Підлягає публікації в ЄДРСР
"14" жовтня 2011 р.Справа № 14-28/17-2662-2011
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Дунайсудноремонт";
до відповідача: Приватного підприємства "ІНТОРГ-ПРЄМІУМ";
про визнання дійсними договорів
Суддя Горячук Н.О.
Представники:
Від позивача: за дов. ОСОБА_1;
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Дунайсудноремонт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "ІНТОРГ-ПРЄМІУМ" та просить:
- визнати дійсним договір від 26.09.2008р. укладений між ВАТ „Дунайсудноремонт” та ПП „ІНТОРГ ПРЄМІУМ” на поставку 220,0кг - латуні, 200,0кг. - бронзи та 85,0кг - міді, на загальну суму 19846,50грн.;
- визнати дійсним договір від 03.09.2008р. укладений між ВАТ „Дунайсудноремонт” та ПП „ІНТОРГ ПРЄМІУМ” на поставку 51,0 кг - бабіт Б-83, 500,0кг-бронзи, 115,0кг.- міді, 17,5кг. - міді фосфористої, на загальну суму 29983,50грн.;
- визнати дійсним договір від 23.10.2008р. укладений між ВАТ „Дунайсудноремонт” та ПП „ІНТОРГ ПРЄМІУМ” на поставку 1715,0кг - цинку, 567,0 кг -бронзи, 150,0кг. - міді, 41,0кг - проволоки латунної, на загальну суму 70117,50грн.;
- визнати дійсним договір від 24.10.2008р. укладений між ВАТ „Дунайсудноремонт” та ПП „ІНТОРГ ПРЄМІУМ” на поставку 200,0кг - алюмінію, 200,0кг-латуні, 150,0кг. - міді, на загальну суму 19515,00грн.;
- визнати дійсним договір від 06.11.2008р. укладений між ВАТ „Дунайсудноремонт” та ПП „ІНТОРГ ПРЄМІУМ” на поставку бронзової втулки у кількості 4 шт., на загальну суму 5376,00грн.;
- визнати дійсним договір від 29.12.2008р. укладений між ВАТ „Дунайсудноремонт” та ПП „ІНТОРГ ПРЄМІУМ” на поставку 315,0кг. - бронзи, 90,0кг- міді, 6.0КГ.- міді фосфористої, на загальну суму 16425,00грн.;
- визнати дійсним договір від 30.01.2009р. укладений між ВАТ „Дунайсудноремонт” та ПП „ІНТОРГ ПРЄМІУМ” на поставку 133,5кг. - бронзи, загальну суму 5126,40грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2011р. порушено провадження у справі № 28/17-2662-2011.
07.09.2011р. відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, у зв'язку з перебуванням судді Гуляк Г.І. на лікарняному та закінченням строків розгляду справи, було проведено автоматичний розподіл справи №28/17-2662-2011, відповідно до якого справу №28/17-2662-2011 було призначено судді Горячук Н.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. справу прийнято до провадження суддею Горячук Н.О. та справі присвоєний №14-28/17-2662-2011.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації. З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Протягом 4 кварталу 2008р. та 1 кварталу 2009р. між ВАТ "Дунайсудноремонт" та ПП "ІНТОРГ-ПРЄМІУМ були укладені усні угоди, відповідно до яких відповідач, на підставі видаткових накладних № 2609-г від 29.09.2008р., № 0310-г від 09.10.2008р., № 2310-г від 23.10.2008р., № 2410-г від 29.10.2008р., № 0611-г від 06.11.2008 р., № 2912-г від 30.12.2008р., № 3001-г від 30.01.2009р. поставив, а позивач за довіреностями на отримання товарних матеріальних цінностей прийняв наступні судноремонтні матеріали, а саме: 220,0кг. - латуні, 200,0кг. - бронзи та 85,0кг. -міді, на загальну суму 19846,50грн.; 51,0кг. - бабіт Б-83, 500,0кг. - бронзи, 115,0кг. -міді, 17,5кг. - міді фосфористої, на загальну суму 29983,50грн.; 1715,0кг. - цинку, 567,0кг. - бронзи, 150,0кг. - міді, 41,0кг. -проволоки латунної, на загальну суму 70117,50грн.; 200,0кг. - алюмінію, 200,0кг. - латуні, 150,0кг. -міді, на загальну суму 19515,00грн.; бронзової втулки у кількості 4шт., на загальну суму 5376,00грн.; 315,0кг. - бронзи, 90,0кг. -міді, 6,0кг. -міді фосфористої, на загальну суму 16425,00грн.; 133,5кг. - бронзи, на загальну суму 5126,40грн.
