Рішення від 04.10.2011 по справі 2-3506/11

Справа № 2-3506/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Присакар О.Я.,

при секретарі - Горбуновій Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 24.04.1993 року відділом реєстрації актів цивільного стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області, актовий запис № 214, мотивуючи тим, що вони з травня 2007 року не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що вони мають несумісні характери та різні погляди на життя. Вважає примирення неможливим.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги визнав та не заперечує проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 24.04.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 24 квітня 1993 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.09.1993 року. Сторони з 2007 року не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що вони мають несумісні характери та різні погляди на життя.

Спору щодо розподілу спільного майна немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а також відповідач позов визнав, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Керуючись ст.ст.10,60,130,174,209,212,213-215 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 24.04.1993 року відділом реєстрації актів цивільного стану виконкому Ізмаїльської міської ради Одеської області, актовий запис № 214 - розірвати.

Після розірвання шлюбу за ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Я. Присакар