Справа № 2518/2-а-10188/11
26 серпня 2011 року смт. Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Шляхов В. І., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Ріпки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Звернувшись до суду з адміністративним позовом до відповідача позивач просив визнати неправомірними його дії з відмови у нарахуванні та виплати підвищення пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю на одну мінімальну заробітну плату згідно ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон N 796-XII), зобов'язати відповідача здійснити таке нарахування з 31.12.2008 року та продовжувати виплату вказаного підвищення у визначеному Законом N 796-XII розмірі.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшло письмове заперечення проти позову, в якому відповідач просить відмовити в позові повністю за необґрунтованістю позовних вимог. Суть заперечень зводиться до того, що відповідач діє у межах своєї компетенції і у відповідності до діючого законодавства, адже у діючій редакції Закону N 796-XII виплата вказаного підвищення особам, що не були на обліку як непрацюючі пенсіонери станом на 01.01.2008 року, не призначається та бюджетним законодавством внесені зміни в Закон N 796-XII, до того ж не можна зобов'язовувати вчиняти дії на майбутнє і стягувати судові витрати з відповідача.
Вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень, інші матеріали справи, суддя встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Встановлено, що з 31.12.2008 року позивач перебуває на обліку відповідача як непрацюючий пенсіонер та постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, адже смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області згідно Додатку № 2 Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. № 106 віднесено до населених пунктів четвертої зони по забрудненню в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, при цьому пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю підвищуються відповідно на одну мінімальну заробітну плату. У невстановлену дату позивач звернувся до відповідача із заявою що до нарахування зазначеного підвищення але отримав відмову із підстав зазначених вище, отже відповідачем не заперечується, що в його розпорядженні наявні усі передбачені законодавством документи для прийняття рішення по суті звернення позивача.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для
прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд не погоджується з відповідачем про те, що у діючій редакції Закону N 796-XII виплата вказаного підвищення особам, що не були на обліку як непрацюючі пенсіонери станом на 01.01.2008 року, не призначається з огляду на те що суб'єкт владних повноважень не ураховує ще рішенням Конституційного суду України від 22. 05. 2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», зокрема й положення, яким було внесено зміни до ст. 39 Закону N 796-XII. Ні у відповіді -відмові позивачу, ні у письмових запереченнях, наданих до суду відповідач не зазначив з яких критеріїв він виходив, коли вказує що керується діючою редакцією вказаної статті Закону N 796-XII.
Зважаючи що правовідносини між сторонами регулюються Законом N 796-XII, суд бере до уваги положення статтей 67 і 71, якими передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати; Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Викладене свідчить, що інші заперечення відповідача не грунтуються на Законі N 796-XII, а тому не беруться до уваги суду.
Викладене є підставою для задоволення позовних вимог з часу звернення до суду, оскільки сторонами не надано будь-яких доказів які б спростовували цей висновок суду.
За п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за час відносно якого виникла заборгованість на день прийняття рішення судом.
На підставі статтей 39, 67, 71 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 23.07.1991р. № 106, рішення Конституційного суду України від 22. 05. 2008 року за № 10-рп, керуючись статтями 11, 49, 51, 158 - 163, 1832 КАС України, суд -
постановив :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нараховувати та виплачувати позивачеві підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р.,- визнати неправомірною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести нарахування з 29 березня 2012 року та забезпечити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісяця згідно ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який визначається бюджетним законодавством на відповідний рік.
В задоволенні решти заявлених вимог відмовити за безпідставністю.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області постанову, у частині забезпечення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії (ст. 39 Закону N 796-XII) в розмірах що зазначені вище за період з 29 березня 2011 року по 26 серпня 2011 року, - на підставі ч. 2 ст. 256 КАС України належить виконати негайно.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 КАС України.
Суддя В.І. Шляхов