< Список >
Іменем України
11 жовтня 2011 року Справа № 5002-19/2194-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Воронцової Н.В.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
прокуратура міста Євпаторії, не з'явилася,
представник позивача, не з'явився, Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим;
представник відповідача, не з'явився, Євпаторійська міська рада;
представник відповідача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 28.02.11, приватне підприємство "777";
представник третьої особи, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.03.11, товариство з обмеженою відповідальністю "ТДС -2011";
представник третьої особи, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія";
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Євпаторії на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 11.08.2011 у справі № 5002-19/2194-2011
за позовом заступника прокурора міста Євпаторії (вул. Гоголя, 5/8,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416) в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
до Євпаторійської міської ради (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400) приватного підприємства "777" (вул. 60 років Жовтня, 22,Євпаторія,97400)
за участю 3-х осіб: товариства з обмеженою відповідальністю "ТДС -2011" (вул. Інтернаціональна, 124-з,Євпаторія,97400)
Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" (Новосьоловське шосе, 1 Г,Євпаторія,97405)
про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою
Заступник прокурора міста Євпаторії звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим з позовом (який уточнювався) до Євпаторійської міської ради та приватного підприємства «777» про визнання недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 11.02.1998 «Про надання земельної ділянки і видачу Державного акту на право постійного користування землею приватному підприємству «777»; визнання недійсним Державного акту І-КМ № 001485 від 04.03.1998 на право постійного користування земельною ділянкою по вул.Інтернаціональній в м.Євпаторії, оформлений та виданий приватному підприємству «777»і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 49, та скасування реєстраційний запис.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2011 (суддя Мокрушин В.І.) у справі № 5002-19/2194-2011 у позові заступнику прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, заступник прокурора міста Євпаторії звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані невідповідністю висновків викладених у рішенні суду встановленим обставинам справи.
У судове засідання 11.10.2011 представники прокуратури міста Євпаторії, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Євпаторійської міської ради, Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить штемпель з відміткою про відправлення ухвали сторонам про призначення розгляду справи на 11.10.2011.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність нез'явившихся сторін.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
31.10.1997 між Фондом майна Автономної Республіки Крим та приватним підприємством «777»на аукціоні був укладений договір № 128 купівлі-продажу державного майна Євпаторійської ділянки атракціонів малої форми підприємства „Центр дозвілля „Криматракціон”, яке складається з активів та пасивів інвентаря, обладнання, в тому числі павільйон з металевих конструкцій площею 70,5 кв.м.
Рішенням 19 сесії 22 скликання Євпаторійської міської ради народних депутатів Автономної Республіки Крим б/н від 11.02.1998 «Про надання земельної ділянки та видачі Державного акту на право постійного користування землею Приватному підприємству «777»надано у постійне користування Приватному підприємству «777»земельну ділянку загальною площею 237,66 кв.м. для розміщення павільйону гральних автоматів по вул.Інтернаціональна (у автовокзалу).
У виконання вищевказаного рішення приватному підприємству «777» виданий Державний акт І-КМ № 001485 від 04.03.1998 на право постійного користування земельною ділянкою по вул.Інтернаціональній в м.Євпаторії.
Рішенням Євпаторійської міської ради № 23-7/18 від 05.02.1999 «Про зміну призначення використання земельної ділянки Приватному підприємству «777»внесено зміни в рішення міської ради від 25.12.1998 в частині цільового використання земельної ділянки під приватизованим ПП «777»об'єктом за адресою: вул.Інтернаціональна (в районі автовокзалу). Цільове використання зазначеної земельної ділянки змінено та визначено «для розміщення приватизованого павільйону та організації торгового ряду».
Вважаючи те, що на час надання у постійне користування спірної земельної ділянки ПП «777»чинним законодавством не було передбачено надання приватним підприємствам земельних ділянок у постійне користування, та надання спірної земельної ділянки здійснено без проекту відведення земельної ділянки, прокурор звернувся до господарського суду з позовом ( який уточнювався) про визнання недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 11.02.1998 «Про надання земельної ділянки і видачу Державного акту на право постійного користування землею приватному підприємству «777»; визнання недійсним Державного акту І-КМ № 001485 від 04.03.1998 на право постійного користування земельною ділянкою по вул.Інтернаціональній в м.Євпаторії.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»(від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ із змінами і доповненнями) унормовані підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
За приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 № 1798-ХІІ із змінами і доповненнями) прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У відповідність до положення «Про Державний комітет України по земельних ресурсах», затвердженого Указом Президента України (від 13.05.1996 № 340/96), Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим є структурною одиницею Державного комітету України по земельних ресурсах».
Пунктом 3 наведеного положення було передбачено, що основними завданнями Держкомзему є: координація проведення земельної реформи, спрямованої на роздержавлення і приватизацію земель, сприяння паюванню земель, переданих у колективну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм власності на землю; здійснення державного контролю за використанням і охороною земельних ресурсів; ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, проведення землеустрою; розроблення і реалізація державних і регіональних програм, пов'язаних з регулюванням земельних відносин, раціональним використанням та охороною земель, відновленням родючості грунтів, визначення механізму та етапів їх запровадження.
Згідно з пунктом 1 Положення «Про Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим», затвердженого постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 25.05.2010 р. № 200, цей орган має аналогічні завдання у межах територіальної одиниці, на яку розповсюджують його повноваження.
З приведених нормативних документів слідує, що правом розпорядження земельними ресурсами вказаний орган не наділений, тобто у Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим відсутні цивільні права або інтереси, які стосуються права розпорядження земельними ресурсами за позовом про визнання недійсними рішень.
