12.10.2011 Справа №2-7592/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Герчаківської О.Я.
з участю секретаря Сесик Х.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу, посилаючись на те, що вона являючись приватним підприємцем, здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері торгівлі будівельними матеріалами на ринку АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 за усною домовленістю допомагав позивачу, здійснював торгівлю будівельними матеріалами, при цьому привласнював грошові кошти, отримані від реалізації товару. Виявивши зазначені обставини, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_3, який визнав свою вину та пообіцяв повернути привласнені кошти, про що відповідач надав письмові розписки: від 01 серпня 2009 року щодо отримання ним 15 червня 2009 року товару на суму 25857 грн. із зобов'язанням повернути вказані кошти до 05 серпня 2009 року та розписку від 17 серпня 2009 року щодо отримання ним 17 серпня 2009 року товару на суму 46964 грн. із зобов'язанням повернути вказані кошти до 30 серпня 2009 року. Товари на суму 72821 грн. були передані громадянину ОСОБА_2 на момент написання розписок. З метою захисту своїх прав ОСОБА_1 звернулась із заявою у правоохоронні органи. У лютому 2010 року на адресу позивача надійшла постанова від 23 січня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 із зазначенням, що останній повністю визнав свою вину, а також зобов'язався повернути ОСОБА_1 грошові кошти згідно наданих розписок та сплачувати по 400 дол. США щомісячно, починаючи з лютого 2010 року. Станом на 09 вересня 2011 року сума боргу в розмірі 72821 грн. ОСОБА_2 не повернута. З вказаних підстав, позивач просить стягнути з відповідача 77303,24 грн., в тому числі основного боргу 72821 грн. та 3% річних у розмірі 4482,24 грн.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві, та просять суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 77303,24 грн., в тому числі основний борг 72821 грн. та 3% річних у розмірі 4482,24 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково та суду пояснив, що розписка від 01 серпня 2009 року щодо отримання 15 червня 2009 року товару на суму 25857 грн. із зобов'язанням повернути вказані кошти ним складалась, однак вказана в ній сума коштів також зарахована в іншій розписці від 17 серпня 2009 року, а тому він заперечує позов в частині стягнення з нього боргу в сумі 25857 грн. Також, відповідач ОСОБА_2 підтвердив факт складання ним розписки від 17 серпня 2009 року щодо отримання ним 17 серпня 2009 року товару на суму 46964 грн. із зобов'язанням повернути вказані кошти до 30 серпня 2009 року.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні факти.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 від 13 червня 2007 року ОСОБА_1 являється фізичною особою-підприємцем.
Як вбачається із розписки від 01 серпня 2009 року, ОСОБА_2 отримав у ПП ОСОБА_1 товар на суму 25857 грн. із зобов'язанням повернути вказані кошти до 05 серпня 2009 року.
17 серпня 2009 року ОСОБА_2 склав розписку про отримання ним у ПП ОСОБА_1 товару на суму 46964 грн. із зобов'язанням повернути отримані кошти до 30 серпня 2009 року.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Частиною другою ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Постановою Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області від 23 січня 2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 через невстановлення в діях останнього ознак заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, передбачених ст.190 КК України. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_2 повністю визнав, що нестача будівельних матеріалів у магазині ОСОБА_1, що на ринку АДРЕСА_1, виникла із його вини та зобов'язався повернути останній грошові кошти згідно наданих розписок.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.626 ЦК України).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.532 ЦК України, якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов'язанням -за місцем проживання кредитора.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь приватного підприємця ОСОБА_1 72821,24 грн. основного боргу, оскільки відповідач не виконав належним чином зобов'язання згідно укладеного між сторонами договору позики, а також 3% річних від простроченої суми 4482,24 грн.
В силу вимог ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по справі: 773,10 грн. сплачених витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.532, 611, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.10, 60, 61, 84, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь приватного підприємця ОСОБА_1 77303 (сімдесят сім тисяч триста три) грн. 24 (двадцять чотири) коп. боргу.
Стягнути ОСОБА_2 в користь приватного підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 773 (сімсот сімдесят три) грн. 10 (десять) коп. та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська