18 жовтня 2011 року Справа № 04/5026/2021/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", м. Золотоноша Черкаської області про стягнення 19149,92 грн., -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" про стягнення 19149,92 грн., у тому числі: 15950,00 грн. основного боргу, 1239,07 грн. пені, 532,60 грн. три проценти річних, 1428,25 грн. інфляційних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 січня 2010 року сторони уклали договір № 04-10/п, в порушення умов якого відповідач не повністю розрахувався за надані позивачем послуги.
Відповідач представника у судове засідання вдруге не направив, надіслав лист від 05.10.2011 року №1574, у якому вказав, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі та просив розглянути справу без участі відповідача у зв'язку з неможливістю направлення представника відповідача з причин звільнення юриста підприємства та проведення документальної перевірки підприємства органами державної податкової служби.
Клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача судом задоволено.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, встановив наступне.
26 січня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (виконавець за договором, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (замовник за договором, відповідач у справі) уклали договір № 04-10/п (далі - Договір), за умовами якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання надати: послуги по перевірці податкової звітності замовника (відповідача у справі) за 2010 рік з метою забезпечення інформаційних потреб замовника (відповідача у справі) (п.п. 1.1.1.); надавати персоналу замовника консультації з метою висловлення незалежної професійної думки у формі порад та роз'яснень економіко-правових або інших ситуацій, які виникли (виникають, передбачаються, плануються) в ході діяльності замовника (відповідача у справі) (п.п. 1.1.2.); надання інших послуг здійснюється за додатковою угодою, в тому числі: оглядова перевірка; перевірка з окремих питань; проведення аналітично-експертних робіт з окремих питань і складання аудиторського висновку; адміністративне оскарження рішень податкових та інших контролюючих органів; представництво інтересів замовника в господарських судах; інші (п.п. 1.1.3. Договору).
Договір містить, зокрема, такі умови:
- сторони цього договору результатом робіт визнають: по п.п. 1.1.1. інформацію про наявність (або відсутність) в діяльності замовника суттєвих невідповідностей вимогам до податкового та бухгалтерського обліку у формі звіту; по п.п 1.1.2. надання інформації у формі роз'яснень усних або письмових та інше в залежності від виду наданих послуг (п. 2.2.);
- за виконання робіт за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 58000 гривень (ПДВ немає відповідно до п. 3 Указу Президента від 28.06.99 № 764). Оплата послуг проводиться пропорційно від загальної суми договору за кожний етап (квартал) в розмірі 14500 гривень, відповідно до порядку, який зазначено в п.п. 4.3. договору (п. 3.1.);
- виконавець розпочинає проведення робіт згідно з цим договором після перерахування замовником авансу в розмірі 50% квартальної суми по договору (п. 3.2.);
- повний розрахунок здійснюється замовником у 3-х денний строк після завершення робіт і оформлення акта виконаних робіт ( п. 3.3.);
- строк дії договору по 31 березня 2011 року. (п. 3.4.);
- роботи, що передбачені в п.п 1.1.2 договору виконавець виконує поетапно за результатами роботи замовника за кожний квартал з складанням звіту в строки узгоджені сторонами договору (п. 4.3.);
- в разі невиконання замовником зобов'язань щодо оплати, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,05% суми договору за кожний день прострочення (п. 7.4.);
- вартість робіт може бути змінена по узгодженню сторін, якщо робота потребує більше або менше часу на її виконання (п. 8.1.);
- по виконанню робіт за 2010 рік проводиться перерахунок річної суми договору до індексу інфляції за 2010 рік (п. 8.2.).
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу аудиторські послуги за I-квартал 2010 року з оплатою за виконаний обсяг робіт відповідно до Договору - 14500,00 грн., що підтверджується актом від 04 червня 2010 року прийому-здачі робіт до Договору на надання аудиторських послуг, аудиторські послуги за II-квартал 2010 року з оплатою за виконаний обсяг робіт відповідно до Договору - 14500,00 грн., що підтверджується актом від 11 серпня 2010 року прийому-здачі робіт до Договору на надання аудиторських послуг.
Надані позивачем послуги, оформлені актом прийому-здачі робіт від 04 червня 2010 року оплачені відповідачем частково в сумі 13050,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача від 06.09.2010 року та від 10.09.2010 року, а послуги, оформлені актом прийому-здачі робіт від 11 серпня 2010 року - не оплачені повністю. Отже, залишок основного боргу за надані позивачем аудиторські послуги складає 15950,00 грн. (1450,00 грн. по акту прийому-здачі робіт від 04 червня 2010 року, 14500,00 грн. по акту прийому-здачі робіт від 11 серпня 2010 року), що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків між сторонами за період з 01.06.10 за станом на 30.11.10.
