"06" вересня 2011 р. Справа № 1/50.
За позовом Прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці
про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 1,0000 га
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача -не з'явився
від відповідача -не з'явився
У судовому засіданні брав участь прокурор відділу облпрокуратури Маріуца Р.А.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Садгірського району міста Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив з моменту набрання рішенням суду законної сили вважати укладеним договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_2, площею 1,0000 га між Чернівецькою міською радою та ФОП ОСОБА_1, посилаючись на приписи статей 93, 96, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України та статтю 187 Господарського кодексу України.
03.12.2010 року прокурором було подано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому прокурор просив суд визнати укладеним договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 1,0000 га між Чернівецькою іською радою та ФОП ОСОБА_1 на умовах, викладених у даному клопотанні (а.с. 30-31).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням міської ради від 23.10.2008 року затверджено проект відведення та надання відповідачу земельної ділянки АДРЕСА_2 площею 1,0000 га для обслуговування автостоянки в оренду до 30.12.2012 pоку, згідно з пунктом 17.1 якого земельна ділянка вилучена у «ВАТ «Денисівна», у зв'язку із переходом права власності на асфальтобетонне замощення, частини огорожі, приміщення автозаправної станції, бензоколонки до відповідача.
При цьому, вказаним рішенням ради відповідача зобов'язано, зокрема, укласти у 30 - денний термін з дня прийняття цього рішення договір оренди земельної ділянки.
Прокурор зазначив, що у відповідності до статті 181 Господарського кодексу України міською радою листом №04/1240 від 23.03.2010 року направлено відповідачу три примірники договору оренди земельної ділянки, примірник акта прийому-передачі земельної ділянки, розрахунок орендної плати.
Проте, сторонами не було досягнуто згоди щодо орендної плати, про що свідчать листи міської ради та відповідача.
Прокурор зазначив, що відповідач в порушення вимог законодавства відмовляється підписувати договір оренди земельної ділянки та не сплачує орендну плату за землю.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову, зазначаючи про те, що сторонами не досягнуто згоди з приводу однієї з істотних умов договору оренди земельної ділянки, а саме щодо категорії земельної ділянки (землі громадської і житлової забудови чи землі транспорту), а відтак і щодо грошової оцінки та розміру орендної плати. Тобто, відсутність між сторонами згоди щодо умов договору свідчить про відсутність між ними самого договору, як правовстановлюючого документа, а відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в той же час новою пропозицією, а з огляду на те, що міською радою направлялись листи, в яких пропонувалось змінити категорію земельної ділянки і віднести її до земель транспорту, на думку відповідача, є пропозицією укласти договір на інших ніж було запропоновано умовах, у зв'язку з чим відсутні підстави для укладення договору в редакції, викладеній позивачем в позовній заяві.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 21.12.2010 року (суддя Желік Б.Є.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
За апеляційною скаргою прокурора Садгірського району м. Чернівці, Львівський апеляційний господарський суд (судді: Юркевич М.В., Кузь В.Л., Юрченко Я.О.), переглянувши рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2010 року в апеляційному порядку, постановою від 02.02.2011 року залишив його без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2011 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2011 року та рішення господарського суду Чернівецької області від 21.12.2010 року у справі №1/50, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.
Згідно з розпорядженням про призначання повторного автоматичного розподілу справ від 21.06.2011 року, справу №1/50 призначено судді Гончаруку О.В.
Ухвалою від 21.06.2011 року розгляд справи призначено на 06.07.2011 року.
Ухвалою від 06.07.2011 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача та за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 16.08.2011 року.
Ухвалою від 16.08.2011 року, господарським судом залишено без розгляду клопотання прокурора про зміну предмету позову, в якому він просив вважати предметом позову «спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки АДРЕСА_2, площею 1,0000 га (кадастровий номер 7310136900:41:003:0043) між Чернівецькою міською радою, в особі директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради Юрчака Анатолія Петровича (Чернівецька міська рада, Центральна площа, 1), з однієї сторони, та приватним підприємцем ОСОБА_1, який зареєстрований у АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з другої сторони», на умовах зазначених в цьому клопотанні.
При цьому, ухвалою від 16.08.2011 року, розгляд справи відкладено на 06.09.2011 року.
На день вирішення спору, 06.09.2011 року, представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились.
При цьому від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника позивача у відпустці. Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що ним не було забезпечено явку представника у судові засідання 06.07.2011 року, 16.08.2011 року та у дане судове засідання. Позивач не був позбавлений можливості направити у судове засідання іншого представника з числа працівників юридичного відділу міськради.
Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, оскільки його належним чином повідомлено про час та дату даного судового засідання.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для відкладення справи.
Присутній у судовому засіданні прокурор наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.
Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
06.05.2008 року позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з заявою до КВП «Трейд кволіті енд консалтінг»про виготовлення проекту відведення земельної ділянки у АДРЕСА_2 (а.с. 8, зворот.).
