01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"24" жовтня 2011 р. Справа № 17/118-11
За позовом Бориспільської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТАЛЬ-ІНВЕСТ”
про стягнення 465 227грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача не з'явилися;
від відповідача ОСОБА_1. (дов. № 01/04 від 14.04.2011р.).
Обставини справи:
Бориспільска міська рада (далі -позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „СТАЛЬ-ІНВЕСТ” (далі -відповідач) про стягнення 465 227грн. втраченої вигоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди землі від 16.11.2005р. в частині збільшення розміру орендної плати з метою приведення договору у відповідність до Закону України „Про плату за землю” позивач зазнав збитків у вигляді неодержаного доходу у сумі 465 227грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2011р. порушено провадження у справі № 17/118-11, розгляд справи призначено на 30.09.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2011р. розгляд справи відкладено на 17.10.2011р.
В судовому засіданні 17.10.2011р. оголошено перерву до 24.10.2011р.
24.10.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 01/10 від 24.10.2011р. (а.с. 55-59), згідно якого останній заявив клопотання про застосування позовної давності до позовних вимог, визнав позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, який прийнято судом.
Представник позивача в судове засідання 24.10.2011р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд
16.11.2005р. між Бориспільською міською радою Київської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СТАЛЬ-ІНВЕСТ” (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар -прийняти в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул. Київський Шлях в районі 35 км. в м. Борисполі, Київської області, відповідно до плану, що надається, надалі - „Земельна ділянка”. Даний договір зареєстрований у Бориспільському міському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” 25.11.2005р. за № 040533700131.
Згідно п.п. 1.2., 1.3., 1.4. договору земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка для комерційного використання (під офісно-розважальний комплекс з торгівельними приміщеннями) загальною площею 3,5 гектарів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 425 216грн.
Відповідно до п.п. 2.1.3., 2.2., 2.2.1., 2.3.1. договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на протязі 7 календарних днів після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі. Цільове призначення земельної ділянки -для комерційного використання (під офісно-розважальний комплекс з торгівельними приміщеннями). Договір укладається терміном на 25 років, починаючи з дати його державної реєстрації.
Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік у розмірі 1 % від грошової оцінки земельної ділянки визначеної у пункті 1.4. договору на поточний рахунок Бориспільської міської ради Київської області № 3321781250004, в УДК у Київській області, МФО 821018, КДБ 13050200, код ЄДРПОУ 23570059 „Місцевий бюджет” м. Бориспіль або на інший рахунок, визначений за згодою сторін, або орендарем відповідно до чинного законодавства. Періодичність та строки внесення орендної плати сплачується щомісячно в терміни, встановлені законодавством. Якщо законодавством такі терміни не будуть встановлені, орендна плата сплачується орендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місця. Орендар має право сплатити орендну плату на майбутнє, але не більш ніж за один рік (п.п. 2.7.1., 2.7.2. договору).
Пунктом 2.7.6. договору встановлено, що розмір орендної плати може бути переглянутий (зменшений) за вимогою орендаря у випадках невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на земельну ділянку, а крім того один раз на рік у разі погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально. Сума, на яку зменшується орендна плата, встановлюється за згодою сторін. За згодою сторін орендна плата може бути проіндексована у погодженому сторонами порядку. У разі збільшення земельного податку розмір орендної платні за згодою сторін може бути збільшено на відповідну суму за вимогою орендодавця, але не частіше ніж раз на рік.
Згідно п. 5.1. договору сторони домовились, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін.
Відповідно до п. 5.5. договору сторони погоджуються з тим, що: будь-які зміни або доповнення до договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін у разі, якщо з будь-яких причин будь-які положення договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або усіх інших положень договору.
Договір набуває чинності після його підписання з моменту державної реєстрації (п. 8 договору).
Рішенням Бориспільскої міської ради Київської області V скликання „Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя” № 3370-30-V від 06.03.2008р. затверджено нові відсоткові ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах м. Борисполя, зокрема: за використання земель для здійснення торгівельної діяльності встановлено відсоткову ставку у розмірі 7 %.
