Кіровоградської області
26.10.2011 Справа № 2/60
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М. розглянув справу № 2/60 від 08.09.2010 року
за заявою кредитора - приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект", м. Світловодськ Кіровоградської області
до боржника - дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78", с. Злинка Маловисківського району Кіровоградської області
про банкрутство, -
від кредитора ПП "СпецЗовнішКомплект" - ОСОБА_1., довіреність № 486 від 20.10.11 року;
від кредитора ДАК "Хліб України " - ОСОБА_2., довіреність № 02-14/462 від 23.09.11 року;
від боржника - ОСОБА_3. , довіреність № б/н від 20.09.11 року;
Розпорядник майна, арбітражний керуючий Маменко С.Г. в засіданні суду участі не брав;
від прокуратури - участі не брали
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд, -
Ухвалою від 08.07.2011 року господарський суд попереднє засідання та розгляд клопотання боржника про зупинення провадження у справі призначив на 23.08.2011 року. Зобов'язав розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Маменка С.Г. скласти реєстр вимог кредиторів, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з врахуванням результатів розгляд скарги та подати його до господарського суду на затвердження. Зобов'язав дочірнє підприємство ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" подати суду результати розгляду судом заяви про перегляд рішення по справі № 15/2 за нововиявленими обставинами.
13.07.2011 року до господарського суду надійшло клопотання кредитора - приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" про накладення арешту на майно, що знаходиться у ТОВ "Ай-Ті-Джі-Інвест", а саме: очисна машина PETKUS K 523 Гігант (2 шт.), очисник попередній PETKUS K 523, гравітаційний сепаратор (2 шт.), зерновідбірник трієр К 236, оптоелектронний кольорований сортер, сепарирующа машина МС-20 (адреса: 27500, м. Світловодськ, вул. Павлика Морозова, 3), та передання даного майна на відповідальне зберігання ТОВ "Ай-Ті-Джі-Інвест".
Ухвалою від 14.07.2011 року господарський суд провадження у справі № 2/60 про банкрутство дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" зупинив до закінчення розгляду у Вищому господарському суді України касаційної скарги на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року по даній справі. Прийняв клопотання кредитора - приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" про накладення арешту на майно та передання майна на відповідальне зберігання до розгляду. Розгляд клопотання кредитора - приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" про накладення арешту на майно та передання майна на відповідальне зберігання відклав до повернення матеріалів справи з касаційної інстанції і поновлення провадження у справі.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2011 року касаційну скаргу Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задоволено, ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року у справі № 2/60 скасовано, у задоволенні клопотання приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів відмовлено.
Матеріали справи № 2/60 надійшли до господарського суду Кіровоградської області 07.10.2011 року.
Ухвалою від 10.10.2011 року господарський суд поновив провадження у даній справі, розгляд зазначеного клопотання ініціюючого кредитора призначив в судовому засіданні на 26.10.2011 року. Зобов'язав боржника до засідання суду не пізніше 24.10.2011 року подати: відзив на клопотання кредитора - приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" про накладення арешту на майно, що знаходиться у ТОВ "Ай-Ті-Джі-Інвест".
Заява кредитора обґрунтована наступним.
Згідно зі ст. 4.1. Статуту боржника майно підприємства становлять основні та обороні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі підприємства. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року встановлено, що не зважаючи на заборону, накладену ухвалою господарського суду від 08.09.2010 року ліквідаційною комісією боржника було складено Акт про передачу цілісного майнового комплексу боржника іншому господарюючому суб'єкту. Боржнику на праві власності належить майно яке було передано на відповідальне зберігання ТОВ СУПП “Ай-Ті-Джі-Інвест” (27500, м. Світловодськ, вул. Павлика Морозова, 3), а саме: очисна машина PETKUS K 523 Гігант (2 шт.), очисник попередній PETKUS K 523, гравітаційний сепаратор (2 шт.), зерновідбірник трієр К 236, оптоелектронний кольорований сортер, сепарирующа машина МС-20. Загальна сума обладнання складає 979 710, 00 грн. На даний час (станом на 13.07.2011 року), боржник намагається вивезти вищезазначене майно без відповідного дозволу розпорядника майна Маменка С.Г. та ініціюючого кредитора і таким чином розпорядитися майном не в інтересах кредиторів. За таких обставин, майно закріплене за боржником може бути об'єктом погашення боргу і на яке може бути накладено арешт, в порядку забезпечення вимог кредиторів незалежно від поділу його на основні чи оборотні засоби. Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 66, 67 ГПК України, кредитор звернувся до господарського суду з вищевказаною вимогою.