Пунктом 17 рішення Чернівецької міської ради від 23.10.2008 року за №705 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін в раніше прийняті рішення», затверджено проект відведення та надано приватному підприємцю ОСОБА_1 в оренду до 30.12.2012 року, земельну ділянку АДРЕСА_2, площею 1,0000 га для обслуговування автостоянки (а.с. 14). Також, п. 17.1. цього рішення вирішено вказану земельну ділянку вилучити у ВАТ «Денисівна», надану рішенням ВК Чернівецької міської ради від 04.05.1995 року №328/10 «Про надання земельних ділянок», у зв'язку з переходом права власності на асфальтобетонне замощення, частини огорожі, приміщення автозаправної станції, бензоколонки, резервуари до ПП ОСОБА_1
Підпунктом 17.2. рішення від 23.10.2008 року за №705 зобов'язано відповідача виступити замовником на проведення робіт по внесенню змін в Державний Акт на право постійного користування на землю №1796 від 12.03.2001 року, який був виданий ВАТ «Денисівна» та вирішено зобов'язати осіб, яким надаються в оренду земельні ділянки укласти в 30-ти денний термін з дня прийняття цього рішення з Чернівецькою міською радою договори оренди землі (п. 29 Рішення).
Чернівецькою міською радою, 23.03.2010 року, на виконання рішення №705 від 23.10.2008 року надіслано на адресу відповідача лист №04/1240 для ознайомлення та підписання три примірники договору оренди земельної ділянки площею 1,000 га в АДРЕСА_2, три примірники акту прийому-передачі земельної ділянки №1 на місцевості в оренду для обслуговування автостоянки, копії додатків №1-розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, №2 - кадастровий план, №3 - встановлення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі, №5 -план зовнішніх меж землекористування, та примірник договору оренди землі. Вказаний лист із зазначеними документами (проектом договору) відповідач отримав 29.03.2010 року (а.с. 15).
15.04.2010 року, відповідачем на адресу позивача надіслано лист-відповідь за №1, в якому він зазначив, що не погоджується із розміром орендної плати, оскільки в частині визначення розміру орендної плати, запропоновані договори не відповідають вимогам Закону України «Про плату за землю», а саме: за основу визначення розміру орендної плати взято нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а не грошову оцінку площі ріллі по області, в результаті чого, розмір орендної плати, на думку останнього, вказаний у проектах договорів значно перевищує розмір орендної плати, яка підлягає сплаті у відповідності до норм чинного законодавства України (а.с. 16).
За результатами розгляду листа-відповіді №1 позивачем, 05.05.2010 року, на адресу відповідача надіслано лист за №В-2484/1,2, яким позивач повідомив відповідача, що у відповідності до статті 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, а також позивачем зазначено, що річна орендна плата за земельні ділянки які перебувають у державній та комунальній власності у відповідності до пункту 4 статті 21 вищезазначеного Закону надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до Закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру податкового податку, для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку. Дана відповідь отримана відповідачем 11.05.2010 року (а.с. 17).
Відповідач, на вищезазначений лист, направив позивачу лист, в якому зазначив, що не може запропонувати свій варіант спірних позицій договору (протоколу розбіжностей), оскільки спірне питання торкається грошової оцінки землі, а останній не володіє відповідним обсягом повноважень щодо проведення таких робіт, а також позбавлений необхідної інформації, для проведення такого розрахунку (а.с. 18).
Чернівецька міська рада листом № В-2484/2,3,4 повідомила відповідача про те, що грошова оцінка земель була зроблена під час виготовлення проекту відведення земельних ділянок в оренду ТзОВ «Трейд кволіті енд консалтинг», на замовлення відповідача і запропоновано останньому звернутися в управління Держкомзему у м. Чернівці для отримання роз'яснень щодо застосування тих чи інших коефіцієнтів при визначенні нормативних грошових оцінок земельних ділянок (а.с. 19).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є заявлені вимоги прокурора Садгірського району міста Чернівці в інтересах держави особі Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки АДРЕСА_2, площею 1,0000 га між Чернівецькою міською радою та ФОП ОСОБА_1 в редакції, визначеній в описовій частині позовної заяви.
Відповідно до статтей 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», стаття 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності. За змістом частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно приписів статті 16 Закону України «Про оренду землі»особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, при цьому, сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
Разом з тим, вимога «про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки»не відповідає приписам частини 1 статті 187 Господарського кодексу України щодо обов'язковості укладення такого договору, та визначеним у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України способам захисту цивільних прав та інтересів і прав на земельні ділянки, зокрема щодо визнання права або примусового виконання обов'язку.
Як вбачається з приписів частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом (частини 1, 2 статті 649 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Стаття 15 Цивільного кодексу України «Право на захист цивільних прав та інтересів»встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а стаття 16 цього Кодексу встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Разом з тим, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 статті 13 цього Кодексу.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. В свою чергу, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарським судам України підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Наведене свідчить, що чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права як визнання договору укладеним, однак, прокурор, в межах даної справи, звернувся до суду саме з такою вимогою, а в подальшому -в межах нового розгляду справи, своє передбачене частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України право на зміну предмету позову, належним чином не реалізував.
Крім того, суд вважає, що визнання договору оренди земельної ділянки укладеним у редакції однієї із сторін, є обмеженням у реалізації прав іншої сторони такого договору, яка не може бути примушена виконувати умови договору, визначені в односторонньому порядку.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, суд звертає увагу прокурора на те, що в постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2011 року в аналогічній справі №1/51, касаційна інстанція, залишаючи без задоволення касаційну скаргу заступника прокурора, вказує на наявність іншого, ніж ним обрано в межах даної справи, способу захисту порушеного права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя О.В. Гончарук
Повне рішення складено 09.09.2011 року.