09.02.2011р. між Бориспільською міською радою Київської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СТАЛЬ-ІНВЕСТ” (Орендар) укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, згідно якого сторони вирішили п. 1.4. договору оренди земельної ділянки викласти у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2011 рік становить 8 308 650грн. згідно витягу виданого відділом Держкомзему у місті Бориспіль Київської області 09.02.2011р. за № 585”, п. 2.7. договору оренди земельної ділянки викласти у наступній редакції: „2.7.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі відповідного відсотка від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, що визначається рішенням Бориспільської міської ради (регуляторний акт) „Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя” з відповідними змінами та доповненнями. 2.7.2. Орендна плата встановлюється та справляється в грошовій формі за рік у розмірі 7 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначеної у п. 1.4. договору та становить 581 599грн. 2.7.3. Орендар земельної ділянки самостійно обчислює розмір орендної плати щороку з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року, розміру відсотків від нормативної оцінки землі встановлених відповідним рішенням сесії міської ради „Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя” на поточний рік та інфляції. 2.7.4. Орендар щорічно до 01 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларації на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом до 15 лютого письмово повідомляє орендодавця про нову нормативну грошову оцінку землі. 2.7.5. Орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на поточний рахунок орендодавця. Реквізити поточного рахунку уточнюються орендарем у орендодавця кожного місяця та у разі їх зміни, орендна плата вноситься на новий поточний рахунок. Даний договір зареєстрований у Бориспільському міському відділі Київської регіональної філії Центру ДЗК „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам” 14.07.2011р. за № 321050004000068.
Предметом позову є вимога про стягнення 465 227грн. втраченої вигоди.
Згідно ст. 13 Закону України „Про оренду землі” в редакції від 28.12.2007р. (далі -Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 20 Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України „Про плату за землю”). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
Договір укладається терміном на 25 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін (п.п. 2.3.1., 5.1. договору оренди землі від 16.11.2005р.).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом,
Частинами першою та другою статті 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. 2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).
Згідно ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 3, 4, 5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993р. відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Наведена правова позиція відповідає позиції, що викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.02.2010р. у справі № 20/035-09.
Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що останній неодноразово звертався до відповідача з листами (а.с. 25-30), в яких просив ТОВ „СТАЛЬ-ІНВЕСТ” внести зміни до договору оренди землі від 16.11.2005р. з метою приведення його у відповідність до Закону України „Про плату за землю”, оскільки позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду того, що останній звертався до відповідача з такими листами, зокрема не надано суду доказів надіслання та/або отримання відповідачем вказаних листів.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, не доведено суду cкладу вчиненого відповідачем правопорушення, зокрема: факту нанесення Товариством з обмеженою відповідальністю „СТАЛЬ-ІНВЕСТ” позивачу збитків у вигляді втраченої вигоди у сумі 465 227грн., пов'язаних з відмовою відповідача від внесення змін до договору оренди землі від 16.11.2005р. в частині збільшення розміру орендної плати з метою приведення договору у відповідність до Закону України „Про плату за землю”, оскільки згідно п. 5.1. договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін, а також позивачем не доведено, що відповідач ухилявся від внесення змін до договору. Крім того, позивач не був позбавлений права звернутися до суду з позовом для спонукання відповідача внести зміни до договору.
Крім того, позивачем не надано суду обгрунтованого розрахунку суми збитків, нанесених відповідачем, із зазначенням періоду, в межах якого здійснено нарахування втраченої вигоди.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву № 01/10 від 24.10.2011р. (а.с. 55-59) відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимоги позивача.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Частинами третьою та четвертою ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права 26.03.2007р. (лист Бориспільскої міської ради № 12-31-1353 від 26.03.2007р.), в той час як позивач звернувся з вимогою до суду 15.09.2011р. після спливу трьохрічного строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 465 227грн. втраченої вигоди є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя П.В. Горбасенко
Повне рішення складено: 25.10.2011р.