До господарського 26.10.2011 року повноважним представником боржника подано клопотання про припинення провадження у даній справі на підставі ст. 80 ГПК України та ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
ДАК “Хліб України” 26.10.2011 року також подано клопотання про припинення провадження у даній справі на підставі ст. 80 ГПК України та ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також заперечення на клопотання ініціюючого кредитора про накладена арешту на майно боржника обґрунтоване тією обставиною, що вимоги ініціюючого кредитора, заявлені у справі про банкрутство, ґрунтуються на неспроможності боржника виконати рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.04.2011 року у справі № 15/2. Проте постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2011 року по справі № 15/2 скасоване вказане рішення та відмовлено у задоволенні позовних вимог. Таким чином, ПП “Спецзовнішкомплект” не є кредитором у справі про банкрутство дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" у розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. У зв'язку з цим ПП “Спецзовнішкомплект” не користується правами, що надаються учасникам провадження відповідно до ст. 22 ГПК України, в тому числі правом заявляти клопотання про накладення арешту на майно. Окрім того, дочірнє підприємство ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" відповідно до п. 3.1. Статуту боржника набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації. Відповідно до п. 3.5. Статуту підприємство відповідає по своїх зобов'язаннях усім своїм майном, належним йому на праві власності. Відповідно до п. 3.6. Статуту, підприємство не відповідає по зобов'язаннях Компанії, а Компанія не відповідає по зобов'язаннях підприємства. Відповідно до п. 4.3. Статуту, майно Компанії передається підприємству у користування. Майно, що набуте підприємством в результаті власної господарської діяльності, належить Компанії на праві власності. У зв'язку з вищезазначеним, власником майна, на яке пропонує накласти арешт ініціюючий кредитор, є ДАК “Хліб України”. При цьому п. 3.6. Статуту підприємства виключає можливість звернення стягнення на майно ДАК “Хліб України” за зобов'язаннями підприємства. Відповідно ДАК "Хліб України" просить відмовити ПП "СпецЗовнішКомплект" у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, яке знаходиться у ТОВ “Ай-Ті-Джі-Інвест”.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Господарський суд прийшов до висновку, що зазначене клопотання кредитора - приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" про забезпечення вимог кредитора, шляхом накладення арешту на майно та його передачу на зберігання третій особі, задоволенню не підлягає, позаяк п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) визначено, що господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
При цьому, Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо. (п. 2.1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”)
Відповідно пункту 7.1. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” згідно з частиною 1 статті 12 Закону господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, в тому числі передбачені статтею 67 ГПК України.
У виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності.
Згідно ст. 1 Закону процедура розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.
Отже, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів повинні відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності боржника.
Господарський суд, ухвалою від 08.09.2011 року, з метою забезпечення вимог кредиторів відповідно до ст. 67 ГПК України, п. 1 ст. 12 Закону вже заборонив дочірньому підприємству ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" і всім його органам управління: відчужувати у будь-який спосіб належні боржнику на праві власності основні засоби (фонди), вчиняти дії щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника.
Дані заходи відповідають цілям відновлення платоспроможності боржника, сприяють збереженню його активів та не позбавляють боржника можливості здійснювати господарську діяльність.
Згідно статті 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
З аналізу вищезазначених положень процесуального закону випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового акта.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі транспортні засоби), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Проте, матеріали справи не містять доказів того, що виконання судового рішення господарського суду у даній справі, буде утруднено або ж взагалі неможливим, якщо не буде вжито заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Відсутнє достатнє обґрунтування, яким чином невжиття застосованих судом заходів до забезпечення вимог кредиторів може утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому судового рішення, тобто не встановлена наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому судового рішення, однак саме такі обставини є підставою для застосування заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Кредитором - ПП “СпецЗовнішКомплект” не надано належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення, а також не надано документальних доказів належності перерахованого майна боржнику на праві власності.
Таким чином твердження кредитора про те, що невжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів зробить неможливим задоволення кредиторських вимог в майбутньому є лише припущеннями, які необґрунтовані жодними доказами по справі.
У господарського суду немає обґрунтованих припущень, що боржник має намір не виконувати судове рішення чи ухилятись від його виконання в майбутньому, так само і щодо того, що існують інші обставини, які можуть зумовити неможливість виконання судового рішення в майбутньому.
Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону вжиття заходів для захисту майна боржника входить безпосередньо до обов'язків розпорядника майна боржника.
Керуючись ст. ст. 1, 5, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 4-1, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні клопотання № б/н від 13.07.2011 року кредитора - приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" про забезпечення вимог кредиторів, в порядку ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, шляхом накладення арешту на майно та передачу його на зберігання третій особі, відмовити.
2. Примірники цієї ухвали направити кредиторам, включеним до реєстру вимог кредиторів (а.с.13-17 т. 9), боржнику, арбітражному керуючому Маменку С.Г., Державному департаменту з питань банкрутства, сектору з питань банкрутства у Кіровоградській області Державного департаменту з питань банкрутства, прокуратурі Кіровоградської області, прокуратурі Маловисківського району Кіровоградської області.
Суддя Н.М. Коваленко
02.11.2011 15:30