Справа 22а-11018 Головуючий у 1 інстанції Домарєв О.В.
Категорія 10.3.1 Доповідач Безрученко Ю.О.
08 червня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Могутової Н.Г., суддів Янчук Т.О., Безрученко Ю.О.
при секретарі Пасічної О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Донецька на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Донецька про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
П остановою Калінінського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Донецька про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - з адоволено частково: поновлені строки звернення до суду, зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Донецька просить постанову суду скасувати та постановити рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку у відповідача визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р.спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Донецька - залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Донецька про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий : Н.Г. Могутова
Судді: Т.О. Янчук
Ю.О. Безрученко