01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" жовтня 2011 р. Справа № 02-03/1311/18
Суддя Кошик А.Ю., розглянувши матеріали
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»,
м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон», с.Красне, Згурівський р-н
про банкрутство
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера»звернулось до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон №2343) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно із частиною першою ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо заявник не дотримав строку, зазначеного в абзаці третьому ст. 1 цього Закону, якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України з врахуванням вимог цього Закону.
Як визначено частиною першою ст. 52 Закону, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України, абз. 6 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" №755-IV від 15.05.03р., місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Відповідно до ч. 4 статті 17 Закону України N 755-IV від 15.05.03р. в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Статтею 18 цього ж Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до підпункту 5.5 пункту 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005р. № 97, статус відомостей про юридичну особу може набувати значення:
- у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу;
- у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу;
- виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Дослідивши подану заяву судом встановлено, що заявником не надано доказів на підтвердження відсутності юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон»за її місцезнаходженням, а саме, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки лише факт внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.
Приписами п. 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктами 3 частини першої статті 63, Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» разом з доданими до неї матеріалами повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Кошик А. Ю.