При цьому цивільні права і інтереси слід відрізняти від управлінських або контролюючих функцій.
Однак, позовна заява прокурора, яка є предметом розгляду у цій справі, не містить доводів про порушення інтересів Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, у зв'язку з чим, суд вважає, що Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим є неналежним позивачем по заявлених у цій справі вимогах, і це є окремою та самостійною підставою для відмови у задоволенні у позову.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 10 травня 2011 року у справі № 5002-29/349.1-2010.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для визнання недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 11.02.1998 «Про надання земельної ділянки і видачу Державного акту на право постійного користування землею приватному підприємству «777», скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування реєстраційного запису.
Згідно з частиною 5 статті 7 Земельного кодексу України (у редакції від 18.12.1990 чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям.
Статтею 10 зазначеного Земельного кодексу України до відання міських рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 19 цього ж Земельного кодексу України передбачено, що міська рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.
Таким чином, відповідно до вказаних норм діючого законодавства, яке було чинним на момент винесення рішення органом місцевого самоврядування, орган місцевого самоврядування міг передати приватному підприємству земельну ділянку у постійне користування.
Положеннями статті 19 Земельного кодексу України (у редакції від 18.12.1990 № 561-ХІІ, передбачено порядок надання земельних ділянок у користування. Так надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.
З матеріалів справи вбачається, що по заяві приватного підприємства «777»був розроблений госпрозрахунковим виробничим бюро при Євпаторійському міському управлінні земельних ресурсів у 1998 році технічний звіт по встановленню меж земельної ділянки, який містить акт встановлення меж спірної земельної ділянки, акт вибору та обстеження ділянки, викопіювання, а також усі необхідні погодження з Управлінням архітектури та градобудівництва м.Євпаторії, Євпаторійським управлінням земельних ресурсів, СЕС м.Євпаторія, Західно - Кримським регіональним управлінням КСОС з охорони навколишньої, природної середи та ін.
Пунктом 1.10 „Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)”затвердженої Наказом Держкомзему України від 15.04.1993 року № 28, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за № 31 від 23.04.1993 року (у редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) не передбачає серед переліку технічної документації проекту відводу при складанні державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею.
Згідно до положень статті 100 Земельного кодексу України (від 18.12.1990 № 561-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землеустрій передбачає, зокрема, складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок.
Однак, постанова Кабінету Міністрів України № 677, якою було затверджено порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок була прийнята лише 26.05.2004 року.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Крім того, обов'язковою умовою визнання акту недійсним є порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто в разі не доведення позивачем наявності обставин порушення його прав чи інтересів, як підстави для їх захисту, заявлений ним позов не підлягає задоволенню за відсутності правових підстав, оскільки стаття 1 Господарського процесуального кодексу України ( у редакції від 06.11.1991 року із змінами і доповненнями) та стаття 16 Цивільного кодексу України (в редакції від 16.01.2003 із змінами і доповненнями) передбачають звернення до суду саме за захистом певних порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
З урахуванням висловленого, судова колегія погоджується з господарським судом першої інстанції про те, що позов про визнання недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 11.02.1998 «Про надання земельної ділянки і видачу Державного акту на право постійного користування землею приватному підприємству «777»не обґрунтований та не підлягає задоволенню.
Не знаходжуючи підстав для визнання недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 11.02.1998 «Про надання земельної ділянки і видачу Державного акту на право постійного користування землею приватному підприємству «777», також не підлягає задоволенню позов про визнання недійсним Державного акту І-КМ № 001485 від 04.03.1998 на право постійного користування земельною ділянкою по вул.Інтернаціональній в м.Євпаторії та скасування реєстраційної записи.
Крім того, згідно зі статтею 71 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року із змінами та доповненнями) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до положень статті 80 цього кодексу України закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Прокурор вказує на ту обставину, що про прийняття спірного рішення від 11.02.1998 йому стало відомо лише при проведенні перевірки, яку було проведено Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, про що 11.02.2011 було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Доказів того, що про спірне рішення прокуратурі АР Крим стало відомо саме на підставі вказаного акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокуратура суду не надала.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про прокуратуру»(від 05.11.1991 № 1789-ХП із змінами і доповненнями) Генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, їх заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її органів, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, колегій міністерств, комітетів і відомств Автономної Республіки Крим, а також місцевих Рад, їх виконавчих комітетів, комісій, інших органів управління. прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міжрайонні, міські, транспортні та інші прирівняні до них прокурори, заступники і помічники прокурорів мають право брати участь у засіданнях рад відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого самоврядування. Відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру»(від 05.11.1991 № 1789-ХП із змінами і доповненнями) предметом загального нагляду є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Таким чином, судова колегія вважає, що строк позовної давності пропущений без поважних причин, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що господарський суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Євпаторії залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2011 у справі № 5002-19/2194-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > Л.М. Заплава
Судді < Підпис > Н.В. Воронцова
< Підпис > К.А. Остапова
1. прокуратура міста Євпаторії
(вул. Гоголя, 5/8,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416) 2.Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим
(вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
3.Євпаторійська міська рада
(пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400) 4.приватне підприємство "777"
(вул. 60 років Жовтня, 22,Євпаторія,97400)
5.товариство з обмеженою відповідальністю "ТДС -2011"
(вул. Інтернаціональна, 124-з,Євпаторія,97400)
6.Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія"
(Новосьоловське шосе, 1 Г,Євпаторія,97405)
7. прокуратура міста Севастополя
(вул.Павліченко1, Севастополь)