"11" жовтня 2011 р. Справа № 5027/1008/2011.
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі Лагадин Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області
про знесення самочинно збудованого об'єкта
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_3, довіреність від 09.09.2011 № 2;
від відповідача -ОСОБА_4, довіреність від 30.09.2011,
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області (далі -Інспекція) звернулася з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області, про знесення за її рахунок самочинно збудованого об'єкта містобудування, розташованого по АДРЕСА_1.
Оскільки матеріали справи достеменно свідчать про допущені позивачем помилки при написанні імені відповідача, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_2 є одна і та ж особа, правильне ім'я якої є ОСОБА_2.
Позов обґрунтовується тим, що відповідачем самочинно, без затвердженої проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснено реконструкцію тимчасового кіоску, розташованого за вказаною адресою, під магазин, якій відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України підлягає знесенню.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що будівництво торгівельного об'єкту проводилось відповідно до вимог та норм чинного законодавства, на виділеній на то земельній ділянці, з належним на те дозволом та затвердженим проектом.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а представник ФОП ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував з огляду на його безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов задоволення не підлягає з наступних підстав.
Статус суб'єкта підприємницької діяльності без створення юридичної особи відповідач отримав 19.12.2001. (а. с. 13).
Відповідно до Акту вибору земельної ділянки встановлення тимчасового кіоску від 12.07.2001, складеного комісією в складі представників Вижницької районної державної адміністрації, Вижницького районного відділу земельних ресурсів, Вижницької районної державної санітарно-епідеміологічної станції, Інспекції по охороні навколишнього природнього середовища згаданого району, Вижницького району електричних мереж та представників інших районних служб на замовлення ОСОБА_2, встановлено, що розташована на землях запасу Берегометської селищної ради земельна ділянка площею 0,01 га, може бути придатна для встановлення тимчасового кіоску (а. с. 19).
Факт придатності земельної ділянки по АДРЕСА_1 для встановлення тимчасового кіоску для продажу харчових продуктів торговою площею 23 м кв. підприємця ОСОБА_2 підтверджується висновком головного державного санітарного лікаря Вижницького району від 27.07.2001 (а. с. 20-21).
Рішенням виконкому Берегометської селищної ради від 01.08.2001 № 117 (а. с. 18) ОСОБА_2 дана згода на замовлення виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га під встановлення тимчасового кіоску за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення селищної ради.
На підставі архітектурно-планувального завдання від 20.08.2001 № 54 відділом містобудування та архітектури і комунального господарства Вижницької райдержадміністрації був виготовлений робочий проект встановлення названого тимчасового кіоску (а. с. 25-30), а 25.08.2011 за № 60/01 згаданим відділом та районною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт по встановленню цього кіоску (а . с.31).
Згідно Акту державної приймальної комісії від 27.08.2007, затвердженого розпорядженням голови Вижницької райдержадміністрації від 23.08.2007 № 516 (а. с. ), кіоск, будівництво якого було здійснено на підставі рішення виконкому Берегометської селищної ради від 01.08.2001 № 117, дозволу районної інспекції ДАКБ та відповідно до робочого проекту, був прийнятий в експлуатацію (а. с. 46-52).
Однак, як зазначено в позовній заяві, нібито про самовільно збудований об'єкт Інспекції стало відомо лише в 2011 році при здійсненні на вимогу прокуратури Чернівецької області позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудування (а. с. 3).
Відповідно до укладеного між Берегометською селищною радою та відповідачем договору оренди землі від 30.12.2008,відповідач протягом наступних п'яти років є орендарем земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт містобудування (а. с. 60-70).
Рішенням VII сесїї Берегометської селищної ради VI скликання від 14.07.2011 з урахуванням того, що ФОП ОСОБА_2 встановила відповідно до будівельної документації тимчасовий кіоск, який знаходиться на фундаменті (бутобетоні), наданий дозвіл на його реконструкцію під магазин з добудовою торгового залу та інших допоміжних приміщень (а. с. 71).
З довідки сектору з питань наглядово-профілактичної діяльності та дізнання м. Вижниця вбачається, що при обстеженні приміщення торгового кіоску ФОП ОСОБА_2 недоліків, які можуть призвести до виникнення пожежі та ускладнення евакуації людей не виявлено ( а. с. 72).
В листі головного державного санітарного лікаря Вижницького району від 21.07.2011 № 1226/01 зазначено, що будівля тимчасового кіоску по АДРЕСА_1, яка прийнята в експлуатацію 27.08.2007, відповідає санітарним нормам (а. с.73).
З листа Берегометського селищного голови від 18.05.2011 № 177 видно, що селищна рада не вважає за необхідне знесення згаданої будівлі (а. с.75).
Згідно із складеним представником Інспекції протоколом про адміністративне правопорушення у сфері містобудування від 04.05.2011 № 03-28/11 підприємець ОСОБА_2 без затверджено проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт влаштувала фундамент під тимчасовий кіоск за АДРЕСА_1
Постановою заступника начальника Інспекції від 05.05.2011 № 300/11 за результатами розгляду названого протоколу підприємець ОСОБА_2 за порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»(далі -Закон) відповідно до ст. 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення була оштрафована на 340 грн.
Лист Інспекції від 15.07.2011 № 7/24/3-1/55 про знесення в строк до 15.08.2011 самочинно збудованого об'єкта відповідачем був залишений без реагування. З урахуванням того, що форма припису Законом чітко не регламентовано, суд вважає, що згаданий лист є приписом в розумінні ст. 38 Закону, частиною 1 якої прописано, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Обґрунтовуючи позов, Інспекція посилається на частину 7 статті 376 ЦК України, яка допускає постановлення судом рішення за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво з істотними відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, а також у випадках істотного порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Текстуальний аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що задоволення даного позову може вважатися законним виключно лише при наявності одного з наступних обставин, а саме: 1) істотного відхилення відповідача від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил. При цьому кожна зі згаданих обставин може бути самостійною підставою для задоволення позову, однак, тільки при умови неможливості проведення перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від проведення такої перебудови.
Проте, позивач всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надав ніяких доказів в підтвердження того, що ФОП ОСОБА_2 в процесі здійснення будівництва об'єкта допустила істотне відхилення від проекту, яке суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або допустило істотне порушення будівельних норм і правил, неможливості проведення перебудови об'єкта або відмови товариства від її проведення.
Не підлягає в даному випадку застосуванню також й припис частини 4 статті 376 ЦК України, яким передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, оскільки цей спір не є спором про визнання права власності на самочинне будівництво, яке порушило б права інших осіб.
Таким чином, суд, враховуючи, що відповідач є власником збудованого у встановленому порядку кіоску, згідно з договором оренди землі від 30.12.2008, зареєстрованого у Вижницькому реєстраційному секторі Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК»23.03.2009 за № 040981000160, він є орендарем земельній ділянки, на якій розташований спірний об'єкт, наявність заборгованості відповідача по орендній платі не встановлено, відсутність даних про порушення прав будь-яких осіб, та недоведення Інспекцією неможливості перебудови будівлі, вважає позов безпідставним.
За таких обставин суд дійшов висновку, що огульне знесення належного відповідачеві на праві власності кіоску без урахування усіх обставин справи було б не тільки алогічним, але й протиправним, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Суддя А.Д. Паскарь