Україна
22ц-7338/11 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А.
Категорія 1 Доповідач - Варенко О.П.
19 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Варенко О.П.,
суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,
при секретарі Костюк Т.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Жовтневої районної в м.Дніпропетровську ради, треті особи -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на нерухоме майно, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2011 року у справі за її позовом до Виконавчого комітету Жовтневої районної в м.Дніпропетровську ради, треті особи -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) Дніпропетровської області, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на нерухоме майно та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позовних вимог (а. с. 114-116).
Як на підстави апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки постановлене з порушенням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1. У 1980 році вона без відповідної документації, проекту та належних дозволів органів державної влади у зазначеному домоволодінні провела переобладнання кімнат житлового будинку і будівництво нових господарських та побутових споруд: мансарди, сараїв та гаражів. Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку від 11 травня 2010 року, позивачка є власником земельної ділянки, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1.
Відповідно до технічних висновків про стан самочинних споруд, технічний стан житлового будинку А-2, мансарди літ.м/с, сараїв літ.Г,Л та гаражів літ.Б.И, розташованих у домоволодінні АДРЕСА_1, оцінений як задовільний, та такий, який дозволяє їх подальшу експлуатацію. В технічному висновку зазначено, що побудовані позивачем у 1980 році самочинні споруди не підлягають введенню в експлуатацію.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню в силу ст.ст.331, 375, 376 ЦК України.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Постановою Кабінету міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1035 «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт»установлено, що підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 року, є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений бюро технічної інвентаризації.
Таким чином, визнання права власності на спірне майно за рішенням суду діючим законодавством не передбачено.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 березня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий:
Судді: