"20" жовтня 2011 р.Справа № 4/67/5022-1177/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Бурди Н.М. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець", вул. Міцкевича, 16, м. Підгайці, Тернопільської області
про стягнення 73 808 грн. 09 коп.
За участю представників сторін:
позивача: адвокат - ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 28.09.2011 р.)
відповідача: не з'явився
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець", вул. Міцкевича, 16, м. Підгайці, Тернопільської області про стягнення 73 808 грн. 09 коп., з яких: 70 149 грн. 72 коп. основного боргу, 2 735 грн. 85 коп. інфляційних та 922 грн. 52 коп. процентів річних.
Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2011р., подав уточнення правових підстав позову № б/н від 20.10.2011р.
Відповідач витребуваних судом документів не подав, участь уповноваженого представника в цьому ж судовому засіданні не забезпечив. Ухвала від 13.10.2011р. направлена судом відповідачу 14.10.2011р. за адресою, згідно позовної заяви № б/н від 10.08.2011р., а саме: вул. Міцкевича, 16, м. Підгайці, Тернопільської області, однак повідомлення про вручення поштового відправлення, станом на день розгляду справи, відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто.
Згідно поданого представником позивача 29.09.2011р. витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців -Відкрите акціонерне товариство "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" зареєстроване за адресою: вул. Міцкевича, 16, м. Підгайці, Тернопільської області, і станом на 28.09.2011р. державна реєстрація зміни місцезнаходження не проводилась. Таким чином, враховуючи, що відповідач знаходиться у Тернопільській області, а згідно п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах області становить п'ять днів (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), тому суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи і спір може бути розглянуто без участі відповідача згідно із ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 13.10.2011р. та до 20.10.2011р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та відповідачу - прийняти участь у її розгляді.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України);
- частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;
- згідно ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків;
- усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина 1 статті 206 Цивільного кодексу України).
- Позивач - Фізична особа - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 на підставі усної домовленості щодо поставки товару (сиру голландського) та згідно виставлених ВАТ "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" рахунків: № 173 від 17.08.2010р. на суму 76 000 грн. 00 коп., № 176 від 08.09.2010р. на суму 40 000 грн. 00 коп., № 177 від 13.10.2010р. на суму 20 000 грн. 00 коп., здійснив оплату (попередню) товару на суму 142 840 грн. 57 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 101 від 19.08.2010р. на суму 76 000 грн., № 106 від 10.09.2010р. на суму 40 000 грн. 00 коп., № 113 від 13.10.2010р. на суму 20 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "оплата згідно рахунка …" та 29.07.2010р. здійснив оплату готівкою на суму 6 840 грн. 57 коп.
Відповідно до ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи те, що письмової угоди між сторонами укладено не було, у даному випадку застосуванню підлягає стаття 530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 2 цієї статті якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В процесі розгляд спору судом встановлено, що факт порушення досягнутої між сторонами домовленості був доведений позивачем до відома Відкритого акціонерного товариства "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець", вул. Міцкевича, 16, м. Підгайці, Тернопільської області 17.02.2011р. претензією № 1 від 07.02.2010р., в якій Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 просила відповідача повернути грошові кошти у розмірі вартості недопоставленого товару -70 149 грн. 72 коп., і яка залишена без розгляду та виконання.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо передачі товару у зв'язку із перерахування покупцем грошових коштів (попередньої оплати) не виконав, а здійснив лише часткову передачу товару, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 26.08.2011р. (дата звернення до суду) в розмірі 70 149 грн. 72 коп. як вартості недопоставленого товару.
Крім цього, суд задовольняє вимоги в частині стягнення з відповідача 2 735 грн. 85 коп. інфляційних (за період з березня 2011р. по липень 2011р.) та 922 грн. 52 коп. річних (за період з 04.03.2011р. по 10.08.2011р.), заявлених позивачем в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, з огляду на те, що обов'язок повернення попередньої оплати у ВАТ "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" виник з моменту отримання претензії № 1 від 07.02.2011р., відповідно не здійснивши її належним чином, ВАТ "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець" -відповідач у справі, з цього моменту вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про поставку товару на суму 70 149 грн. 72 коп. чи повернення вартості недопоставленого товару або заперечень з приводу заявленого позову, відтак позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець", вул. Міцкевича, 16, м. Підгайці, Тернопільської області - 70 149 грн. 72 коп. основного боргу, 2 735 грн. 85 коп. інфляційних та 922 грн. 52 коп. процентів річних, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і неоспорені відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Підгаєцький маслосирзавод "Коропець", вул. Міцкевича, 16, м. Підгайці, Тернопільської області, ідент. код 21130327:
- на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 у ВГРУ ПАТ "Приватбанк" м. Луцьк, МФО 303440 -70 149 (сімдесят тисяч сто сорок дев'ять) грн. 72 коп. основного боргу, 2 735 (дві тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 85 коп. інфляційних, 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 52 коп. три проценти річних, 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 08 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення у законну силу.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8424
Суддя Н.М. Бурда
Повне рішення складено 26.10.2011р.