Позивач направляв відповідачу претензію від 04.08.2011 року за № 02/08-11/п на суму 15950,00 грн., однак відповідач на претензію не відповів, борг за надані позивачем послуги не погасив.
На день розгляду справи сума боргу відповідача за надані позивачем аудиторські послуги згідно актів прийому-здачі робіт від 04 червня 2010 року та від 11 серпня 2010 року залишилась незмінною, становить 15950,00 грн. та визнається відповідачем у листі від 05.10.2011 року № 1574.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ст. 362 Господарського кодексу України (далі - ГК України) аудиторською діяльністю визнається діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Аудиторська діяльність регулюється цим Кодексом, законом про аудиторську діяльність та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У ст. 363 ГК України визначено, що аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.
Відповідно до ст. 364 ГК України аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
У ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач надав відповідачу аудиторські послуги (перевірку (операційний аудит) податкової звітності за I та II квартали 2010 року) з умовою оплати в розмірі 14500,00 грн. за кожний квартал, що підтверджується актами від 04.06.2010 року, від 11.08.2010 року прийому-здачі робіт до Договору на надання аудиторських послуг, строк виконання зобов'язання з оплати згідно п. 3.3. Договору настав, однак відповідач розрахувався за надані послуги частково, сума боргу складає 15950,00 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків між сторонами за період з 01.06.2010 за станом на 30.11.10 та визнається відповідачем у листі від 05.10.2011 року № 1574.
З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 15950,00 грн. основного боргу за надані позивачем аудиторські послуги.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР, в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню (сплаті).
У п. 7.4. Договору сторони встановили, що в разі невиконання замовником зобов'язань щодо оплати, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,05% суми договору за кожний день прострочення
Позивач врахував вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК при нарахуванні пені. Розрахунок пені по акту прийому-здачі робіт від 04.06.2010 року з простроченої суми боргу 1450,00 грн. за період з 08.06.2010 року (початок прострочення виконання грошового зобов'язання) по 06.12.2010 року, що становить 118,29 грн. та розрахунок пені по акту прийому-здачі робіт від 11.08.2010 року з простроченої суми боргу 14500,00 грн. за період з 16.08.2010 року (початок прострочення виконання грошового зобов'язання) по 13.02.2011 року в сумі 1120,78 грн. є вірними. Загальна сума пені 1239,07 грн. (118,29 грн. + 1120,78 грн.) є вірною.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних з суми боргу 1450,00 грн. по акту прийому-здачі робіт від 04.06.2010 року за період з червня 2010 року по серпень 2011 року, що становить 137,75 грн. є вірним. Розрахунок інфляційних з суми боргу 14500,00 грн. по акту прийому-здачі робіт від 11.08.2010 року за період з вересня 2010 року по серпень 2011 року, що становить 1290,50 грн., є вірним. Загальна сума інфляційних 1428,25 грн. ( 137,75 грн. + 1290,50 грн.) є вірною.
Розрахунок трьох процентів річних з суми боргу 1450,00 грн. по акту прийому-здачі робіт від 04.06.2010 року за період з 08.06.2010 року (початок прострочення виконання грошового зобов'язання) по 19.09.2011 року (дата складання позовної заяви) в сумі 55,89 грн. є вірним. Розрахунок трьох процентів річних з суми боргу 14500,00 грн. по акту прийому-здачі робіт від 11.08.2010 року за період з 16.08.2010 року (початок прострочення виконання грошового зобов'язання) по 19.09.2011 року (дата складання позовної заяви) в сумі 476,71 грн. є вірним. Загальна сума трьох процентів річних 532,60 грн. (55,89 грн. + 476,71 грн.) є вірною.
У листі від 05.10.2011 року № 1574 відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.
З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд
вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 15950,00 грн. основного боргу, 1239,07 грн. пені, 532,60 грн. три проценти річних, 1428,25 грн. інфляційних.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 191,50 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 427,50 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 22, ідентифікаційний код 31082518 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 15950,00 грн. основного боргу, 1239,07 грн. пені, 532,60 грн. три проценти річних, 1428,25 грн. інфляційних та 427,50 грн. судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Суддя І.І. Гура
Повне рішення складено 19 жовтня 2011 року.