Справа № 2-а-15276/11
20 вересня 2011 року м. Бердянськ
м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонний суду Запорізької області Пахоменко О.Г., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ Запорізької області, про визнання протиправною бездіяльності УПФУ, зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, зобов'язати здійснювати відповідний перерахунок із дня винесення судом рішення,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м. Бердянськ щодо не нарахування їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов'язати здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 31.11.2010р. по день винесення рішення, та зобов'язати здійснювати виплати в подальшому.
Відповідач суду надав заяву про невизнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності його представника. Надано письмові заперечення, в яких відповідач просив застосувати строк давності звернення до суду, а також просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог на підставі ст.7 Закону України від 18.11.2004р. №2195 «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та на підставі п.3 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України. Також зазначено, що законом не визначений механізм розрахунку підвищення пенсії.
У відповідності до ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Аналізуючи надані в справі докази, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується наявним у нього посвідченням.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заперечення щодо невизначеності органу виплати підвищення пенсії судом до уваги не приймаються, оскільки за Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків па оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Відповідно до п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління.
Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст.87 Бюджетного кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст.21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.
Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України №2195-ІV від 18.11.2004р. - покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Відповідач по справі заперечуючи проти позову, у відповідності до вимог ст.71 КАС України повинен був доказати правомірність своєї бездіяльності стосовно позивача. Таких доказів відповідачем не надано.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види соціального забезпечення.
Відповідно до ч.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2008р., текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено у наступній редакції: «Дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р., було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», та таким чином, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було відновлено в попередній редакції.
За змістом ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, у тому числі є обов'язковим до врахування усіма судами України при вирішенні спорів.
Такі висновки узгоджуються з п.2 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000р. в якому міститься роз'яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону №2195. Крім того, відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Щодо невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, то це не є підставою для невиконання Закону. Крім того, суд не наділений правом на призначення та визначення розміру виплати щомісячної надбавки до пенсії особі, яка має статус «дитини війни», ці дії відносять до виключної компетенції відповідача.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про держаний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011р. №3491-VI, норми та положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745 застосуванню підлягає положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідач в період з 31.11.2010 року по 22.07.2011 рік включно повинен нарахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування раніше проведених виплат.
Керуючись ст.ст.64, 124, 152 Конституції України , ст.ст.2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 99-102, 158-163, 167, 183-2, 186, 256 КАС України, ст.5-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про держаний бюджет України на 2011 рік», п.5 постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», суддя, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1, підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 31.11.2010р. по 22.07.2011р.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ Запорізької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період 31.11.2010 року по 22.07.2011 року, з урахуванням різниці, яка вже була виплачена у цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Г. Пахоменко