79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.10.11 Справа№ 5015/5346/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” від імені якого діє Відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень” ДТГО „Львівська залізниця”, м. Львів;
до відповідача: Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м. Львів;
про стягнення: 2 203 грн. 38 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1 -представник на підставі довіреності № НЮ -469 від 29.07.2010 року;
відповідача: не з'явився.
Ухвалою господарського суду від 16.09.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 31.08.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 2203 грн. 38 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 19.10.2011 року.
Позивач в судовому засіданні 19.10.2011 року позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду в частині подання оригіналів документів, копії яких долучено до матеріалів справи, виконав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, доказів повного погашення боргу не подав, позовні вимоги не заперечив, вимоги ухвали суду не виконав.
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
19.09.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 21.09.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Державне територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” від імені якого діє Відокремлений підрозділ „Львівська дирекція залізничних перевезень” (надалі по тексту рішення -позивач) звернулося з позовом до Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення боргу в розмірі 2203 грн. 38 коп. Позивач, в позовній заяві, вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір від 19.12.2008 року № 14 про подачу та збирання вагонів, на підставі якого відповідач зобов'язався сплачувати позивачу збір за складування вантажів та примикання під'їздних колій у смузі відведення та за ділянку землі площею згідно п.3 даного договору (3236 кв.м.). Позивач вказує, що рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2011 року № 5015/1639/11 розірвано вищезазначений договір, однак до моменту розірвання договору, відповідач заборгував позивачу за травень 2011 року та 4 дні червня 2011 року 2112 грн. 46 коп. Заборгованість за вищезазначений період не була предметом позову в справі № 5015/1639/11, однак до моменту вступу рішення від 25.05.2011 року в силу, договір між сторонами діяв. На суму основної заборгованості позивачем нараховано 90 грн. 92 коп. пені на підставі п. 15.1 договору, а загальна сума, що підлягає до стягнення, становить 2203 грн. 38 коп.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 19.12.2008 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням “Львівська залізниця” (надалі залізниця) в особі начальника відокремленого підрозділу “Львівська дирекція залізничних перевезень” - заступника начальника залізниці ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 01.01.2008 №НЮ-82 та Положення з однієї сторони та Дочірнім підприємством “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (користувач згідно договору) в особі начальника філії “Турківський райавтодор” Павловича Є.І., що діяв на підставі прав, наданих йому дорученням від 29.12.2007р. №639 з другої сторони, було укладено договір №14 про подачу та забирання вагонів (надалі -договір).
18.05.2009 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору від 19.12.2008 року №14 про подачу та забирання вагонів укладеного по станції Явора (надалі -додаткова угода), у якій згідно ст.77 Статуту залізниць України, у зв'язку із введенням в дію нового збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги. На виконання телеграфного розпорядження Управління Львівської залізниці від 16.04.2009 року №Н/366а сторони договору дійшли згоди внести зміни і доповнення до п. 7, п.12, п.13.1., п.13.3., п.13.5., п.15.5. та п. 19 договору.
Відповідно до п.1., п.2. та п.3. договору згідно із статутом залізниць України, правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить користувачу та являється продовженням колії №6 станції Явора і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", встановлений на 126 км 2 ПК. Розгорнута довжина під'їзної колії становить 938 погонних метри. У межах смуги відведення залізниці під'їзною колією користувача зайнято ділянку землі площею 3 236 кв.м.
Відповідно до п.1. додаткової угоди (зміни до п.7 договору) про готовність вагонів до забирання користувач під'їзної колії передає залізниці повідомлення: по телефону повідомляє приймоздавальника, товарного касира, а час закінчення вантажних операцій підтверджується письмовим повідомленням форми, встановленої додатком 12 до правил користування вагонами і контейнерами, яке у двох примірниках подається на станцію.
Згідно п.9. договору максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: по вивантаженню: фронт №1 - щебня, гравію та інших насипних вантажів грубої фракції -10 вагонів, час -1 год. 00 хв.; фронт №2 - піску, відсіву -7 вагонів, час 1 год. 00 хв.
За умовами п.10. договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під'їздну колію до моменту отримання залізницею повідомлення користувача про готовність вагонів до збирання. Відповідно до п.2. додаткової угоди (зміни до п.12 договору) відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів 2,4 км в обидва кінці.
Відповідно до п.13.2. та п.13.4. договору користувач сплачує залізниці плату з врахуванням корегуючого коефіцієнта у розрахунковий період:
- за користування вагонами (контейнерами) -згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за маневрову роботу за фактично виконану роботу.
Відповідно до п.3., п.4. та п.5. додаткової угоди (зміни до п.13.1., п.13.3. та п.13.5. договору)
- за подачу, забирання вагонів: по середньо завантажених ставках Таблиці №1-1,876 км, Таблиці №2-0,568 км розділу III Тарифного керівництва №1;
- за складування вантажів або примикання під'їзних колій у смузі відведення: у першій декаді поточного місяця, за ділянку землі площею згідно п.3. цього договору, по ставках діючої на момент оплати "Калькуляції витрат на утримання 1 м кв. смуги відведення (за 1 місяць)", затвердженої заступником начальника залізниці по колійному господарству.
- інші збори і плати: згідно Тарифного керівництва №1 та інших нормативних документів, які діють на залізниці. Збори і плати вносяться: через розрахунковий підрозділ залізниці (нарахування проводиться станцією по накопичувальних карточках, відомостях плати за користування вагонами).
