< Список >
Іменем України
13 жовтня 2011 року Справа № 5002-11/3379-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Котлярової О.Л.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
позивача, ОСОБА_1, довіреність №13/16 від 21.03.11, публічне акціонерне товариство Банк "Морський";
відповідача, ОСОБА_2, довіреність №20-3/6259 від 30.12.10, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго";
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк "Морський" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 02 вересня 2011 року у справі № 5002-11/3379-2011
за позовом публічного акціонерного товариства Банк "Морський" (вул. Брестська, 18а, Севастополь, 99001)
до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, Сімферополь, 95000)
про спонукання до дострокового розірвання договору,
Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у позові про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії тому, що відключення житлових будинків від централізованого опалення регулюється законодавче, цей порядок позивач не дотримав (а.с. 77-81).
Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати тому, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, викладені в рішенні місцевого господарського суду висновки не відповідають обставинам справи, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими (а.с. 86-89).
З відзиву на апеляційну скаргу слідує, що відповідач з апеляційною скаргою не згоден тому, що розірвати договір, тобто відключити позивача від централізованого опалення, можливо за встановленим законодавством порядку, який позивач не дотримав (а.с. 117-118).
У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, відповідач - відзиву.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 95-116, 131, 135-141), встановив наступне.
Позивач є власником квартир АДРЕСА_1, 56/37/2, які визнані непридатними для проживання та переведені до нежитлових приміщень, що підтверджується нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу від 21 травня 2001 року (а.с. 9-10), рішеннями виконкому, постановою адміністративного суду, проектом перепланування нежитлових приміщень, повідомленням БТІ (а.с. 11, 12, 97-108, 110).
26 лютого 2008 року між продавцем - відповідачем (а.с. 112-116, 138-141), та покупцем - позивачем (а.с. 20-28, 135-137), у простій письмовій формі укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №1237, за яким продавець зобов'язався продати, а покупець прийняти та оплатити теплову енергію (гарячу воду для опалення та гарячого водопостачання) до квартир АДРЕСА_1, 56/37/2. Договір укладений строком з 26 лютого 2008 року по 25 лютого 2013 року (а.с. 13-17).
Пункт 4.1.6 вказаного договору передбачає випадки припинення постачання теплової енергії, в тому числі у разі письмового звернення покупця. Але таке припинення здійснюється в порядку, який визначений Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної та гарячої води та водовідводу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 червня 2005 року та іншими актами законодавства, про що вказано в цьому пункті договору (а.с. 14).
Також пункт 10.3 договору передбачає, що кожна з сторін може відмовитися від договору, попередив іншу сторону не пізніше 30 днів (а.с. 15 зворот).
23 травня 2011 року позивач письмово повідомив відповідача про розірвання договору на підставі пункту 4.1.6 договору (а.с. 18 чи 109), на що 18 червня 2011 року відповідач письмово відмовився припинити постачання теплової енергії через те, що таке відключення можливо лише за встановленим законодавством порядком (а.с. 19).
З пояснень відповідача та письмових доказів вбачається, що комісією за участю представників відповідача та житлово-експлуатаційним управлінням складалися акти, з яких слідує, що станам на 07 червня 2011 року позивач був підключений до централізованого опалювання, він не має окремої системи ВДС, а тому його відключення від централізованого опалювання не можна, а станом на 23 серпня 2011 року позивач самостійно відключився від системи централізованого опалювання (а.с. 35, 131).
З листа Управління житлово-комунального господарства слідує, що в місті Сімферополі не розроблялася оптимізована схема теплопостачання (а.с. 34).
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 цього Кодексу передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1), способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини 2); припинення правовідношення (пункт 7 частини 2).
При цьому, спосіб захисту - примусове виконання обов'язку в натурі, застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок. Тобто цей спосіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем. Так, він може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти за виконану роботу (за договором підряду), передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послуги (за договорами про виконання робіт та надання послуг).
Спосіб захисту - припинення правовідношення, пов'язаний з необхідністю припинити існуюче правовідношення у зв'язку з, наприклад, порушенням його однією із сторін (статті 651, 652 Цивільного кодексу України - для договірних зобов'язань). Зокрема, ця вимога може проявлятися у позові про розірвання договору у зв'язку з невиконанням або неналежним його виконанням другою стороною (статті 708, 726, 755, 782, 783 вказаного Кодексу та ін.).
Вказані способи захисту цивільного права кореспондуються з процесуальними правами сторін, які передбачені в статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на зміну предмету позову - певної матеріально-правової вимоги позивача до відповідача.
Як вбачається з наведених вище обставин, позивач заявив позов про зобов'язання відповідача розірвати договір. Тобто позивач обрав спосіб захисту по пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України - примусове виконання обов'язку в натурі. Але такого зобов'язання укладений сторонами договір та статті 651, 652 Цивільного кодексу України, стаття 188 Господарського кодексу України не передбачають. Разом з тим, пункт 7 частини 2 статті 16, стаття 188 Господарського кодексу України та пункт 10.2 укладеного договору передбачають можливість припинення договору (правовідношення) за судовим рішенням. Однак позивач такого способу захисту не обрав. Такі обставини є підставою для відмови у позові.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України для розірвання договору в судовому порядку необхідні підстави, якими можуть бути істотне порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 вказаного Кодексу передбачає можливість розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах; договір за цими підставами може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Позивач не довів такої підстави для розірвання договору в судовому порядку як істотна зміна обставин. Його посилання на бажання встановити альтернативне опалювання приміщень не відповідає наведеному поняттю істотна зміна обставин. Крім того, позивач ще не встановив такого альтернативного опалювання.
Апеляційний господарський суд також погоджується з викладеними в рішенні суду першої інстанції висновками про неможливість на даний час розірвання договору через те, що розірвання договору тягне відключення позивача від централізованого опалювання, що можливо за встановленою законодавством процедурою з наступного.
Відповідно до пункту 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року (далі - Правила), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Пунктом 25 Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26. Правил).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва; архітектури та житлово-комунального господарства №4 від 22 листопада 2005 року (далі - Порядок), для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Пунктом 2.2 Порядку передбачено, що комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Засідання Комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.
Пунктом 2.5 Порядку встановлено, що відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. Роботи з відключення будинку від мереж ЦО і ГВП виконуються у міжопалювальний період.
По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (пункт 2.6 Порядку).
Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (пункт 2.7 Порядку).
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; при доведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; при відповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; без порушень норм матеріального чи процесуального права. Інших підстав для його скасування (зміни) не має.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк "Морський" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 вересня 2011 року у справі № 5002-11/3379-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.Л. Котлярова
О.А.Латинін
Розсилка:
1. публічне акціонерне товариство Банк "Морський" (вул. Брестська, 18а, Севастополь, 99001)
2. орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, Сімферополь, 95000)