Підлягає публікації в ЄДРСР
"18" жовтня 2011 р.Справа № 35/17-3221-2011
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ковбаси"
про стягнення 160834,63грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_3 -адвокат;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ковбаси" про стягнення заборгованості у розмірі 160834,63грн., а саме: основного боргу у розмірі 128250грн., 3%річних у розмірі 7925,45грн., та індексу інфляції у розмірі 24626,18грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.11р. порушено провадження у справі №35/17-3221-2011.
За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.11р. строк вирішення спору по справі №35/17-3221-2011 було продовжено до 30.10.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.10.2011р., про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
01.11.08р між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські ковбаси" (Покупець) було укладено договір №8, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належні партії товару у кількості, асортименті та по цінам, вказаним в накладних, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити відповідно до умов договору цей товар.
Згідно п. 7.2. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.10.2009р.
Відповідно до п. 2.1 договору, Продавець передає покупцю товар з умовою відстрочки платежу до 14 банківських днів.
На виконання умов договору, позивач, згідно накладної від 02.06.2009р. №31/1, передав, а відповідач прийняв товар - м'ясо яловичини на кістках у півтушках - у кількості 5700кг., на суму 128250грн.
В порушення умов договору, відповідач свого обов'язку по сплаті товару не виконав, не розрахувався з позивачем.
10.06.2011р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ковбаси" було направлено лист з вимогою оплатити поставлений товар за договором №8 від 01.11.08р. на суму 128250грн.
Зазначений лист залишений відповідачем без відповіді.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар у встановлений договором строк, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 160834,63грн., а саме: основний борг у розмірі 128250грн., 3%річних у розмірі 7925,45грн. за період з 24.06.09р. по 18.07.2011р., та індекс інфляції у розмірі 24626,18грн. за період з липня 2009р. по червень 2011р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ковбаси" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 128250грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 7958,45грн. за період з 24.06.09р. по 18.07.2011р., та індексу інфляції у сумі 24626,18грн. за період з липня 2009р. по червень 2011р.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ковбаси" за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 7958,45грн. за період з 24.06.09р. по 18.07.2011р., та індексу інфляції в сумі 24626,18грн. за період з липня 2009р. по червень 2011р., обрахованих із суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 128250грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ковбаси" про стягнення заборгованості у розмірі 160834,63грн., а саме: основного боргу у розмірі 128250грн., 3%річних у розмірі 7925,45грн., індексу інфляції у розмірі 24626,18грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 1608,35грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ковбаси" (65123, м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 57/2, кв. 7, код 31835403) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65086, м. Одеса, вул АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) основний борг у розмірі 128250(сто двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят)грн., 3%річних у розмірі 7925(сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять)грн.45коп., індекс інфляції у розмірі 24626(двадцять чотири тисячі шістсот двадцять шість)грн.18коп., витрати по сплаті держмита на суму 1608(одну тисячу шістсот вісім)грн.35коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя Гут С.Ф.
Повний текст рішення складено 24.10.2011р.