Підлягає публікації в ЄДРСР
"10" жовтня 2011 р.Справа № 12/17-3164-2011
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ";
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
про стягнення 15794,78 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 -довіреність від 01.08.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ" (далі по тексту -ТОВ "ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ") звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_2) про стягнення з ФОП ОСОБА_2 10458 грн. -суми основного боргу за об'єкт оренди; 11496,27 грн. -суми пені у зв'язку з прострочкою сплати за об'єкт оренди; 1865,52 грн. -суми боргу зі сплати за комунальні послуги; 172,39 грн. -суми пені у зв'язку з прострочкою сплати за комунальні послуги; 329,35 грн. -3% річних від суми боргу за договором оренди; 1007,67 грн. -інфляційних втрат від суми боргу за об'єкт оренди; 329,35 грн. -3% річних від суми боргу по сплаті за комунальні послуги; 136,14 грн. - інфляційних втрат від суми боргу за комунальні послуги.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та присвоєно їй № 12/17-3164-2011.
03.10.2011р. суд отримав від позивача уточнення позовної заяви від 01.10.2011р., відповідно до якої позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 8 272,00 грн. -суми основного боргу за об'єкт оренди; 646,35 грн. -суми пені у зв'язку з прострочкою сплати за об'єкт оренди; 1865,52 грн. -суми боргу зі сплати за комунальні послуги; 145,77 грн. -суми пені у зв'язку з прострочкою сплати за комунальні послуги; 331,73 грн. -3% річних від суми боргу за договором оренди; 762,90 грн. -інфляційних втрат від суми боргу за об'єкт оренди; 50,18 грн. -3% річних від суми боргу по сплаті за комунальні послуги; 110,74 грн. - інфляційних втрат від суми боргу за комунальні послуги; 94 122 грн. -суми неустойки у зв'язку з несвоєчасним поверненням торгового місця.
Представник позивача в судовому засіданні на уточнених позовних вимогах наполягав, просив їх задовольнити.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.09.2011р. наданими суду позивачем, про що свідчать поштові повернення повідомлень про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:
"19" серпня 2008 року між ТОВ "Бізнес-центр "Примор'я", як власником нежилого приміщення торговельного комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,25 та ТОВ "Група управління бізнесом" укладено Договір управління нерухомим майном (далі -Договір управління).
ТОВ "Група управління бізнесом", в свою чергу, на підставі наданих повноважень згідно до Договору управління, уклало з ФОП ОСОБА_2 договір оренди №ТЦ/ІУ-19/25-02-2010 від 25.02.2010 р., відповідно до умов якого ТОВ "Група управління бізнесом" передала у тимчасове платне користування Відповідачу для здійснення ним торгової діяльності та зберігання товару торговельне місце №19, загальною площею 48,42 кв.м., розташоване на четвертому поверсі торговельного комплексу, згідно з актом приймання - передачі від 25.02.2010 р.
Відповідно до п.7.1. Договору передбачено, що Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами й строк його дії складає 1 (один) місяць, також Сторони погодили, що у разі відсутності заперечень Сторін відносно строку дії Договору, Договір пролонгується на той же строк на тих же самих умовах необмежену кількість разів. Умовами Договору також передбачена можливість кожної із Сторін відмовитися від Договору до закінчення строку його дії за умови письмового попередження про це іншої Сторони не менше, ніж за 15 календарних днів до бажаної дати припинення Договору.
Своїми діями, як Позивач, так і Відповідач, після закінчення строку дії договору оренди №ТЦ/ІУ-19/25-02-2010 р. не мали наміру припинити орендні правовідносини, а навпаки своїми діями (не повернення приміщення Відповідачем, після закінчення строку оренди відповідно умов Договору, сплата орендної плати та користування об'єктом оренди Відповідачем, відсутність жодних заперечень щодо поновлення Договору як з боку Позивача так і Відповідача) вказували на поновлення Договору на новий строк та на умовах, визначених у Договорі.
Відповідно до умов укладеного Договору оренди, ТОВ "Група управління бізнесом" своєчасно передано об'єкт оренди Відповідачу за актом приймання-передачі від 25.02.2010 р., що свідчить про належне виконання ТОВ "Група управління бізнесом" прийнятих на себе зобов'язань. Відповідач, в свою чергу, зобов'язаний за умовами договору оренди, щомісячно, в період з 1 по 5 число здійснювати оплату за об'єкт оренди, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Група управління бізнесом", згідно до виставленого рахунку.
