"18" жовтня 2011 р. Справа №5027/1062-б/2011
За заявою прокурора Вижницького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі, м.Вижниця Чернівецької області
до відкритого акціонерного товариства “Вижницька реалбаза хлібопродуктів”, м.Вижниця Чернівецької області
про визнання банкрутом
суддя Дутка В.В.
представники сторін:
від ініціюючого кредитора - ОСОБА_1, довіреність від 21.01.2011р.
від боржника -не з'явився
від прокуратури -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: прокурор Вижницького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Вижницькому районі звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Вижницька реалбаза хлібопродуктів” в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон). При цьому підставою для ініціювання спрощеної процедури банкрутства, заявник вважає відсутність за місцезнаходженням боржника та відсутність господарської діяльності боржника.
Ухвалою від 04.10.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство та призначено судове засідання на 18.10.2011р., прокурора зобов'язано подати докази відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.
У судове засідання прокурор не з'явився, витребуваних доказів не подав, представник ініціюючого кредитора просив визнати боржника банкрутом. Представник боржника у засідання не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, суд припиняє провадження у справі про банкрутство з урахуванням такого.
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно з положеннями частини 1 цієї статті у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
За правилами вказаної статті підстави для подання кредитором заяви про порушення справи по банкрутство відсутнього боржника виникають у випадку наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, або у їх сукупності.
Отже, за заявою кредитора господарський суд порушує провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за наявності певних доказів з урахуванням вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з заяви та доданих до неї документів, доказом відсутності боржника за місцезнаходженням є поштові конверти, які повертаються у зв'язку з тим, що фірми не існує, а в якості доказів відсутності підприємницької діяльності боржника зазначені: відсутність реєстрації за боржником нерухомого майна, транспортних засобів, повернення виконавчого документа стягувачеві за відсутності майна належного підприємству, яке підлягає опису і арешту.
Доведення відсутності господарської діяльності ініціюючим кредитором повинно відбуватися на підставі сукупності доказів, якими можуть бути податкові декларації, витяги з банківських рахунків про відсутність обороту коштів боржника та інші фактичні дані, які безспірно доводять припинення боржником господарської діяльності. Факт відсутності у боржника нерухомості, транспортних засобів не свідчить про відсутність підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.
Таким чином, прокурор не подав доказів відсутності підприємницької діяльності боржника. Доказів у підтвердження інших ознак, що слугують підставою для ініціювання спрощеної процедури банкрутства, згідно ст. 52 Закону, прокурор не подав.
За наведених обставин, суд помилково порушив провадження у справі про банкрутство за безпідставністю заявлених вимог кредитора, а тому припиняє провадження у справі про банкрутство.
Згідно пункту 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)."
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, пунктом 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі про банкрутство.
2. Копію ухвали надіслати прокурору, кредитору, боржнику, державному реєстратору, державному органу з питань банкрутства.
Суддя В.В.Дутка