Дело № 2-а-2477/11
30.09.2011Кировский районный суд
г. Днепропетровска
Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
Головуючого - судді Леонова А.А.
при секретарі Рябенькій А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС БДПС ВДАІ з ОАТ м. Дніпропетровська молодшого сержанта міліції Семенець Дмитра Володимировича, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії АЕ1 № 215573 від 12 червня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12 червня 2011 року він на автомобілі Шевроле, д/н НОМЕР_3, рухався по пр. ім. Газети «Правда»в м. Дніпропетровську. За нерегульованим пішохідним переходом його зупинив інспектор ДПС Семенець Д.В.. Причиною зупинки стало те, що позивач, нібито, не надав переваги у русі пішоходам, що рухалися по пішохідному переходу, після чого ІДПС склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На думку ОСОБА_1 правопорушення не мало місце. Позивач зазначає, що коли він наближався до пішохідного переходу, на пішохідному переході пішоходів не було. В якості свідка правопорушення інспектор зазначив свого напарника - інспектора ДАІ Стороженко В.М., а також водія маршрутного таксі, якого інспектор зупинив вже після зупинки автомобіля позивача. Проте визвати в судове засідання цього свідка не є можливим, адже адресою його мешкання вказано лише вулицю, а номеру будинку та квартири в протоколі не зазначено. Інспектор ДАІ не встановив жодних доказів порушення позивачем правил дорожнього руху, тим самим не виконав вимоги закону щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Таким чином, позивач вважає, що постанова серії АЕ1 № 215573 від 12 червня 2011 року про накладення адміністративного стягнення за ч.І ст. 122 КУпАП не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його неправомірних дій.
Позивач в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, постановою молодшого сержанта міліції Семенець Д.В. від 12.06.2011 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В постанові вказується, що ОСОБА_1 12.06.2011 р., керував автомобілем Шевроле д/н НОМЕР_4 на пр. ім. Газети «Правда»в м. Дніпропетровську на нерегульованому пішохідному переході не надав дороги пішоходам, які переходили проїзну частину.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу України про адміністративне правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова серії АЕ1 № 215573 від 12 червня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 122 КУпАП не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, в порушення вимог щодо всебічного повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, атому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163 КАС України ст. 247 КУпАП України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії АЕ1 № 215573 від 12 червня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.І ст. 122 КУпАП.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Судья А. А. Леонов