Україна
22ц-10681/11 Головуючий у 1 й інстанції - Ніколаєвої І.К.
Категорія 56 Доповідач - Варенко О.П.
03 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Солодовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином,
У квітні 2011 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 29 серпня 2008 року через неприязні стосунки, які виникли під час сварки, ОСОБА_4 наніс їй удар кулаком в обличчя в область лівого ока, збив її з ніг після чого кулаками і ногами наносив їй удари в різни частини тулубу. З приводу отриманих легких тілесних ушкоджень вона була госпіталізована до Петропавлівської ЦРЛ, де перебувала на лікуванні. Відповідно до Акту СМО № 234 від 23.09.2008 року Межівського міжрайонного відділення ОКЗ «Бюро судово-медичних експертиз»у неї виявлені: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, параорбітальна гематома ліворуч. За її скаргою приватного обвинувачення відносно відповідача була порушена кримінальна справа за ч. 1 ст. 125 КК України. На підставі Постанови суду від 03.02.2011 року, відповідач, відповідно до ст.49 КК України, був звільнений від кримінальної відповідальності за строком давності, справу відносно нього було закрито. Вказує, що відповідач спричинив їй матеріальну шкоду у розмірі 1189,97 гривень - витрат понесених на лікування та моральну шкоду у розмірі 15000 гривень. Зазначені суми просила стягнути з відповідача на її користь.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Суд вирішив: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5000 гривень моральної шкоди в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином; в іншій частині позову відмовити; стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовій збір в сумі 51 гривень та 120 гривень витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у суді.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та відмовити позивачу у задоволенні його вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції -зміні з наступних підстав.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що відповідач 29.08.2008 року близько о 19.00 години, на ґрунті неприязних відносин, які виникли між ним та позивачкою ОСОБА_3 наніс останній ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, параорбітальної гематоми ліворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані ушкодження не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності. За вчинення злочинних дій ОСОБА_4, за скаргою приватного обвинувачення потерпілої ОСОБА_5, був притягнутий до кримінальної відповідальності, його дії перекваліфіковані судом з ч.2 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 125 К України. Через строки давності, ОСОБА_4 був звільнений від кримінально відповідальності за ст.49 КК України та ст.ст. 7-1,11-1 КК України. Дана постанова суду набрала чинності 10.02.2011 року.
Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачка отримала легкі тілесні ушкодження через що була змушена перебувати на лікуванні у терапевтичному відділенні Петропавлівської ЦРЛ з 01.09 по 17.09.2008 року, але документального підтвердження своїх витрат на лікування суду не надала. Позивачка пенсіонерка, стан її здоров'я значно погіршився, вона перенесла нервовий струс та приниження після її побиття відповідачем, втратила сон , негативні емоції вона отримує після кожної зустрічі та спілкуванні з відповідачем.
Враховуючи наведені обставини та виходячи з вимог ст. ст. 23,1166, 1168 ЦК України, колегія суддів вважає, що районний суд обгрунтовано частково задовольнив позовні вимоги позивача і стягнув з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн., визначивши розмір відшкодування у відповідності до характеру та ступеню спричинення позивачу моральних страждань, та відмовив в задоволенні решти позовних вимог в цій частині та в частині стягнення матеріальної шкоди.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що відповідач не завдавав позивачу тілесних ушкоджень не можуть бути прийняті до уваги, оскільки даний факт встановлено актом судово-медичного обстеження № 234 (а.с.9); висновком судово-медичної експертизи ( а.с. 59) та постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2011 року, в якій зазначено, що в діях підсудного є склад злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а не ч.2 ст.125 КК України, однак кримінальна справа підлягає закриттю в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ніяких доказів, які б спростовували зазначені обставини і відсутність вини відповідача в судовому засіданні надано не було.
Також, необгрунтованим є посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, так як про спричинення їй такої шкоди свідчить сам факт її побиття відповідачем, в результаті чого вона зазнала і душевних переживань.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд першої інстанції не врахував вимоги Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», згідно якого по даній категорії справ розмір судового збору складає 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 8,50 грн., та Постанови Кабінету Міністрів від 21 грудня 2005 року з послідуючими змінами, згідно якої розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, по справам позовного провадження з розгляду спору немайнового характеру складає 37 грн. та помилково стягнув з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат змінити, а в решті рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2011 року змінити в частині стягнення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.
У решті рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2011 залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий
Судді