Справа № 2-а-2053/11
Категорія 100
17 жовтня 2011 року cуддя Печерського районного суду Соколов О. М. , розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум державної та додаткової пенсії особі, яка постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити позивачу перерахунок та виплату недоотриманих сум державної та додаткової пенсій за шкоду заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, П групі інвалідності, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, та державної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком з 01 листопада 2010 року та нараховувати і виплачувати додаткову та щомісячну пенсію виходячи з нових розмірів прожиткових мінімумів постійно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, ІІ групи інвалідності та на нього розповсюджується пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, суми державної та додаткової пенсії які нараховується та виплачується позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, як потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії, ІІ групи інвалідності, є значно меншими ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 вищевказаного Закону.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум державної та додаткової пенсії особі, яка постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, в частині, що стосується періоду з 1 січня 2010 року до 26 березня 2011 року - залишено без розгляду, в іншій частині відповідно до ст. 183-2 КАС України, було відкрито скорочене провадження у вказаній справі. Копія вказаної ухвали була направлена відповідачам з роз'ясненням ч. 3 ст. 183-2 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії, ІІ групи інвалідності, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва.
У травні 2011 року своїм листом Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, відмовило позивачу у проведенні перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії відповідно до розміру встановленого ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначено розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання особам, віднесеним до категорії 1, розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам IІ групи -75% мінімальної пенсії за віком.
Як передбачено ст. 53 Закону № 796-ХІІ, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав та на необхідність застосування якої до вказаних правовідносин помилково посилається відповідач.
Зі змісту ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача у період з 26 березня 2011 року по 22 липня 2011 року щодо нарахування та виплати позивачу державної та додаткової пенсій у розмірі меншому, ніж це встановлено ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.07.2011 № 1091/11/13-11 під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Слід звернути увагу, що пунктом 6 Постанови КМУ від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність:
1) тим, що належать до категорії 1: інвалідам I групи - 30 відсотків; інвалідам II групи - 20 відсотків;
Також, вказаною Постановою, КМ України установив що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче:
1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:
інвалідів I групи - 1200 гривень; інвалідів II групи - 1090 гривень; інвалідів III групи - 980 гривень;
2) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження:
інвалідів I групи - 870 гривень; інвалідів II групи - 820 гривень; інвалідів III групи - 760 гривень;
3) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: I групи - 710 гривень; II групи - 655 гривень; III групи - 600 гривень;
Вказана Постанова була опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» № 133 від 23 липня 2011 року, та з моменту її опублікування набрала законної сили.
Тому, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними Законом України «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, та який діє на час виникнення спірних відносин, застосуванню у даному випадку підлягають положення статей Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва нараховувати й постійно виплачувати йому відповідно до ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державну та додаткову пенсії, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму, суд зазначає, що згідно ст. ст. 2, 6, 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, у даному випадку право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, а вимоги щодо зобов'язання вчинити певні дії на майбутнє, не можуть бути предметом розгляду в суді.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум державної та додаткової пенсії особі, яка постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС підлягають частковому задоволенню, за період з 26 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.
На підставі п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» звільнити від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 5, 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 7 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», п. 6 Постанови КМ України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», статтями 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум державної та додаткової пенсії особі, яка постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, як особі постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС віднесеної до 1 (першої) категорії, який має ІІ групу інвалідності державної пенсії та додаткової пенсій, всупереч вимогам ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманих сум державної пенсії, як особі віднесеної до 1 (першої) категорії, інваліду ІІ групи, у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком (встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26 березня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених нарахувань.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманих сум додаткової пенсії, як особі віднесеної до 1 (першої) категорії, інваліду ІІ групи у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком (встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26 березня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених нарахувань.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2, абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва зобов'язане постанову суду виконати негайно, в межах зобов'язань за один місяць.
Відповідно до ч. 8 ст. 183-2 КАС України, постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О. М. Соколов