17.10.11 Справа № 5021/2266/2011.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне
науково-виробниче об'єднання ім. М. В. Фрунзе»
про стягнення 197 405 грн. 16 коп.
Суддя Лиховид Б.І.
За участю секретаря судового засідання Ейсмонт М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 4024 від 18.07.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 18-49/686 від 11.05.2011р.
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 197 405 грн. 16 коп.
Представник відповідача подав у судове засідання 17.10.2011 р. клопотання № 18-7/2013 від 11.10.2011р., в якому просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за перевезення теплової енергії за період з серпня по вересень 2007 року та відмовити у позові.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
01.09.2005 року між сторонами був укладений договір №2/10 з передачі теплової енергії.
11.11.2005 року між сторонами був укладений протокол розбіжностей до вищевказаного договору, який фактично є його новою редакцією.
Відповідно до п. 1.1 договору в новій редакції позивач (перевізник) зобов'язується доставляти ввірений йому відправником (відповідачем) вантаж - теплову енергію в теплоносії в пункти призначення - на вказані у п. 3.9 договору об'єкти юридичних та фізичних осіб - споживачів житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, надавати відправнику (відповідачу) теплову енергію, а відповідач зобов'язується сплачувати позивачу за перевезення теплової енергії встановлену у п. 2.2 договору плату на умовах, в порядку та строки, встановлені договором.
Пунктом 2.4 договору в новій редакції передбачено, що відповідач (відправник) здійснює оплату у розмірі 100 % загальної вартості договору на банківський рахунок позивача (перевізника) частками (платежами), кожну з яких у розмірі 100 % провізної плати за розрахунковий місяць перевезення теплової енергії, - протягом 15 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт у минулому місяці.
31.08.2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2/1 до вищевказаного договору, пунктом 2.1 якої було узгоджено таблицю № 1, якою встановлено розмір вартості перевезення теплової енергії від відповідача мережами позивача.
Згідно з розрахунковою калькуляцією вартості передачі теплової енергії з 23 серпня по 31 серпня 2007 року, та рахунком-фактурою № СТ-0000185 від 31.08.2007 року, плата за перевезення теплової енергії у серпні 2007 року склала 120 565 грн.16 коп.
Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2007 р. № СТ-0000580 та розрахункової калькуляції вартості передачі теплової енергії за вересень 2007 р., позивач надав для сплати відповідачу рахунок-фактуру від 30.09.2007 року № СТ-0000206 на суму 406 130 грн. 00 коп.
Однак, як зазначає позивач, плата за перевезення теплової енергії у вересні 2007 року складала 482 970 грн., тому суму, що залишилась, а саме: 76 840 грн. 00 коп., відповідачу було довиставлено у рахунку-фактурі від 01.11.2007 року № СТ-0000240.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати за перевезення теплової енергії за серпень 2007 р. у розмірі 120 565 грн. 16 коп. та вересень 2007 р. у розмірі 76 840 грн. 00 коп. не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 197 405 грн. 16 коп.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Так, відповідач у своєму клопотанні № 18-7/2013 від 11.10.2011 р. просить застосувати до вимог позивача про стягнення заборгованості за серпень та вересень 2007 року строк позовної давності, який сплив у 2010 році та відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 197 405 грн. 16 коп. заборгованості за серпень та вересень 2007 року за договором №2/10 від 01.09.2005 року з передачі теплової енергії є такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові - відмовити.
СУДДЯ (підпис) Б.І. ЛИХОВИД
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 19.10.2011 року.