"11" жовтня 2011 р. Справа № 15/5027/88/2011.
За позовом Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області
до 1. Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок
2. Відділу Держкомзему у Сторожинецькому районі Чернівецької області Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області
про визнання недійсним державного акта на право користування землею від 1983 року серії «Б»№ 038720 та визнання недійсною його державної реєстрації
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
Від позивача -ОСОБА_1, довіреність № 1281 від 06.05.2011 року
Від відповідача№1 -Рудяга Г.В. -голова товариства, ОСОБА_2, довіреність від 04.02.2011 року
Від відповідача №2 -не з'явився
У судовому засіданні брав участь прокурор відділу облпрокуратури Маріуца Р.А.
СУТЬ СПОРУ: Сторожинецька районна державна адміністрація Чернівецької області звернулася з позовом до Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання недійсним державного акта на право користування землею від 1983 року серії «Б»за №038720, виданого Чернівецькій обласній раді Українського товариства мисливців та рибалок в Сторожинецькому районі Чернівецької області Української Радянської Соціалістичної Республіки та визнання недійсною державної реєстрації зазначеного державного акта.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 31.01.2011 року (суддя Байталюк В.Д.) порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 15.02.2011 року.
Ухвалою господарського суду від 15.02.2011 року провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року, ухвалу господарського суду від 15.02.2011 року скасовано, а справу передано на розгляд до місцевого господарського суду Чернівецької області.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.06.2011 року клопотання відповідача про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги відхилено, касаційну скаргу відповідача не прийнято до розгляду та повернено останньому, а дану справу повернено до господарського суду Чернівецької області.
26.05.2011 року від прокуратури Чернівецької області надійшло повідомлення про вступ у справу прокурора.
Ухвалою від 11.07.2011 року розгляд справи призначено на 27.07.2011 року, а позивача при цьому зобов'язано надати суду оригінал оскаржуваного акту.
У судовому засіданні 27.07.2011 року оголошено перерву до 15.08.2011 року.
Згідно з розпорядженням про призначання повторного автоматичного розподілу справ від 15.08.2011 року, справу №15/5027/88/2011, у зв'язку з перебуванням судді Байталюка В.Д. у черговій відпустці, призначено судді Гончаруку О.В.
Ухвалою господарського суд від 15.08.2011 року до участі у справі в правовому статусі другого відповідача залучено Відділ Держкомзему у Сторожинецькому районі Чернівецької області Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області, а розгляд справи відкладено на 30.08.2011 року.
Ухвалою від 30.08.2011 року, розгляд справи відкладено на 22.09.2011 року, а Чернівецьку обласну організацію Українського товариства мисливців та рибалок зобов'язано надати суду власний статут або інші правовстановлюючі документи юридичної особи.
Ухвалою від 22.09.2011 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем -Чернівецькою обласною організацією Українського товариства мисливців та рибалок, вимог ухвали від 30.08.2011 року, розгляд справи відкладено на 11.10.2011 року.
На день вирішення спору, 11.10.2011 року, відповідачем надано власні правустановлюючі документи, які залучені судом до матеріалів справи.
Представник Відділу Держкомзему у Сторожинецькому районі, у судове засідання не з'явився, що з огляду на наявність в матеріалах справи клопотання про розгляд справи без участі цього відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Присутні у судовому засіданні прокурор та представник позивача наполягають на задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги обставинами зазначеними у позовній заяві, в тому числі позивач акцентує увагу на тому, що в ході підготовки до розгляду позовних матеріалів іншої справи (справа №5/104) позивачу стало відомо, що спірний державний акт на право користування землею від 1983 року серії Б № 038720 виданий відповідачу із порушенням чинного на той час, та діючого на даний час, законодавства. Порушення прав позивача полягає в тому, що на даний час Сторожинецька районна державна адміністрація є розпорядником земельної ділянки, наданої в постійне користування відповідачу (згідно з пунктом «а»статті 17, пунктом 12 розділу X «Перехідні положення»Земельного кодексу України). Крім того, відповідно до пункту 7 статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на районну державну адміністрацію покладено повноваження по вирішенню питань використання землі, природних ресурсів та охорони довкілля.
Позивач зазначає, що спірний державний акт видано Чернівецькій обласній раді Українського товариства мисливців і рибалок в Сторожинецькому районі Чернівецької області Української Радянської Соціалістичної Республіки, а не Чернівецькій обласній раді Українського товариства мисливців і рибалок, як визначено в рішенні виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради народних депутатів від 17 серпня 1983 року за № 280 «Про відведення земель для державних і громадських потреб».
Враховуючи, вважає позивач, що строк позовної давності, встановлений для звернення до господарського суду пропущено у зв'язку з наявністю дійсних обставин, що є об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, пов'язані дійсною неможливістю звернення до господарського суду у встановлений законом строк, районна державна адміністрація вважає зазначене поважними причинами пропуску строку позовної давності з даного питання.
