"20" жовтня 2011 р.Справа № 17/68/5022-1251/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Лучко Р.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кременець Тернопільської області
до відповідача Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", с. Садки Шумського району Тернопільської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державного казначейства України в Шумському районі, м. Шумськ Тернопільської області
про стягнення 501,00 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення фінансової допомоги
Представник від:
позивача: ОСОБА_1, державний податковий інспектор, довіреність № 9298120 від 23.12.2010р.;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з відсутністю письмового клопотання.
Позивач - Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція, м. Кременець Тернопільської області, звернувся 12.09.2011р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", с. Садки Шумського району Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державного казначейства України в Шумському районі, м. Шумськ Тернопільської області, про стягнення пені в сумі 501,00 грн., нарахованої за несвоєчасне повернення фінансової допомоги, наданої згідно постанови Кабінету Міністрів України №1953 від 10.12.1998р. та спираючись на приписи ст. 17 Бюджетного кодексу України, положення постанови Кабінету Міністрів України №174 від 02.03.2011р. "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості".
Позов обґрунтовується копією розрахунку пені; копією рішення господарського суду Тернопільської області №7/174-2448 від 20.09.2005р.; поданням №7 від 15.07.2011р.; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 13.09.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04.10.2011р. з відкладенням судового засідання в порядку ст. 77 ГПК України на 20.10.2011р. у зв'язку з неявкою відповідача та враховуючи неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник третьої особи в судове засідання 20.10.2011р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.
Згідно пояснень представника Управління Державного казначейства України в Шумському районі в судовому засіданні 04.10.2011р. позовні вимоги третя особа підтримує та зазначає, що борг в сумі 2000,00 грн. не повернуто відповідачем до бюджету.
Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судові засідання не з'явився. Процесуальні документи, які надсилалися господарським судом за юридичною адресою відповідача, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1510 від 22.09.2011р., а саме: с. Садки Шумського району Тернопільської області, повернуті відділенням поштового зв'язку без вручення із зазначенням причини: "За зазначеною адресою не проживає".
За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України; процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1510 від 22.09.2011р., відтак, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 26.4.71 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. „Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень Президії Вищого господарського суду України”, п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що процесуальні документи вручені відповідачу, а тому справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.09.2005р. у справі № 7/174-2448 за позовом Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кременець Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділення Державного казначейства в Шумському районі, м. Шумськ Тернопільської області стягнуто з Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", в дохід Державного бюджету України 2000,00 грн. безвідсоткової фінансової допомоги та здійснено розподіл судових витрат в справі № 7/174-2448.
Даним рішенням встановлено, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1953 від 10.12.1998р. "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально -технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" між відділенням Державного казначейства України у Шумському районі та Колективним сільськогосподарським підприємством "Україна" укладено договір №18 від 25.06.1999р. про надання і повернення фінансової допомоги на проведення весняно-польових робіт в 1999 році, відповідно до якого Відділенням на підставі платіжних доручень №1020 від 25.06.1999р. та №836/1113 від 02.07.1999р. було перераховано відповідачу фінансову допомогу в сумі 2000,00 грн.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, з огляду на преюдиційність фактів, встановлених господарським судом Тернопільської області під час розгляду справи № 7/174-2448, господарський суд вважає, що позивачем належним чином доведено факт надання Колективному сільськогосподарському підприємству "Україна", безвідсоткової фінансової допомоги на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 1953 від 10.12.1998р. "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" в загальній сумі 2000,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем фінансова допомога не повернута в добровільному порядку, а рішення господарського суду Тернопільської області № 7/174-2448 станом на 27.09.2011р. не виконане в примусовому порядку органом ДВС, про що свідчить, зокрема, надана Відділенням Держказначейства України у Шумському районі довідка №36-02-48/1446 від 27.09.2011р. та лист-підтвердження ліквідаційної комісії Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" від 11.10.2011р.
Пунктом 11. Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості", яка набрала чинності з 11.03.2011р., встановлено, що нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.
У відповідності до ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р., прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою, залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.
Згідно з п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. №174, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.
На виконання даної норми Управління Державного казначейства у Шумському районі направило Кременецькій міжрайонній податковій інспекції подання № 7 від 15.07.2011р. щодо вжиття заходів по стягненню з Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", 501,00 грн. пені, нарахованої в розмірі облікової ставки НБУ за період з 01.10.1999р. по 31.03.2000р. включно (183 дні) згідно постанови Кабінету Міністрів України №1953 від 10.12.1998р. із суми простроченого боргу 2000 грн.
Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовані, документально підтверджені та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем у справі, з огляду на факт непогашення боргу по отриманій Колективним сільськогосподарським підприємством "Україна" фінансовій допомозі, наданою державою в 1999р.
В силу вимог ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються судом на відповідача у справі.
У судовому засіданні 20.10.2011р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 75, 82-85, 116-117 ГПК України, господарський суд,
Вирішив:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна", с. Садки Шумського району Тернопільської області, ідент. код 14046081:
- 501,00 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення фінансової допомоги на рахунок 31114115700600 в УДК у Шумському районі, код бюджетної класифікації 24060300;
- 102 грн. державного мита в дохід Державного бюджету України;
- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "24" жовтня 2011 року, через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8442
Суддя Н.О. Андрусик