2-201/09
23.09.2009 р.Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Оберемчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3Долонщинської сільської ради, Макарівського районного управління земельних ресурсів, треті особи ТОВ "Земля і ринок", ТОВ "Тіон", про визнання рішення Колонщинської сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням сесії Колонщинської сільської ради Макарівського району Київської області від 21.11.2002 року йому надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки загальною площею 1, 0 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та складається з чотирьох ділянок. 26 грудня 2002 року йому було видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку загальною площею 1, 0 га серії Р2 № 369107, який зареєстрований у Книзі записів державних актів за №3727 і затверджений рішенням сесії Колонщинської сільської ради № 30 від 19.12.2002 року. Однак, при складанні технічної документації та при виготовленні Державного акту на право власності на земельну ділянку, його земельним ділянкам не було присвоєно відповідний кадастровий номер. У 2007 році він звернувся із відповідною заявою до Макарівського районного управління земельних ресурсів про присвоєння відповідних кадастрових номерів його земельним ділянкам, на що отримав довідку про присвоєння кадастрових номерів тільки трьом ділянкам, одній ділянці, яка призначена для ведення ОСТ і має площу 0, 289 га кадастровий номер не присвоїли. 24 квітня 2008 року йому листом 01.12/106 управління земельних ресурсів в Макарівському районі повідомило, що присвоєння кадастрового номера не можливе через накладання його земельної ділянки на земельну ділянку площею 1, 1220 га, що належить його сусідові, ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 31 січня 2006 року. При проведенні відповідних замірів при складанні технічної документації із землеустрою щодо складення державного акту на ім'я ОСОБА_2 було проведено вклинення частини ділянки ОСОБА_2 на його ділянку на 24, 45 м. Таким чином ширина основи його земельної ділянки стала складати 14, 55 м, а загальна площа вклинення-цакладки складає 0, 11242 га. Фактично, при видачі державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 31.01.2006 року, частина земельної ділянки, що належить йому- ОСОБА_4., площею 0, 11242 га, була вилучена з його власності та передана у власність ОСОБА_2 і на даний час перебуває у чужому володінні. Вважає, що зазначений Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 виданий з порушенням чинного законодавства і має бути визнаний недійсним та скасованим, а земельна ділянка площею 0, 11242 га має бути витребувана із незаконного чужого володіння ОСОБА_2 також просив визнати незаконним та скасувати рішення Колонщинськоі' сільської ради Макарівського району Київської області №192-20 від 20.12.2005 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку та видачі державного акта ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1, 1220 га, яка розташована у АДРЕСА_1. В судовому засіданні позивач підтримав позов. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнали позову. Колонщинська сільська рада, Макарівське районне управління земельних ресурсів своїх представників до суду не направили.
Вислухавши пояснення сторін, представників, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Безспірним та законним є факт отримання у власність ОСОБА_4 на підставі рішення повноважного органу - Колонщинської сільської ради від 19.12.2002 р. земельної ділянки загальною площею 0, 965 га на території Колонщинської сільської ради.Право власності позивача на вказану земельну ділянку виникло відповідно до державного акту від 26.12.2002 року. З матеріалів Управління земельних ресурсів та органу ДЗК (а.с. 13-18) вбачається, що на земельну ділянку позивача «накладається» земельна ділянка площею, 1, 1220 га, належна відповідно до
Державного акту серії ЯГ № 155627 від 30.01.2006 року ОСОБА_2Площа накладки 0, 11242 га.
У відповідності до договору дарування (а.с.20) ОСОБА_2 подарував вказану земельну ділянку ОСОБА_3, державний акт на право власності на вказану земельну ділянку на ОСОБА_3 ще не виготовлений.
З пояснень сторін вбачається, що в натурі їхні земельні ділянки не мають ніякої «накладки», мають реальні суміжні межі, які при використанні ними земельних ділянок не порушуються.
Таке вбачається також з акту обстеження земельних ділянок від 15.05.2008 року, де також зроблено висновок про помилку в електронній базі даних управління земельних ресурсів при виготовленні державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2
Через вказані помилки державний акт на ім.»я ОСОБА_2 необхідно визнати недійсним.До того ж він втратив чинність в зв»язку з укладенням договору дарування земельної ділянки.
Відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Колонщинської сільської ради від 20.12.2005 року про затвердження технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2, який використав своє право на отримання земельної ділянки у власність відповідно до вимог ЗК України.
Також відсутні підстави для витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2, поскільки фактично він володіє своєю земельною ділянкою.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст.152, 153, 158 ЗК України, ст..ст.386-387 ЦК України, ст..ст.60, 215, 209 ч.3 ЦПК України, суд, -
Позов задовільнити частково.
Визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 155627 на ім'я ОСОБА_2, що зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів за № 249. В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.