дата документу :
Справа №2-а-1726/2011
29 вересня 2011 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження без технічної фіксації справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області про визнання неправомірною бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо нарахування та виплати державної пенсії,
01.09.2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом: просить визнати неправомірними дії управління ПФ України у Бориспільському районі щодо нарахування та виплати позивачу пенсію та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, що є меншими, ніж передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язати перерахувати та виплатити з 01 березня 2011 року державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка визначається величиною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з дотриманням правових позицій ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності. В письмових заперечення представник відповідача адміністративний позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні.
Перевіривши доводи позивача та представника відповідача, а також письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суддя дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. У зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та йому встановлена ІІ-га група інвалідності та призначена пенсія по інвалідності.
Достовірність цих обставин підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії А № НОМЕР_1 від 04 квітня 1994 року, копією вкладки до нього № НОМЕР_2 (а.с.9), копією витягу із акту огляду МСЕК та копією довідки (а.с. 11-12).
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по адміністративному спору, регулюються ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зокрема, у відповідності до ст.50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.54 цього ж Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
З копії листа заступника начальника управління ПФУ у Бориспільському районі № 879/с-4 від 16.08.2011 року (а.с.14-16) та письмових заперечень представника відповідача від 28.09.2011 року за № 6135/08 вбачається, що управління нараховує та виплачує позивачу пенсію по інвалідності та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, що є значно нижчими, ніж розміри, встановлені в ст.ст.50, 54 вказаного Закону. Листом заступником начальника УПФУ в Бориспільському районі, у задоволенні заяви позивача відмовлено.
Разом з тим, згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту адміністративний суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, адміністративний суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивача застосуванню підлягають саме ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України про занижені розміри пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету України, що істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Крім того, адміністративний суд вважає, що надання Кабінету Міністрів України права на встановлення порядку обчислення пенсій по інвалідності та щомісячних додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених наведеним вище Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Судом враховано, що ОСОБА_1 строку для звернення до суду, визначеного ст.ст. 99 КАС України не пропустив, оскільки просить задовольнити його вимоги з 01.03.2011 року.
З огляду на викладене, дії управління ПФ України у Бориспільському районі порушують право позивача на отримання пенсії в повному обсязі. Тому для відновлення цього права належить визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, що є меншими, ніж передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.03.2011 року.
Крім того, слід зобов'язати відповідача перерахувати з 01.03.2011 року та виплатити позивачу пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням вже виплачених йому платежів.
Зі змісту ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому суддя не бере до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії не може вважатись підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання надбавки до пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено в ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З цього приводу суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_1 за період з 01.03.2011 року (зазначений строк указаний в позовній заяві), оскільки відповідачем неправомірно здійснено нарахування та виплату основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірах, що є меншими ніж визначено ст.ст. 50, 54 указаного Закону.
Однак, при цьому суд враховує положення п.7 Закону України від 14.06.2011 року №3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набула чинності з 23.07.2011 року.
Тому вимоги позивача підлягають задоволенню, а починаючи з 23.07.2011 року з урахуванням розмірів, визначених указаною постановою Кабінету Міністрів України, що діють протягом 2011 року.
Щодо вимог позивача про визнання неправомірними дії відповідача щодо виплати пенсії із застосуванням коефіцієнту підвищення у 3,5 разів відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року №1293 та 12 відсоткового збільшення розміру пенсії відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року №894, то правових підстав для їх застосування судом не встановлено, оскільки указані постанови встановлювали збільшення розмірів пенсії та додаткової пенсії з урахуванням того, що розмір такої пенсії визначався в значно меншому розмірі, ніж це встановлено в ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що підтверджується запереченнями відповідача.
В той же час з 23.07.2011 року згідно указаної вище постанови від 06.07.2011 року №745 розмір основної пенсії не може бути нижчим від 1090 грн., а додаткової пенсії за шкоду заподіяну у розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (стосується інвалідів ІІ групи). Оскільки постанови від 27.12.2005 року та від 13.07.2004 року прийняті раніше, вони в даному випадку застосуванню не підлягають, з урахуванням вимог п.7 Закону України від 14.06.2011 року №3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
З викладених підстав вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати за розгляд позовних вимог слід віднести на рахунок державного бюджету України, оскільки позивач та відповідач звільнені від їх оплати при зверненні до суду.
Оскільки розгляд справи відбувався в скороченому провадженні, постанову слід допустити до негайного виконання у відповідності до ст. 256 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69, 71, 86, 99, 100, 159-163, 186, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Дії управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.03.2011 року, визнати неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком з дотриманням правових позицій частини 3 статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 01.03.2011 року до 23.07.2011 року з урахуванням вже виплачених йому платежів.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Бориспільському районі Київської області з 23.07.2011 року здійснювати ОСОБА_1 виплату основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
У задоволенні іншої частини вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. віднести на рахунок Державного бюджету України.
Допустити негайне виконання постанови суду у відповідності до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду особами, які не були присутні при оголошенні постанови, а особи, які були присутні при оголошенні постанови протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання на апеляційне оскарження в разі якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги, постанова суду набирає законної сили після розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області С.М. Вознюк