33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" вересня 2011 р. Справа № 5019/1617/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Христина"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ВТП "Агропереробка"
про стягнення 54 132 грн. 18 коп.
Суддя Бережнюк В.В.
Представники:
Від позивача : Ленчак В.В.
Від відповідача : Шевчук Г.Є.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Агропереробка" про стягнення 54 132 грн. 18 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, з яких: 51 713 грн. 56 коп. - основний борг, 1 126 грн. 14 коп. - збитки, завдані внаслідок інфляції, 404 грн. 19 коп. - 3% річних, 888 грн. 29 коп. - пеня. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем порушено умови Договору поставки №26 від 03.03.2011 р. в частині оплати вартості отриманої продукції.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідачем частково сплачено суму боргу у розмірі 21 713 грн. 56 коп.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Представник відповідача у судовому засіданні 27 вересня 2011 року пояснив, що ТзОВ ВТП "Агропереробка" в рахунок погашення боргу перед позивачем згідно Договору поставки №26 від 03.03.2011 р. до порушення провадження у справі сплачено 5 000 грн. 00 коп. та 16 713 грн. 56 коп. оплачено після порушення у суді справи №5019/1617/11. Таким чином несплаченими залишилася сума основного боргу у розмірі 30 000 грн. 00 коп. Отже зазначає, що відповідач визнає заборгованість у розмірі 30 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 126 грн. 14 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 404 грн. 19 коп. - 3% річних, 888 грн. 29 коп. - пені.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд
03 березня 2011 року між ТзОВ "Христина" (Продавець) та ТзОВ ВТП "Агропереробка" (Покупець) було укладено Договір поставки №26 (арк.с.9-10). Відповідно до предмету договору Продавець зобов'язується відповідно до умов цього Договору передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар: продукцію виробництва ТзОВ "Христина" та інші витратні матеріали, необхідні для виготовлення такої продукції, далі по тексту Договору Товар. Найменування, кількість, ціна та загальна сума Товару вказуються у видаткових накладних Продавця на кожну партію Товару окремо.
За умовами п.п. 4.1. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію протягом 21 календарних днів з моменту поставки Продавцем такої партії Товару Покупцю. Оплата Товару може здійснюватися на умовах стовідсоткової або іншої попередньої оплати.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та дії до 31 грудня поточного року, але в будь-якому випадку залишається чинним до моменту, коли Сторонами будуть повністю виконані всі зобов'язання, що повинні бути виконані відповідно до умов даного Договору (п.8.1. Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками ТзОВ "Христина" та ТзОВ ВТП "Агропереробка" та скріплений відбитками печаток сторін.
На виконання умов Договору згідно наданої позивачем видаткової накладної №230 від 16.03.2011 р. (арк.с.11), останній поставив відповідачу товар на загальну суму 62 713 грн. 56 коп.
Відповідач свої зобов'язання згідно Договору по оплаті вартості товару виконав частково в сумі 16 000 грн. 00 коп. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №1136 від 12.05.2011 р., №1286 від 31.05.2011 р., №1330 від 03.06.2011 р., №1391 від 15.06.2011 р., №1469 від 25.06.2011 р., №1492 від 30.06.2011 р., №1538 від 05.07.2011 р., №1582 від 11.07.2011 р., №1655 від 15.07.2011 р., №1673 від 19.07.2011 р., №1724 від 25.07.2011 р. (арк.с. 12-15, 32-38).
Також після порушення провадження у справі відповідач сплатив 16 713 грн. 56 коп., а саме згідно плат. доручення №1851 від 08.08.2011 р. сплачено 6713 грн. 56 коп. та згідно плат. доручення №23 від 15.08.2011 р. - 10 000 грн. 00 коп. (арк.с.39-40).
Таким чином, несплаченими залишились 30 000 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар.
Пунктом 5.2. Договору поставки №26 встановлено, що у разі прострочення Продавцем строків поставки товару більше як на 14 банківських днів, Продавець зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час такого прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.
Керуючись зазначеним пунктом Договору, з огляду на прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості товару, позивач нарахував пеню в сумі 888 грн. 29 коп. (розрахунок на арк.с.19).
Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 1 126 грн. 14 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 404 грн. 19 коп. - 3% річних (розрахунок на арк.с.20-21).
Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними.
Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 32 418 грн. 62 коп. (30000,00+1126,14+404,19+888,29=32418,62).
Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.
За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі 32 418 грн. 62 коп., з яких: 30 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1126 грн. 14 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 404 грн. 19 коп. - 3% річних, 888 грн. 29 коп. - пені. В частині стягнення 21 713 грн. 56 коп. основного боргу провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки вказана сума заборгованості відповідачем сплачена, що підтверджено наявними у справі доказами.
На відповідача покладаються судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду. Разом з тим суд зазначає, що оскільки позивачем до загального розміру заявлених позовних вимог включено суму коштів у розмірі 5 000 грн. 00 коп. основного боргу, які були сплачені відповідачем до звернення позивача до суду, то відшкодування витрат по сплаті державного мита здійснюється за мінусом вказаної суми.
Керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Агропереробка" (35360, Рівненська область, Рівненський район, с.В.Омеляна, вул.Я.Гашека, 120, код ЄДРПОУ 22572180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" (47501, Тернопільська область, м.Бережани, вул.Замость, 4, код ЄДРПОУ 14049168) - 30 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 126 грн. 14 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 404 грн. 19 коп. - 3% річних, 888 грн. 29 коп. - пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 491 грн. 32 коп., витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині стягнення з відповідача 21 713 грн. 56 коп. основного боргу провадження у справі припинити.
Суддя Бережнюк В.В.
повний текст рішення підписаний суддею "03" жовтня 2011 року