Платіжними дорученнями №39 від 20.10.2008р. на суму 49830,00грн., №111 від 18.11.2008р. на суму 70117,50грн., № 199 від 23.12.2008р. на суму 24891,00грн., №199 від 23.12.2008р. на суму 24891,00грн., №44 від 30.01.2009р. на суму 5126,40грн. позивач повністю розрахувався за отриманий товар.
Позивач просить визнати дійсними укладені між сторонами договори: від 26.09.2008р. на поставку 220,0кг. - латуні, 200,0кг. - бронзи та 85,0кг. -міді, на загальну суму 19846,50грн.; від 03.09.2008р. на поставку 51,0кг. - бабіт Б-83, 500,0кг. - бронзи, 115,0кг. -міді, 17,5кг. - міді фосфористої, на загальну суму 29983,50грн.; від 23.10.2008р. на поставку 1715,0кг. - цинку, 567,0кг. - бронзи, 150,0кг. -міді, 41,0кг. -проволоки латунної, на загальну суму 70117,50грн.; від 24.10.2008р. на поставку 200,0кг. - алюмінію, 200,0кг. - латуні, 150,0кг. -міді, на загальну суму 19515,00грн.; від 06.11.2008р. на поставку бронзової втулки у кількості 4 шт., на загальну суму 5376,00грн.; від 29.12.2008р. на поставку 315,0кг. - бронзи, 90,0кг. -міді, 6,0кг. -міді фосфористої, на загальну суму 16425,00грн.; від 30.01.2009р. на поставку 133,5кг. - бронзи, на загальну суму 5126,40грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на приписи ч.1 ст. 208 ЦК України та те, що він неодноразово звертався до відповідача з вимогами підписати письмові угоди стосовно поставлених ремонтних матеріалів, однак відповіді не отримав та те, що сторони повністю здійснили усі необхідні дії спрямовані на набуття відповідних прав та обов'язків, при цьому не укладання саме письмових угод та не бажання відповідача підписати їх порушує його права та інтереси.
Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів (за змістом ч.2 ст.202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.
Згідно ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначеною статтею Цивільного кодексу встановлено презумпцію дійсності правочину.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст.16 Цивільного кодексу України, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Шляхом поставки товару позивачу, подальшому прийманні його Позивачем та оплатою його останнім згідно виставлених відповідачем рахунків, сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб. Укладені договори не підпадають під дію ч. 2 ст. 218 КУ України. Окрім того, відсутність заяв та претензій у сторін щодо умов договорів, а також фактичне виконання останніми договорів свідчить про те що угоди на поставку товарів згідно видаткових накладних № 2609-г від 29.09.2008 р.№ 0310-г від 09.10.2008 р.№ 2310-г від 23.10.2008 р.№ 2410-г від 29.10.2008 р. № 0611-г від 06.11.2008 р.№ 2912-г від 30.12.2008 р.№ 3001-г від 30.01.2009 р., є укладеними та дійсними, у зв'язку з чим визнання зазначених договорів дійсними у судовому порядку не потрібно.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд,
1. У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя Горячук Н.О.
Повний текст рішення складений та підписаний 18.10.2011р.