Підлягає публікації в ЄДРСР
"17" жовтня 2011 р.Справа № 4/17-3751-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРФ";
до відповідача: Приватне підприємство "РОСТРА-ГРАД"
про стягнення 6620,40 грн.;
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 по довіреності; ОСОБА_2 по довіреності
Від відповідача: -не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРФ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства "РОСТРА-ГРАД" про стягнення заборгованості в сумі 6620,40грн., з яких 5948грн. - основна заборгованість, 365,17грн. -індекс інфляції та 307,23грн.- 3% річних.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Так, відповідно до матеріалів справи, а саме до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців місцезнаходженням приватного підприємства "РОСТРА-ГРАД" є м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, 28.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:
За період з 25.09.2009р. по 30.10.2009р. позивач поставляв, а відповідач приймав пісок вознесенський (надалі «товар»). При цьому, сторони досягли згоди відносно номенклатури, ціни товару, його кількості та строків поставки.
Позивач, ТОВ «Верф»зробив пропозицію (оферту) у порядку ст.638 ЦК України шляхом виставлення рахунку-фактури СФ-0001667, а відповідач ПП „Ростра-Град” прийняв цю пропозицію (акцепт), шляхом перерахування авансу у розмірі 1275,00грн., що підтверджено банківською випискою від 25.09.09р.
Надалі позивач поставив, а відповідач прийняв товар що підтверджено видатковою накладною № РН-0000823 від 30.09.09р. на суму 1275,00 грн..
Відповідно до п.2 статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Згідно п.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 640 ЦК встановлено, що договір між сторонами є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Таким чином, правовідносини між сторонами обумовлені фактично договором поставки товару.
Надалі, позивач без попередньої плати поставив відповідачу, а останній в свою чергу прийняв товар згідно видаткових накладних № РН-0000857 від 07.10.09 на суму 1401,40 грн., № РН-0000855 від 09.10.09р. на суму 1323,00 грн., та № РН-0000892 від 30.10.09р. на суму 8643,60 грн.
За поставлений товар відповідач здійснив оплату не в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками на суму 6695 грн.
Всього за вказаний період позивачем було поставлено товару на суму 12643,00 грн., а відповідачем оплачено поставленого товару в сумі 6695,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 5948 грн..
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та індекс інфляції від простроченої суми.
Згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 307,23грн. та індексу інфляції складає 365,17грн., які підлягають стягненню.
При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 6620,40грн., з яких 5948грн. - основна заборгованість, 365,17грн. -індекс інфляції та 307,23грн.- 3% річних.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 625, 629, 638, 640, 642 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "РОСТРА-ГРАД" (м. Одеса, вул. Композитора Ніщинського, 28, код 35116566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРФ" код 32428731 (м. Одеса, вул. Канатна, 85) 5948грн. - основна заборгованість, 365,17грн. -індекс інфляції та 307,23грн.- 3% річних, державне мито 102 грн., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 236 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 20.10.2011р.
Суддя Літвінов С.В.