дата документу :
Справа №2-а-687/11
13 квітня 2011 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль про визнання неправомірними дій відповідача по виплаті не в повному обсязі підвищення до пенсії, про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії,
встановив:
В березні 2011 року ОСОБА_1 звернувсь до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом: просить визнати неправомірними дії УПФУ в м. Бориспіль по виплаті позивачу не в повному обсязі підвищення до його пенсії; просить зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити йому підвищення до пенсії, яке не виплачувалось в повному обсязі з 26 липня 2010 року, з урахуванням вже проведених виплат з подальшим її перерахунком до внесення відповідних змін в законодавство.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 13 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Бориспіль в частині вимог: про визнання неправомірними дій УПФУ в м. Бориспіль по виплаті позивачу не в повному обсязі підвищення до пенсії за період по 22 вересня 2010 року; про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до його пенсії, яке не виплачувалось в повному обсязі за період з 26 липня 2010 року по 22 вересня 2010 року, залишений без розгляду.
В письмових запереченнях начальник УПФУ в м. Бориспіль Чулков О.В. адміністративний позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні.
Дослідивши доводи ОСОБА_1 та начальника УПФУ в м. Бориспіль Чулкова О.В., а також письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суддя дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що з 1 січня 1993 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком. Крім того, йому призна-чений статус дитини війни. Достовірність цих обставин підтверджується копією відповідного посвідчення №НОМЕР_1, виданого на ім'я позивача (а.с.6).
У відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги належить виплачувати підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком прирівняний до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З копії листа начальника УПФУ в м. Бориспіль Чулкова О.В. вих.№132/л-3 від 28 лютого 2011 року (а.с.7) та його ж письмових заперечень (а.с.11) вбачається, що з 1 жовтня 2008 року УПФУ в м. Бориспіль щомісячно нараховує та виплачує позивачу підвищення до його пенсії у розмірі 49 гривень 80 копійок. Цей розмір є нижчим, ніж 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому УПФУ в м. Бориспіль керується постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Разом з тим, згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого само-врядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі не-відповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суддя застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суддя вважає, що при визначенні розміру підвищення до пенсій позивача застосуванню підлягає саме ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року про занижений розмір підвищення, що істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Крім того, суддя вважає, що надання Кабінету Міністрів України права на встановлення порядку обчислення підвищення до пенсії не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивачки, встановлених наведеним вище Законом.
Позивач звертавсь до відповідача з заявою про виплату недоотриманого підвищення до пенсії. Але у задоволенні цієї заяви йому було відмовлено (а.с.7).
З огляду на це, суддя вважає, що для відновлення порушеного права належить визнати неправомір-ними дії УПФУ в м. Бориспіль по виплаті позивачу за період з 22 вересня 2010 року по 13 квітня 2011 року не в повному обсязі підвищення до його пенсії.
Крім того, слід зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до його пенсії, яке не було виплачено в повному обсязі за період з 22 вересня по 13 квітня 2011 року, з урахуванням виплачених йому грошових коштів.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині вимог ОСОБА_1 належить відмовити.
Зокрема, у зв'язку з тим, що станом на час розгляду адміністративної справи право позивача на виплату підвищення до його пенсій у розмірі, встановленому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 14 квітня 2011 року і на майбутнє ще не порушено. Тому підстави для захисту цього права відсутні.
Суддя звертає також увагу на те, що зі змісту ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” випливає, що при визначенні розміру підвищення до пенсії за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому адміністративний суд не бере до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії не може вважатись підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання надбавки до пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено в ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Керуючись ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.158, ст.159, ст.161-163, ст.1832 КАС України, суддя
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль про визнання неправомірними дій відповідача по виплаті не в повному обсязі підвищення до пенсії, про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії, задовольнити частково.
Дії управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль щодо виплати ОСОБА_1 за період по 22 вересня 2010 року не в повному обсязі підвищення до його пенсії, визнати неправо-мірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до його пенсії у розмірі 30% мінімального прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, яке не виплачувалось йому в повному обсязі за період з 22 вересня 2010 року по 13 квітня 2011, з урахуванням виплачених йому грошових коштів.
У задоволенні іншої частини вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова судді може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець
Справа №2-а-687/11
13 квітня 2011 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Борець Є.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль про визнання неправомірними дій відповідача по виплаті не в повному обсязі підвищення до пенсії, про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії,
встановив:
В березні 2011 року ОСОБА_1 звернувсь до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом: просить визнати неправомірними дії УПФУ в м. Бориспіль по виплаті позивачу не в повному обсязі підвищення до його пенсії; просить зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити йому підвищення до пенсії, яке не виплачувалось в повному обсязі з 26 липня 2010 року, з урахуванням вже проведених виплат з подальшим її перерахунком до внесення відповідних змін в законодавство.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.100 цього ж Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення цього строку, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Встановлено, що про порушення права на отримання підвищення до пенсії в повному обсязі ОСОБА_1 повинен був дізнатись ще в 2008 році. Разом з тим, до адміністративного суду він звернувсь з адміністративним позовом лише 22 березня 2011 року, тобто після закінчення шестимісячного строку. Це підтверджується штампом реєстрації, що міститься на адміністративному позові (а.с.2).
Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні.
Тому пред'явлений адміністративний позов в частині вимог: про визнання неправомірними дій УПФУ в м. Бориспіль по виплаті позивачу не в повному обсязі підвищення до пенсії за період по 22 вересня 2010 року; про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до його пенсії, яке не виплачувалось в повному обсязі за період з 26 липня 2010 року по 22 вересня 2010 року, належить залишити без розгляду.
Керуючись ч.1, ч.2 ст.99, ч.1 ст.100, ч.2 ст.158, п.16 ч.4, ч.5 ст.160, ст.165 КАС України, суддя
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Бориспіль в частині вимог: про визнання неправомірними дій УПФУ в м. Бориспіль по виплаті позивачу не в повному обсязі підвищення до пенсії за період по 22 вересня 2010 року; про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до його пенсії, яке не виплачувалось в повному обсязі за період з 26 липня 2010 року по 22 вересня 2010 року, залишити без розгляду.
Ухвала судді може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець