1
Справа № 11-969/ 2011
рік
Головуючий 1 інстанції: Андрєєва В.В.
Категорія ч.2,3ст. 185 КК
України
Доповідач: Єстєніна В.В.
19 квітня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого: Єстєніної В.
В.
суддів: Кравцова О.
В., Кленцаря В.Б.
з участю:
прокурора Каушана І.В.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за
апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Дзержинського міського суду
Донецької області від 19 січня 2011 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин
України, з середньо спеціальною освітою, раніше судимого: Дзержинським міським
судом Донецької області від 19.07.1991 року за ч.3 ст.81, ч.3 ст. 140, ч.3 ст.
206 КК України до 5 років позбавлення волі; Свердловським міським судом
Луганської області від 09.01.1998 року за ч.3 ст.81, ч.1 ст. 89, ч.2 ст. 17, ч.
3 ст. 81, ч.2 ст. 140 КК України до 5 років позбавлення волі; Дзержинським
міським судом Донецької області від 15.03.2005 року за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.
185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; Свердловським міським судом
Луганської області від 23.07.2007 року за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.
3 185, ч.1 ст.70, ч.1 ст. 71 УК України д 3 років 6 місяців позбавлення волі;
звільненого 29.12.2009 року постановою Червоногвардійського районного суду м.
Макіївки Донецької області умовно - достроково на 10 місяців 4 дня;
зареєстрованого в АДРЕСА_1; мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі; за ч.3
ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі; на підставі ст. 70
КК України за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 4 (чотирьох)
років 1 (одного) місяця позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України за
сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 3
(трьох) місяців позбавлення волі,
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він 24 лютого 2010 року
близько 20-00 год. через загорожу проник на подвір'я дому за адресою: АДРЕСА_3, в якому мешкає ОСОБА_3, і, діючи
умисно, повторно, із корисливих мотивів, таємно викрав з подвір'я майно
останнього на загальну суму 240 грн.
5 березня 2010 року приблизно о 20-00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані
алкогольного сп'яніння, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення
чужого майна, за попередньою змовою з особою, матеріали справи стосовно якого
виділені в окреме провадження і того оголошено в розшук, розподіливши між собою
ролі, згідно яких особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме
провадження, залишився в АДРЕСА_2 чекати, а ОСОБА_2 пішов в АДРЕСА_4, що належить ОСОБА_4, і переконавшись в тому, що в
домі нікого немає, шляхом вільного доступу зайшов у двір, де діючи умисно,
повторно, з метою полегшення реалізації злочинного наміру, спрямованого на
таємне викрадення чужого майна, сокирою зламав двері літньої кухні вказаного
дому, після чого витягнув звідти на двір пічку-буржуйку, та з будинку витягнув
на двір електроди для зварювального апарату у кількості 5 упаковок,
підготувавши їх для викрадення.
Після цього ОСОБА_2 повернувся додому, де його чекала інша особа.
Продовжуючи діяти умисно, повторно, ОСОБА_2 за попередньою змовою
з вказаною вище іншою особою шляхом вільного доступу зайшов у двір АДРЕСА_4, де діючи з корисливих мотивів, з метою
незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проник в
приміщення літньої кухні вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав три
емаліровані ванни та металевий лист, заподіявши потерпілому ОСОБА_4
матеріальну шкоду на 1270 грн.
Продовжуючи реалізовувати єдиний злочинний намір, спрямований на розкрадання
чужого майна з двору АДРЕСА_4,
ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, спільно з особою матеріали
відносно якого виділені в окреме провадження, з метою таємного розкрадання
чужого майна, проник в приміщення АДРЕСА_4, де, діючи умисне, повторно, усвідомлюючи злочинний характер своїх
дій, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно викрав
належне ОСОБА_4 майно на загальну суму 2180 гривень.
Після цього ОСОБА_2, діючи умисно за попередньою змовою з тією ж особою з
двору вказаного домоволодіння таємно викрав майно ОСОБА_4 на загальну
суму 330 грн. - 5 упаковок електродів та пічку-буржуйку.
Загальна сума викраденого майна становить 3750 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просив вирок змінити та виправдати його за ч.
2 ст. 185 КК України за недоведеністю скоєння даного злочину; за ч.3 ст. 185 КК
України вирок суду пом'якшити, застосувавши до нього ст. 66 КК України у
зв'язку з тим, що даний злочин він не планував, дії на заволодіння майном
виникли у нього спонтанно; в момент скоєння злочину він перебував у тверезому
стані та скоював його один без участі будь яких осіб; злочин, передбачений ч.2
ст. 185 КК України він не скоював, винним за цим епізодом себе визнав внаслідок
застосування тиску на нього з боку працівників карного розшуку; вважає, що
внаслідок такого ж тиску помер і свідок ОСОБА_5; в судовому засіданні не
були допитані його батько та сусіди, які могли б підтвердити його непричетність
до оскаржуваного злочину.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав принесену ним
апеляцію та наполягав на пом'якшенні призначеного йому покарання, прокурора,
який з апеляцією засудженого не погодився, вважаючи вирок законним та
обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає,
що принесена апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_2 у таємному
викраденні майна потерпілого ОСОБА_3 за обставин та в обсязі, встановленому
в судовому засіданні та наведеному в мотивувальній частині вироку,
підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні узгоджених між
собою, стосовних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.