Присутні у судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечують, посилаючись при цьому на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву; зокрема вважають, що посилаючись на наявність дійсних об'єктивно непереборних обставин, незалежних від волевиявлення позивача, останній не назвав жодної поважної причини пропуску ним строку позовної давності.
Крім того, вважає відповідач, у даній справі відсутній факт порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому, на думку відповідача, він є правомірним користувачем спірної земельної ділянки на підставі державного акта серії «Б»№038720 від 1983 року, виданого у відповідності до рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів «Про відведення земель для державних та громадських потреб»за №390 від 15.12.1982 року та рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів за №280 від 17.08.1983 року.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
Відповідно до п. 2.3 постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»№6 від 17.05.2011 року, державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.
Рішенням Чернівецької обласної ради народних депутатів «Про відведення земель для державних та громадських потреб»за №390 від 15.12.1982 року (пункт 2.2.) Чернівецькій обласній раді Українського товариства мисливців і рибалок дозволено відведення земельних ділянок на праві постійного користування площею 4,9 га (1,7 ліс, 3,1 під водою, 0,1 гребля) за рахунок земель колгоспу «8 Березня», з вирубкою лісів другої групи на площі 1,6 га для будівництва риборозплідників та площею 2,6 га (0,4 пасовище, 1,3 ліс, 0,9 під водою) за рахунок земель колгоспу «Ленінський шлях»Сторожинецького району, з вирубкою лісів другої групи на площі 1,0 га. В сукупності площа двох земельних ділянок становить 7,5 га (4,9 та 2,6).
Статтею 16, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Земельного кодексу Української РСР 1970 року встановлено, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення, яке провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів. Статтями 20 та 21 цього кодексу встановлено, що право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею, які видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.
Спірний державний акт серії «Б»№038720 від 1983 року, не містить посилань на рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів №390 від 15.12.1982 року, однак, виходячи з вимог вищезазначеної статті 16 Закону, він виданий саме на підставі цього рішення, оскільки повністю відповідає йому. Так, згідно з планом землекористування, який є невід'ємною частиною державного акту на постійне користування серії «Б»№038720 від 1983 року, зазначена в ньому площа земельних ділянок «4,9 + 2,6», узгоджується саме з цим рішенням.
При цьому, рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів №390 від 15.12.1982 року, у встановленому законом порядку, недійсним не визнавалось. Інших рішень щодо правового статусу цих ділянок, сторонами не надано.
Натомість, рішенням Чернівецької обласної ради народних депутатів за №280 від 17.08.1983 року (пункт 2.4), Чернівецькій обласній раді Українського товариства мисливців і рибалок дозволено відведення земельної ділянки на праві постійного користування площею 4,9 га (0,5 пасовище, 4,3 під водою, 0,1 гребля), за рахунок земель колгоспу «8 Березня»Сторожинецького району для організації спортивного рибальства в с.Слобода-Комарівці.
Як вбачається з прямої вказівки в самому державному акті серії «Б»№038720 від 1983 року, рішення Чернівецької обласної ради народних депутатів за №280 від 17.08.1983 року, на яке посилається позивач, є рішенням на підставі якого вносилися зміни до цього акту.
Таким чином, видачі спірного державного акту на право постійного користування земельною ділянкою передували дві передбачених чинним на той час обов'язкових умови: по-перше, прийняття відповідною Радою народних депутатів рішення щодо відведення земельної ділянки; по-друге, відведення меж земельної ділянки в натурі.
Зазначені обставини спростовують твердження позивача про невідповідність спірного акту чинному на момент його видачі, законодавству.
Разом з тим, в самому державному акті існує неузгодженість між площами вказаними в плані земельної ділянки (2,6 + 4,9 = 7,5 -за рішенням від 15.12.1982 + 4,9 -за рішенням від 17.08.1983 року (всього -12,40) та вказаною площею безпосередньо в акті -7,5 (2,6 + 4,9).
Відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав є 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, право на звернення до суду, за загальним правилом, має особа, чиї права та охоронювані законом інтереси були порушені іншою особою.
Разом з тим, позивач, визначивши себе в позовній заяві розпорядником спірної земельної ділянки, не конкретизував, які права та охоронювані законом інтереси порушує спірний державний акта на право користування земельною ділянкою; позивач ніяким чином не довів існування факту порушення його прав та законних інтересів відповідачем.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що визнання недійсним державного акту серії «Б»№038720 від 1983 року недопустиме при існуванні в правій природі рішень на підставі яких видавався цей акт та вносились до нього зміни.
З огляду на вищезазначене, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним державного акта на право користування землею від 1983 року серії «Б»№038720, а відтак, і в частині визнання недійсною його державної реєстрації.
Разом з тим, з урахуванням встановлених судом обставин справи та вимог законодавства, вважаються необґрунтованими та не беруться до уваги посилання сторін на інші обставини, в тому числі необхідність дослідження причин пропуску строку позовної давності, оцінки допущених в державному акті технічних помилок, тощо.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя О.В. Гончарук
Повне рішення підписано 17.10.2011 року.