про повернення позовної заяви
"20" жовтня 2011 р.№ 21/17-2011-2099
Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 17.10.2011р. за № 6328/2011, за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) „ПІВДЕННА КОРОНА” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд.2/55. Ідентифікаційний код 36850087) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон (№2343-ХІІ).
ВСТАНОВИВ: 17.10.2011р. голова ліквідаційної комісії ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” діючий на підставі рішення засновників від 26.08.2011р., згідно якого прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначення ліквідаційної комісії, звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором на загальну суму у розмірі 43 714 грн. 91 коп. після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі.
Заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом ( №2343-ХІІ).
Згідно з п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно з преамбулою Закону (№ 2343-ХІІ) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності -боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації , в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.
Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.
Відповідно до заяви голова ліквідаційної комісії ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” та доданих матеріалів вбачається, що засновниками боржника 26.08.2011р., прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, призначення ліквідаційної комісії та призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1
Голова ліквідаційної комісії боржника 17.10.2011 р. звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) та обґрунтовує заборгованість перед ПП „АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ” у сумі 43 714 грн. 91 коп., яка виникла на підставі Договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 24.12.2010р. №24/10. Вказану заборгованість перед ТОВ боржник визнає у повному обсязі, згідно отриманій претензії від24.03.2011р.
У заяві голови ліквідаційної комісії про визнання ТОВ„ПІВДЕННА КОРОНА” банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо належної публікації оголошення в офіційних друкованих органах згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Також головою ліквідаційної комісії боржника не проведено аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; не подано проміжного ліквідаційного балансу, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Головою ліквідаційної комісії боржника не повідомлено державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.
Крім того заявником не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, а також відсутні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п. п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, та не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Таким чином, Заявником не надано доказів проведення відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі і доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а тому заява голови ліквідаційної комісії ТОВ„ПІВДЕННА КОРОНА” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. п. 3,4,10 ст. 63 ГПК України.
Разом з цим господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до системи діловодства господарського суду, головою ліквідаційної комісії ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” гр. ОСОБА_1 з 06.10.2011р. по 17.10.2011 р. до господарського суду подавались три заяви про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” без усунення допущених недоліків, в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ) у зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.
Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо, кримінальна відповідальність за вчинення яких встановлена приписами ст.ст. 218,219 (фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства) Кримінального кодексу України.
Таким чином, суд зазначає, що, головою ліквідаційної комісії ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” гр. ОСОБА_1 в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України зловживає процесуальними правами подаючи до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” та інших підприємств та організацій без усунення допущених недоліків, в порушення вимог діючого законодавства, вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ), а в діях голови ліквідаційної комісії ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” гр. ОСОБА_1 та посадових осіб ПП „АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ” вбачається ознаки злочинів, кримінальна відповідальність за вчинення яких встановлена приписами ст.ст. 218,219 (фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства) Кримінального кодексу України, а тому господарський суд вважає за необхідне направити повідомлення та матеріали до органів прокуратури відповідно до ст. 90 ГПК України для прийняття рішення у порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України.
Керуючись п. п. 1, 3,4,6,10 ст. 63, 90 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя, -
1. Заяву голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННА КОРОНА” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд.2/55. Ідентифікаційний код 36850087) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.
2. Направити органам прокуратури повідомлення в порядку ст.90 ГПК України.
3. Заяву та додані матеріали про порушення справи про банкрутство ТОВ „ПІВДЕННА КОРОНА” на 42 аркушах надіслати до прокуратури Одеської області.
Суддя < /підпис/ > Зеленов Г.М.