Так, при допиті ОСОБА_2 на досудовому слідстві 10 березня 2010 року в
якості підозрюваного органом дізнання той признався в тому, що 24 лютого 2010
року в проміжок часу 19-00 - 20.00 год., проходячи вул. Репіна в м.
Дзержинську, побачив в одному з дворів металевий станок для розпилу дров та
металевий бак у вигляді бочки, переліз через огорожу та перекинув вказані
предмети через огорожу та сховав у кущах на вул.. Чайковського. Вранці 25
лютого 2010 року він продав ці речі жінці, яка мешкає в одному з домів на
вказаній вулиці, за 50 грн. ( а.с. 38 - 39 )
При додатковому допиті в якості підозрюваного 11 березня 2010 року слідчим
ОСОБА_2 вказав на те, що, крім бочки та станка для розпилу дров, більше
нічого з двору потерпілого ОСОБА_3 не викрадав. ( а.с. 47 )
Ці ж показання засуджений ОСОБА_2 підтвердив при допиті його в якості
обвинуваченого 11 березня та 28 квітня 2010 року ( а.с. 53, 149 )
Наведені показання засудженого ОСОБА_2 повністю узгоджуються з
показаннями потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_6, дослідженими судом
в порядку ст.. 306 КПК України.
При цьому потерпілий вказав на те, що десь о 20-00 год. 24 лютого 2010 року він
виходив у двір на лай собаки, але нікого не побачив, а вранці 25 лютого 2010
року виявив крадіжку з двору його домоволодіння металевих станка для розпилу
дров, бочки ємністю 60л та 2 мисок, загальною вартістю 700 грн.
Одночасно, свідок ОСОБА_6 пояснила, що того часу купила у ОСОБА_2
за 50 грн. металеві станок для розпилу дров та бак. ( а.с. 20, 26 )
В установленому законом порядку перевірено і заяву засудженого ОСОБА_2
про те, що наведені вище показання ним дані внаслідок застосування до нього
недозволених методів слідства з боку працівника карного розшуку ОСОБА_7
та постановою прокурора м. Дзержинська від 1 вересня 2010 року відмовлено в
порушенні кримінальної справи за відсутністю законних підстав для цього.
Постанова чинна і засудженим ОСОБА_2 не оскаржена. ( а.с. 229 - 230 )
Крім того, звертає на себе увагу та обставина, що допит ОСОБА_2 на
досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого, де він визнав
себе винним у вчиненні вказаного злочину, проведено дізнавателем Романовим та
старшим слідчим Кудиновим А.Б., а перше пояснення, в якому він виклав ті ж
обставини, від нього відібрано працівником карного розшуку ОСОБА_8 ( а.
с. 18)
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов
обгрунтованого висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у
вчиненні повторного, умисного, таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_3. і його дії в цій частині правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України.
Дослідженими в судовому засіданні та наведеними в мотивувальній частині вироку
доказами спростовані і доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 про те, що
крадіжку майна ОСОБА_4 він скоїв один і в тверезому стані.
Так, допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 визнав свою участь
у викраденні майна потерпілого ОСОБА_4 разом з засудженим ОСОБА_2,
при цьому вказав, що пропозиція про це надійшла від останнього під час
спільного вживання спиртних напоїв. ( а.с. 280 - 281 )
Аналогічні показання підсудний ОСОБА_9 дав і на досудовому слідстві при
його допиті в якості підозрюваного та обвинуваченого, а також підтвердив їх на
очній ставці з засудженим ОСОБА_2 ( а.с. 95 - 96, 136 - 137, 143)
Свідок ОСОБА_5, чиї показання на досудовому слідстві досліджені судом в
порядку ст. 306 КПК України також вказувала на те, що ввечері 5 березня 2010
року разом з засудженим ОСОБА_2 та підсудним ОСОБА_9 вживали спиртні
напої, після чого ОСОБА_2 кудись пішов, а повернувшись через деякий час,
забрав з собою ОСОБА_9 і обидва були відсутні 1 - 2 години. ( а.с. 112 )
Таким чином, на переконання колегії суддів, висновки суду першої інстанції про
вчинення засудженим ОСОБА_2 умисного, повторного, таємного викрадення
майна потерпілого ОСОБА_4 за попереднім зговором з іншою особою, матеріали
кримінальної справи стосовно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з
його розшуком, пов'язаного з проникненням в житло і інше приміщення, та у стані
алкогольного сп'яніння знайшли своє повне підтвердження в судовому
засіданні. Юридична оцінка скоєному ОСОБА_2 злочину судом першої
інстанції дана правильно.
Відповідно до вимог ст..65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду
України « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24
жовтня 2003 року з наступними змінами, вирішуючи питання про вид та розмір
покарання щодо особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, суд
зобов'язаний дотримуватися загальних засад призначення покарання, через які
реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та
індивідуалізації покарання; приймати до уваги ступінь тяжкості вчиненого винною
особою злочину, дані про його особу та обставини справи, що обтяжують чи
пом'якшують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє
для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з вироку, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд
взяв до уваги скоєння ним злочинів середньої тяжкості та тяжкого, в період
умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком, у стані
алкогольного сп'яніння, визнавши останню обставину обтяжуючої покарання
засудженого; дані про особу ОСОБА_2: раніше неодноразово судимий, за
місцем проживання характеризується негативно, а тому обґрунтовано призначив
йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції закону, відповідно до
якого того визнано винним.
Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст.ст. 365 - 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 - залишити без
задоволення; вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 19 січня
2011 року стосовно нього - залишити без зміни.
Судді: