"18" жовтня 2011 р. Справа № 1/44.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІнТех” м. Чернівці
до Чернівецької міської ради
ВАТ “Кварц” м. Чернівці
про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки, визнання протиправним та скасування рішення міської ради
Суддя Б.Є.Желік
Представники сторін:
Від позивача -не з'явився
Від відповідача-1 -ОСОБА_1, дов. від 04.07.2011 року
Від відповідача-2 -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15 квітня 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) “ІнТех” м. Чернівці до Чернівецької міської ради м. Чернівці про:
- визнання протиправним та про скасування пункту 90 рішення Чернівецької міської ради 19 сесії 5 скликання від 30 серпня 2007 року № 384 щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю «ІнТех»у наданні земельної ділянки площею на вул. Головній, 246 “Н” площею 0,1203 га в оренду для обслуговування нежитлової будівлі;
- зобов'язання Чернівецької міської ради укласти з позивачем -ТзОВ “ІнТех” договір оренди земельної ділянки площею 0,1203 га для обслуговування нежитлової будівлі за № 246 “Н” на вул. Головній в м. Чернівці.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі, позивач посилається на наступні обставини і докази.
ТзОВ “ІнТех” на праві власності належить нежитлова будівля на вул. Головній, 246 “Н”, яка була придбана ним згідно з договором купівлі-продажу від 13 грудня 2006 року у ВАТ “Кварц” м. Чернівці, право власності на яку зареєстровано в Чернівецькому КОБТІ 16 січня 2007 року за № 4809606.
Питання щодо вилучення відповідної земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі по вул. Головній, 246 “Н” було погоджено сторонами за договором купівлі-продажу будинку, у т.ч. листом від 18 грудня 2006р. № 544/100 яким ВАТ “Кварц” надав позивачу у даній справі згоду на вилучення даної земельної ділянки.
Чернівецькою міською радою, згідно з рішенням 17 сесії 5 скликання від 31 травня 2007 року № 323, позивачу був наданий дозвіл на складення проекту відведення земельної ділянки в оренду площею 0,1200 га для обслуговування нежитлової виробничої будівлі на вул. Головній, 246 “Н” в м. Чернівці.
Необхідні документи для укладення договору оренди земельної ділянки, зазначеної у рішенні Чернівецької міської ради, позивач надав відповідачу-1, однак, згідно з пунктом 90 рішення 19 сесії 5 скликання від 30.08.2007 року № 384, Чернівецька міська рада відмовила ТзОВ “ІнТех” у наданні йому в оренду цієї земельної ділянки “до вирішення питання щодо передачі будівель поліклініки №3 на вул. Південно-Кільцевій, 3 в міську комунальну власність”.
Наведене рішення в частині відмови позивачу у наданні в оренду необхідної для обслуговування будинку № 246 “Н” по вул. Головній земельної ділянки є таким, що суперечить чинному законодавству, а також законним інтересам позивача як власника будинку, адже позивач не має жодного відношення до будівлі поліклініки № 3 на вулиці Південно-Кільцевій, не може нею розпоряджатись, впливу на прийняття рішення стосовно вказаної будівлі поліклініки № 3 не має і мати не може.
Відтак, питання передачі в комунальну власність будівель поліклініки № 3 на вул. Південно-Кільцевій в м. Чернівці жодним чином не пов'язано і не може бути пов'язано з наданням в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі на вул. Головній, 246 “Н” в м. Чернівці, що належить позивачу на праві власності.
16 липня 2009 року позивач подав до суду нову редакцію позовної заяви, якою змінив позовні вимоги у справі та просив суд визнати за ТзОВ “ІнТех” право власності на земельну ділянку площею 0,1203 га для обслуговування нежитлової будівлі № 246 “Н” на вул. Головній в м. Чернівці.
Ухвалою від 16 липня 2009 року суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Кварц” м. Чернівці у якості другого відповідача.
Ухвалою від 16.07.2009 року суд зупинив провадження у справі до вирішення Чернівецькою міською радою питання щодо передачі до комунальної власності міста будівлі поліклініки №3, розташованій на вул. Південно-Кільцевій.
14.09.2011 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення провадження у даній справі та про призначення її до розгляду по суті позовних вимог.
Ухвалою від 14 вересня 2011 року суд поновив провадження у справі, призначивши її розгляд на 04 жовтня 2011 року за участю представників сторін.
До початку судового засідання 04.10.2011 року від представника позивача надійшла заява про розгляд позовних вимог в первісній редакції, у зв'язку з чим просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 90 рішення Чернівецької міської ради 19 сесії 5 скликання від 30 серпня 2007 року № 384 і зобов'язати Чернівецьку міську раду укласти з позивачем -ТзОВ “ІнТех” договір оренди земельної ділянки площею 0,1203 га для обслуговування нежитлової будівлі за № 246 “Н” на вул. Головній в м. Чернівці.
Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 07.07.2010 року) позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви виключно до початку розгляду господарським судом справи по суті, а у свою чергу після поновлення провадження у справі спір по суті за правилами нової редакції вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України ще не розглядався, підстав для відмови у задоволенні поданої заяви суд не вбачає, тож слухається справа про визнання протиправним та скасування пункту 90 рішення Чернівецької міської ради 19 сесії 5 скликання від 30 серпня 2007 року № 384 і про зобов'язання Чернівецької міської ради укласти договір оренди земельної ділянки.
Ухвалою суду від 04.10.2011 року за клопотанням представників відповідачів розгляд справи відкладено на 18.10.2011 року.
17.10.2011 року представник позивача подав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач-2 у судове засідання 18.10.2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду. Відтак його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21.03.2011 року №231/7 ВАТ «Кварц»надано в постійне користування земельну ділянку площею 26,7737 га по вул. Головній, 246.
13.12.2006 року між позивачем та відповідачем-2 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (лазні) загальною площею 195,80 кв.м., що розташована в м. Чернівці по вул. Головній, 246/Н.
На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу за позивачем 16.01.2007 року зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (лазню), що розташована в м. Чернівці по вул. Головній, 246/Н.
Листом від 18.12.2006 року ВАТ «Кварц»у зв'язку з продажем об'єкта нерухомого майна надало згоду на вилучення та передачу позивачу частини земельної ділянки площею 0,12 га.
Рішенням Чернівецької міської ради від 31.05.2007 року №323 позивачу надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування виробничої будівлі за адресою м. Чернівці вул. Головна,246/Н.
18.06.2007 року позивачем, відповідачем-2 та іншими суміжними землекористувачами підписано Акт встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки по вул. Головна,246/Н в м. Чернівці в натурі.
Висновками Управління містобудування та архітектури Чернівецької міської ради від 05.07.2007 року, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 05.07.2007 року, Чернівецького міського управління земельних ресурсів від 25.07.2007 року, Державного управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області від 02.07.2007 року, Листом відділу з питань охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 19.08.2007 року та Висновком Чернівецької міської санепідемстанції від 26.07.2007 року погоджений проект відведення позивачу земельної ділянки за адресою м. Чернівці вул. Головна, 246/Н
Пунктом 90 Рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2007 року №384 позивачу відмовлено у наданні земельної ділянки по вул. Головній,246/н в м. Чернівці площею 0,1203 га в оренду для обслуговування нежитлової будівлі (лазні) до вирішення питання щодо передачі будівель поліклініки №3 на вул. Південно- Кільцевій у міську комунальну власність.
Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакціях, чинних на момент спірних правовідносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.
Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з приписами пункту 10 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Судовим слуханням встановлено, що позивач набув право власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, наданій у користування, а відтак до нього переходить право користування відповідною земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди. При цьому стаття 120 ЗК України не встановлює жодних обмежень у реалізації права нового власника укласти договір оренди землі, тож вирішення питання щодо передачі будівель поліклініки №3 на вул. Південно - Кільцевій, до якої позивач жодного відношення не має, у міську комунальну власність ніяк не пов'язано і не може бути пов'язано з наданням позивачу в оренду земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі, що належить йому на праві власності.
За таких обставин справи суд вважає, що Чернівецька міська рада безпідставно відмовила позивачу у наданні в оренду земельної ділянки, тому пункт 90 Рішення Чернівецької міської ради від 30.08.2007 року №384 не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує гарантоване ЗК України право позивача як власника нерухомого майна отримати для його обслуговування в оренду земельну ділянку, тож є протиправним і підлягає скасуванню, відтак позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
В частині вимог про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки суд зазначає наступне.
Згідно з п. 12 р. 10 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Тобто законодавцем чітко встановлено необхідність прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки в оренду (суборенду) як обов'язкову підставу для укладення договору оренди з орендарем.
Пунктом 2.14 Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.
Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.
При цьому слід враховувати, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради, і чинним законодавством України не передбачено автоматичного переходу до набувача майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди від відчужувача цього майна, оскільки виникнення такого права у набувача можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності.
Відтак, враховуючи, що відповідачем-1 рішення про надання спірної земельної ділянки в оренду не приймалось, вимоги позивача про зобов'язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають.
Аналогічну позицію висловлено в Постановах ВГС України від 30.08.2011 року № 17/8д/11, від 01.02.2011 року № 44/682 та від 13.10.2011 року №27/12пд/2011.
Крім того, враховуючи, що предметом спору у справі в частині даних позовних вимог є зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у спорі про зобов'язання (спонукання) укласти договір в резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору. Проте, позивач звертаючись з позовною вимогою про зобов'язання укласти договір оренди, не зазначив умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, що є порушенням вищенаведеної правової норми.
Судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, віднести на відповідача-1, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 49, 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати протиправним та скасувати пункт 90 Рішення Чернівецької міської ради 19 сесії V скликання від 30.08.2007 року №384 щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю «ІнТех»у наданні земельної ділянки на вул. Головній, 246 “Н” площею 0,1203 га в оренду для обслуговування нежитлової будівлі.
2. У решті позовних вимог відмовити.
3. Стягнути з Чернівецької міської ради (площа Центральна, 1 м. Чернівці код ЄДРПОУ 04062216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІнТех»(м. Чернівці вул. Ходорівська, 45 код ЄДР 22845135) державне мито в розмірі 45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 56 грн.
Повне рішення складено та підписано 19.10.2011 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя Б.Є. Желiк