"26" вересня 2011 р. Справа № 11/5027/873/2011.
За позовом публічного акціонерного товариства «Енергобанк»м.Київ
До товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Марінполь -ДХ»ЛТД с.Магала Новоселицького району Чернівецької області
про стягнення заборгованості в сумі 387385,77 грн.
Суддя Гушилик С.М.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_1. -представник (дов. від 24052011р.)
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» м.Київ звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Марінполь -ДХ»ЛТД с.Магала Новоселицького району Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 387385,77 грн., в тому числі заборгованість за кредитом в сумі 226000 грн., заборгованість за відсотками в сумі 121507,51 грн. та заборгованість по пені в сумі 39878,26 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 20.06.2007 року між АКБ «Енергобанк», правонаступником якого є ПАТ «Енергобанк»та ТзОВ ВКФ «Марінполь -ДХ»ЛТД укладено кредитний договір № 14-07/КЮ, згідно якого позичальнику було надано кредит в сумі 250000 грн. строком до 19.06.2012 року. За користування кредитом позичальник зобов'язався сплачувати відсотки з розрахунку 22% річних, про що сторони уклали 16.06.2008р. додаткову угоду. Позичальник в порушення умов угоди перестав повертати кредит та сплачувати відсотки за його користування, що призвело до виникнення заборгованості по кредиту в сумі 226000 грн., непогашених відсотків за користування кредитними коштами за період з 20.06.2007р. по 10.08.2011р. в сумі 121507,51 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню на прострочену суму кредиту за період з 10.02.2010р. по 10.08.2011р. в розмірі 200205,23 грн. та пеню на суму прострочених відсотків за період з 10.02.2010р. по 10.08.2011р. в розмірі 19673,03 грн.
Ухвалою суду від 16.08.2011 року порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 29.08.2011 року.
Ухвалою суду від 29.08.2011 року в зв'язку з нез'явленням представників сторін розгляд справи було відкладено на 26.09.2011 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 26.09.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -
20.06.2007 року між АКБ «Енернгобанк», правонаступником якого є ПАТ «Енергобанк»та ТзОВ ВКФ «Марінполь - ДХ»ЛТД укладений договір № 14-07/КЮ про надання кредиту (далі -договір), згідно якого позивач надає відповідачу кредит в сумі 250000 грн. на строк з 20.06.2007р. по 19.06.2012р. для купівлі краново - маніпуляторної установки PALFINGER PK 23500В 2007р.в., який останній передає в заставу банку (п.п.1.1, 2.1). За користування кредитом відповідач зобов'язувався сплачувати відсотки щомісячно до 5-го числа (включно) наступного за звітним місяцем (п. 3.4 Договору).
В пункті 3.1 договору сторони визначили, що позивальник сплачує банку за користування кредитом 19,5 відсотків річних, які були збільшені, згідно із додатковою угодою від 16.06.2008р. до 22 відсотків річних.
Кредитні кошти надаються позивальнику шляхом перерахування на його поточний рахунок (п.3.3 договору).
Згідно п. 3.7 Договору, кредит погашається щомісячно, в терміни погашення відсотків по кредиту, у сумі 2000 грн. в місяць з грудня по травень включно та 6000 грн. в місяць з червня по листопад включно. Погашення кредиту починається з липня 2008 року.
Додатковою угодою до Договору від 27.05.2009 року сторони передбачили наступний графік погашення кредиту: грудень 2009 року -16000 грн., починаючи з січня 2010 року -по 7000 грн. Існуюча заборгованість по відсотках у сумі 16323,60 грн. сплачується до 07.09.2009 року включно, а відсотки за березень-вересень 2009 року сплачуються до листопада 2009 року включно, з грудня 2009 року відсотки сплачуються згідно з п.3.4 договору.
Позивач виконав свої зобов'язання по договору, 20.06.2007 року надав відповідачу кредит в розмірі 250000 грн., що підтверджено копіями випискою з особового рахунку.
Проте, відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором відсотки за користування кредитом вносив несвоєчасно та в неповному обсязі, кредит не погашав, що призвело до виникнення заборгованості, згідно поданого позивачем розрахунку по кредиту в сумі 226000 грн. та по відсотках за період з 01.01.2009р. по 10.08.2011р. в сумі 121507,51 грн.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Враховуючи приписи наведеної норми права, позивач вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, а тому з відповідача стягується 226000 грн. заборгованості по кредиту та 121507,51 грн. заборгованості по сплаті процентів за період з 01.01.2009р. по 10.08.2011р.
Відповідно до пункту 4.5 договору, у випадку недоотримання встановлених цим договором строків повернення кредиту, погашення відсотків, сплати комісій, банк має право нарахувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, що склало, згідно розрахунку поданого позивачем 39878,26 грн. за період з лютого 2010 року по серпень 2011 року.
Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Разом з тим, правило названої норми, що допускає збільшення договором розміру неустойки, встановленої законом, є загальним. Воно не виключає застосування спеціальних правил законів, хоч би вони були прийняті до введення в дію нового Цивільного кодексу України. Наведене стосується Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким розмір пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, що може встановлюватись договором, обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ на день прострочення.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, яким б способом не визначався у договорі розмір та строк неустойки, він не може перевищувати той розмір і строк, який встановлений законом як граничний. Так, якщо вказаним Законом встановлений граничний розмір пені за прострочення платежу -не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (від суми простроченого платежу, включаючи ПДВ та інші податки) та граничний строк нарахування, то у більшому розмірі та за більш тривалий період вона не може бути стягнута.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач завищив суму пені, а тому в частині стягнення пені в сумі 30286,94 грн. за період з 10.08.2010 року по 10.08.2011 року йому слід відмовити та стягнути лише пеню з розрахунку по подвійній обліковій ставці за шість місяців, що складає 9591,32 грн. за період з 10.02.2010 року по 10.08.2010 року.
Статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За таких обставин та враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з вини якого спір безпідставно доведений до вирішення в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.231, 232 Господарського кодексу України ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Марінполь -ДХ»ЛТД с.Магала Новоселицького району Чернівецької області, вул. Комунальників, 8 (код 21412698) на користь публічного акціонерного товариства «Енергобанк»м.Київ, вул. Воздвиженська, 56, (інд.код 19357762) - 226000 грн. заборгованості за кредитом, 121507,51 грн. заборгованості за відсотками, пеню по кредиту в сумі 4100,52 грн., пеню по відсотках в сумі 5490,80 грн., 3570,98 грн. державного мита та 217,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення пені в сумі 30286,94 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя С.М. Гушилик