Підлягає публікації в ЄДРСР
"10" жовтня 2011 р.Справа № 12/17-3629-2011
За позовом: Департамента комунальної власності Одеської міської ради;
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 59416,99 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -довіреність від 23.08.2011р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Департамента комунальної власності Одеської міської ради (надалі -ДКВ ОМР) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.), в якій просить суд розірвати договір оренди №18/1 від 12.06.2009р. укладений між ПУКВ ОМР та ФОП ОСОБА_1, виселити ФОП ОСОБА_1 з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 255,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на користь ДКВ ОМР та стягнути з ФОП ОСОБА_1 57258,44 грн. -заборгованості з орендної плати; 2158,55 грн. -пені.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно №12/17-3629-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.09.2011 р., наданою суду позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (надалі -Орендар), згідно з договором оренди № 18/1 від 12.06.2009р. ПУКВ ОМР (надалі -Орендодавець), було надано у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 255,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
За актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 12.06.2009р. підписаного Сторонами, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 255,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п.1.2. договору строк його дії встановлено з 12.06.2009р. по 11.06.2010р.
За умовами п.2.2. договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 2500 грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Відповідно до вимог п.2.4. договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Як зазначає позивач, всупереч взятим на себе зобов'язанням по Договору, Орендар несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у зв'язку з чим, станом на 31.05.2011р. утворилась заборгованість по орендній платі у сумі 53646,91 грн.
Згідно з п.4.7 даного договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п.4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.
Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.
Згідно п. 5.2. договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
За несвоєчасне внесення орендних платежів, позивач нарахував відповідачу 2158,55 грн. пені.
Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, Орендар має право відмовитись від договору і вимагати повернення об'єкта оренди.
Відповідно до п. 7.5. договору зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів.
Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.
У відповідності з п. 7.6. договору договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно п.7.8. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи порушення Орендарем порядку та строків внесення орендної плати за користування приміщенням, ДКВ ОМР 03.06.2011 р. направило ФОП Травлосу повідомлення за №01-15/1596 в якому повідомило Відповідача про відмову від договору оренди та запропонувало Відповідачу у 20-ти денний строк здійснити фактичну передачу об'єкт оренди співробітникам ДКВ ОМР, підписати акт приймання-передачі та сплатити заборгованість з орендної плати та пеню.
Доказів отримання відповідачем зазначеного повідомлення позивач суду не надав.
В своїй позовній заяві позивач зазначив, що на дату подачі позову заборгованість з орендної плати сплачена не була, і сума боргу станом на 23.06.2011р. становить 57258,44 грн., сума пені становить 2158,55 грн.
Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням ДКВ ОМР звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Суттєвим є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок заподіяної цим шкоди інша сторона в значній мірі втрачає те, на що розраховувала при укладанні договору.
В даному випадку "інша сторона" -ДКВ ОМР, який розраховував на своєчасне та повне надходження орендної плати за користування приміщенням. Несвоєчасне внесення орендної плати за користування нежилим приміщенням приводить до зменшення доходів, що надходять до бюджету міста, отже в порушення умов п. 7 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»погіршує економічний стан місцевого самоврядування.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендна плата є істотною умовою договору оренди. Порушення істотної умови договору - є формою невиконання зобов'язання за договором.
Відповідно до п. 13 Розяснень ВАСУ № 02-5\237 від 25.05.2000 року «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна»підставою для розірвання договору може бути належним чином доведення невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»або договором оренди.
Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 4.7 договору оренди у випадку дострокового розірвання договору оренди, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення.
Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню.
Відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 03.06.2011р. надіслав відповідачу повідомлення № 01-15/1596 в якій відмовився від договору оренди, запропонував здійснити фактичну передачу нежилого приміщення по акту приймання-передачі та сплатити заборгованість з орендної плати та пені.
Враховуючи не одержання позивачем відповіді на повідомлення у встановлений законом строк, з урахуванням часу поштового обігу та відсутність доказів отримання відповідачем повідомлення, Представництвом обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів систематично не виконувались, внаслідок чого за Відповідачем, станом на 23.06.2011р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 57258,44 грн., яку Відповідачем на час розгляду справи не сплачено.
Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.5.2 договору Відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ДКВ ОМР про розірвання договору оренди №18/1 від 12.06.2009р. укладеного між ПУКВ ОМР та ФОП ОСОБА_1, виселення ФОП ОСОБА_1 з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 255,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на користь ДКВ ОМР та стягнення з ФОП ОСОБА_1 57258,44 грн. -заборгованості з орендної плати; 2158,55 грн. -пені, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди №18/1 від 12.06.2009р. укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
3. Виселити фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (65009, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 255,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на користь Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).
4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Департамента комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 57258,44 грн. -заборгованості з орендної плати; 2158,55 грн. -пені; 679,17 грн. -витрат на оплату державного мита; 236 грн. -витрат на сплату ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 17.10.2011 р.
Суддя Цісельський О.В.