Згідно з п. 3.2. Договору, передбачена компенсація ТОВ "Група управління бізнесом" усіх витрат зі сплати спожитих комунальних послуг, а саме: електропостачання на підставі показів засобів обліку, теплопостачання, кондиціювання (відповідно до займаної площі об'єкту), а також усі експлуатаційні витрати (витрати з вивозу сміття, експлуатацію ліфтів, організації охорони громадського порядку, прибирання приміщення).
Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що починаючі з вересня місяця 2010 р. Відповідачем стали порушуватися строки здійснення оплат, передбачених умовами Договору оренди, до Відповідача неодноразово звертався Позивач з приводу належного виконання умов Договору, а також з попередженням щодо застосування до Відповідача штрафних санкцій за порушення строків здійснення оплат.
29.12.2010 р. між ТОВ "Бізнес-центр "Примор'я" та ТОВ "Група управління бізнесом" укладено Договір про розірвання Договору управління нерухомим майном від 19.08.2008 р. У зв'язку з даними змінами, Відповідача заздалегідь, відповідно до умов Договору, попереджено щодо розторгнення у зв'язку з цим укладеного між Відповідачем та ТОВ "Група управління бізнесом" Договору оренди ТЦ/ІУ-19/25-02-2010 від 25.02.2010 р. з 31.12.2010 р., а також попереджено щодо необхідності повернення Відповідачем впродовж 2-х робочих днів торгового місця за актом приймання-передачі, відповідно до п.2.1.8. Договору.
01.01.2011 р. між ТОВ "Бізнес-центр "Примор'я" та ТОВ "Група управління бізнесом" укладено Договір оренди нежилих приміщень торговельного комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, що складається з нежилих приміщень 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го й технічного поверхів.
У зв'язку з даними змінами, Відповідачу було запропоновано укласти з ТОВ "Група управління бізнесом" договір суборенди торгового місця в Торгівельному комплексі у разі виявлення бажання Відповідача в подальшій співпраці на взаємовигідних для Сторін умовах.
Позивач зазначає, що станом на дату подачі позову заборгованість Відповідача за договором оренди приміщення від 25.02.2010 р. не погашена, об'єкт оренди Відповідачем так й не повернуто за актом приймання-передачі, майно, що належить Відповідачу, продовжує знаходитися в торгівельній точці, жодного доступу до приміщення представники ТОВ "Група управління бізнесом" не мають, договір суборенди торгового місця Відповідача з ТОВ "Група управління бізнесом" Відповідачем не укладено. Відповідач на зв'язок не виходить, будь-яких претензій, заяв від Відповідача не надходило.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).
Як встановлено судом, Договір припинив свою дію 31.12.2010 р.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язання (його невиконання або виконання з порушенням умов), визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) сплата неустойки.
Згідно з ч.2. ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Пунктом 4.2. Договору, сторони домовились, що у разі несвоєчасної сплати орендних платежів Орендатор сплачує пеню в розмірі 2,5% суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.96 р. №543/96-ВР, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості доданого позивачем до уточнень від 01.10.2011р. та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 8 272,00 грн. -суми основного боргу за об'єкт оренди; 646,35 грн. -суми пені у зв'язку з прострочкою сплати за об'єкт оренди; 1865,52 грн. -суми боргу зі сплати за комунальні послуги; 145,77 грн. -суми пені у зв'язку з прострочкою сплати за комунальні послуги; 331,73 грн. -3% річних від суми боргу за договором оренди; 762,90 грн. -інфляційних втрат від суми боргу за об'єкт оренди; 50,18 грн. -3% річних від суми боргу по сплаті за комунальні послуги; 110,74 грн. - інфляційних втрат від суми боргу за комунальні послуги; 94 122 грн. - суми неустойки у зв'язку з несвоєчасним поверненням торгового місця.
Судом перевірено розрахунки Позивача приведені в позовній заяві, встановлено їх обґрунтованість та відповідність матеріалам справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65070, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 25, код 35992950) -8 272,00 грн. -суми основного боргу за об'єкт оренди; 646,35 грн. -суми пені у зв'язку з прострочкою сплати за об'єкт оренди; 1865,52 грн. -суми боргу зі сплати за комунальні послуги; 145,77 грн. -суми пені у зв'язку з прострочкою сплати за комунальні послуги; 331,73 грн. -3% річних від суми боргу за договором оренди; 762,90 грн. -інфляційних втрат від суми боргу за об'єкт оренди; 50,18 грн. -3% річних від суми боргу по сплаті за комунальні послуги; 110,74 грн. - інфляційних втрат від суми боргу за комунальні послуги; 94 122 грн. -суми неустойки у зв'язку з несвоєчасним поверненням торгового місця., 1063,07 грн. -витрат на оплату державного мита; 236 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення підписане 17.10.2011 р.
Суддя Цісельський О.В.