Відповідно до п. 14.3 доного договору ДП «Львівський облавтодор»повинно вносити плату у піршій декаді поточного місяця згідно п.22 таблиці № 4 Розділу 2 тарифного керівництва № 1 з врахуванням діючого коефіцієнта на момент оплати.
З 18.05.2009 року згідно додаткової угоди до договору № 14 плата вноситься на підставі «Калькуляції витрат на утримання 1 м. кв. смуги відведення (за 1 місяць)», затверрдженої заступником начальника залізниці по колійному господарству).
Згідно п.15.1. договору за несвоєчасну оплату належних залізниці платежів, які передбачено даним договором, користувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми прострочки, за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
Згідно п.17. договору одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускаються.
Рішенням господарського суду Львівської області № 5015/1639/11 від 25.05.2011 року розірвано договір про подачу та забирання вагонів № 14 від 19.12.2008р. укладений між Державним територіально-галузевим об'єднанням “Львівська залізниця” та Дочірнім підприємством “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”.
Однак, до моменту вступу рішення господарського суду Львівської області № 5015/1639/11 від 25.05.2011 року в закону силу, відповідач заборгував позивачу за травень та 4 дні червня 2011 року - 2112 грн. 46 коп.
Загальна сума позову, із врахуванням 90 грн. 92 коп. пені складає 2203 грн. 38 коп.
Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України „Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.
Ст. 908 Цивільного кодексу України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до п.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Пункт 17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (з наступними змінами і доповненнями) встановлює, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах, форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. За умовами п.71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок розроблення та форма договорів встановлюються Правилами.
Пункт 5 Статуту залізниць України надає право Мінтрансу затверджувати нормативно-правові документи, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Правила обслуговування залізничних під'їзних колій (розділ 12 Правил перевезень вантажів залізничним транспортом), затверджені наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096, з наступними змінами і доповненнями, додатком 2 містять зразок договору про подачу та забирання вагонів.
У відповідності із пунктом 57 Статуту залізниць України постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. № 1548 з наступними змінами і доповненнями визначено повноваження щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, згідно з якими Мінтранс (Мінтрансзв'язку) за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном встановлює тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (далі - Тарифне керівництво № 1) затверджений наказом Мінтрансу від15.11.1999 № 551, зареєстрований Міністерством юстиції України 01.12.99 за № 828/4121 у відповідності з вимогами чинного законодавства, і не застосовувати Тарифне керівництво нема правових підстав, оскільки це є державні регульовані тарифи.
Пункт 58 Статуту залізниць України встановлює, що розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству.
Тарифне керівництво № 1 у пункті 26 розділу 1 передбачає перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (таблиця 3), в яких враховується собівартість виробництва і прибуток без обмеження рівня рентабельності, при реалізації яких підприємство самостійно визначає методи погодження відпускного тарифу: підписання протоколу, погодження за допомогою засобів зв'язку тощо, виходячи з умов реалізації кількості споживачів, терміновості реалізації та ін). До цього переліку включено утримання, обслуговування та перевід стрілок, відкриття і закриття воріт, шлагбаумів на переїздах, розташованих на під'їзних коліях вітковласників, а також зважування й перевірка одержувачем (відправником) маси вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами.
У договорі на подачу та забирання вагонів встановлено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставляння на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить користувачу та являється продовженням колії №6 станції Явора і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", встановлений на 126 км 2 ПК. Розгорнута довжина під'їзної колії становить 938 погонних метри. У межах смуги відведення залізниці під'їзною колією користувача зайнято ділянку землі площею 3 236 кв.м.
Відповідно до цього договору відповідач сплачує залізниці відповідну плату за подачу, забирання вагонів, за маневрову роботу, а також інші збори і плати згідно Тарифного керівництва № 1, за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами (контейнерами). Платежі вносяться централізовано через ТехПД з урахуванням діючого коефіцієнту.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається із поданого позивачем розрахунку заборгованості, у відповідача існує заборгованість за період травня та 4 дні червня, яка становить 2112 грн. 46 коп.
Представник ДП «Львівський облавтодор»підписав накопичувальну картку № 10052011 без зауважень та заперечень, проте необхідні кошти для погашення боргу на рахунку ЄТехПД відсутні, про що свідчить акт загальної форми ГУ-23 станції Явора Львівської залізниці від 11.06.2011 року №
За умовами ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт неналежного виконання відповідачем договору та правомірності вимог позивача підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2011 року по справі № 5015/1639/11. Зокрема, судом встановлено що відповідач свої договірних зобов»язань належним чином не виконує.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу Україниф факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п.15.1. договору за несвоєчасну оплату належних залізниці платежів, які передбачено даним договором, користувач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми прострочки, за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2112 грн. 46 коп. та пені в розмірі 90 грн. 92 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (79053, м.Львів, вул.В.Великого, буд. 54; р/р 26009301000293 в ЗРФ АКБ "Трансбанк"; МФО 385435; код ЄДРПОУ 31978981) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця” в особі Відокремленого підрозділу “Львівська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця” (79007, м. Львів, вул. Листопадового Чину, буд. 22; р/р 26009005760 в ЛФ АБ "Експрес-банк"; МФО 325956; код ЄДРПОУ 25256137) 2112 грн. 46 коп. основного боргу, 90 грн. 92 коп. пені, 102 грн. 00 коп. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.