"19" жовтня 2011 р.
Справа № 8/5027/781/2011.
За позовом Садівничого товариства “Буковинський сад” м.Чернівці
до відповідача Садівничого товариства “Голубий екран” м.Чернівці
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з додатковою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Граніт” м.Чернівці
про визнання права власності
Суддя Бутирський А.А.
Представники:
Від позивача -Тимошенко Н.Н. -голова товариства (протокол №1 від 06.06.2010 року)
Від відповідача -Пукаєвич Б.Ф. -голова товариства (протокол від 20.06.2009 року)
Від третьої особи -не з'явився
В засіданні приймали участь
Згідно розпорядження від 23.08.2011 року розгляд справи доручено судді Бутирському А.А.
СУТЬ СПОРУ: Садівниче товариство “Буковинський сад” м.Чернівці звернулося з позовом до Садівничого товариства “Голубий екран” м.Чернівці про визнання права власності на ТП 568 з трансформатором марки ТГU-А-1.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що у 1988 році науково-виробнича фірма “Граніт” передала йому спірне майно, що підтверджується довідкою НВФ “Граніт” від 21.06.2011 року. Також позивач зазначає, що з 1988 року ним здійснювались всі організаційні питання по обслуговуванню та експлуатації ТП 568 з трансформатором марки ТГU-А-1 і саме між Садівничим товариством “Буковинський сад” та Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" укладено договір на користування електричною енергією.
Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав: спірне майно придбане, змонтоване та введено в експлуатацію виключно за власні кошти членів товариства; позивач експлуатував ТП 568 без інструкцій, технічної документації та запасних частин.
Ухвалою від 21.09.2011 року до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничу фірму “Граніт”. Проте, в назві третьої особи допущена помилка, правильною назвою третьої особи є Товариство з додатковою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Граніт”.
У судовому засіданні 21.09.2011 року третя особа пояснила, що спірне майно було придбано нею у 1988 році та передано у власність позивачеві. Проте, докази відсутні, оскільки всі документи у 1991 році були передані у Москву.
У судове засідання 19.10.2011 року третя особа не з'явилася, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України).
Судовим слуханням встановлено, що позивач не представив доказів, з яких вбачається, що він набув право власності на ТП 568 з трансформатором марки ТГU-А-1. Тобто, позивачем не надано первинних документів, які б посвідчували правомірність набуття права власності на зазначене майно, зокрема акту приймання передачі ТП 568 з трансформатором марки ТГU-А-1, технічного паспорту на дане майно, платіжних документів про оплату вказаного майна або послуг по його встановленню тощо.
Крім того, спірне майно не знаходиться на земельній ділянці позивача.
Доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з наступних підстав. У протоколах випробовування ізоляції підвищеним струмом від 12.04.1990 року та протоколі вимірювання заземлення від 12.04.1990 року (а.с. 24-26) йдеться про КТП та трансформатор -160квА.-10 кв., а не про ТП 568 з трансформатором марки ТГU-А-1, який є предметом спору.
Лист третьої особи №24/100 від 21.06.2011 року (а.с. 40), в якому йдеться про передачу спірного майна позивачеві також не є належним доказом у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведений доказ не ґрунтується на первинних документах.
Стосовно доводів позивача про те, що в нього існують договірні відносини з електропостачальною організацією слід зазначити, що відповідачем 05.07.2010 року також укладено договір з ВАТ "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго", в якому Садівниче товариство “Голубий екран” виступає як споживач (а.с. 90-108).
Судові витрати віднести на позивача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
А.А. Бутирський
Рішення підписано і оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24.10.2011 року.