ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/17610.10.11
За позовомПрокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
До Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Комунальне підприємство «Деснянськпарксервіс»Деснянської районної у м. Києві ради
Прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан
Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. головуючий
суддя Івченко А.М.
суддя Пригунова А.Б.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -дов. № 225-КР-1195 від 22.08.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_1.;
від третьої особи: ОСОБА_2. -дов. № б/н від 11.07.2011 року;
прокурор: Одуденко А.В. -посвідчення НОМЕР_1 від 04.06.2007 року;
Прокурор Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства використовує зазначену вище земельну ділянку під розміщення автостоянки без документів на право користування землею.
Ухвалою від 26.05.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Комунальне підприємство «Деснянськпарксервіс»Деснянської районної у м. Києві ради та призначено її розгляд на 17.06.2011 року.
В судовому засіданні 17.06.2011 року представник позивача подав письмові пояснення по справі, згідно з яким позовні вимоги просив задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 17.06.2011 року не з'явився, однак подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження по даній справі, яке буде розглянуто в наступному судовому засіданні.
В судове засідання 17.06.2011 року прокурор та представник третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2011 року подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/176, яке судом розглянуто та задоволено.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 17.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 25.07.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 25.07.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.
В судовому засіданні 25.07.2011 року представник відповідача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Прокурор в судовому засіданні подав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по справі.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 25.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 08.08.2011 року.
Учасники процесу в судовому засідання 08.08.2011 року надали усні пояснення по справі.
Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 41/176.
Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 08.08.2011 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Пригунова А.Б.
Ухвалою від 08.08.2011 року розгляд справи було призначено на 05.09.2011 року.
Представник позивача в судове засідання 05.09.2011 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 05.09.2011 року представник відповідача подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник третьої особи та прокурор в судовому засіданні надали усні пояснення по суті спору.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, ухвалою від 05.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 10.10.2011 року.
Прокурор в судовому засіданні 10.10.2011 року подав додаткові документи по справі.
Представники позивача, відповідача та третьої особи в судовому засіданні надали усні пояснення по справі.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 10.10.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Пунктом 1 Положення про державну екологічну інспекцію, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 454/2011 встановлено, що державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.
20 квітня 2011 року Державною екологічною інспекцією в місті Києві було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в результаті якої складено акт 08/495а, з якого вбачається, що земельну ділянку площею 2 400 кв.м. займає ПП ОСОБА_1. На момент позапланової перевірки надано Договір № 2 від 08.01.2009 року та Додаткову угоду № 1 від 21.07.2010 року, укладених з КП «Деснянськпарксервіс». Документи передбачені статтею 126 ЗК України у відповідача відсутні.
В подальшому, 21 квітня 2011 року за результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в місті Києві видано ФОП ОСОБА_1. припис про усунення порушень вимог земельного законодавства.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
21 квітня 2011 року Державним інспектором з контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 003560, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
У зв'язку з вищевикладеним прокурор Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом про зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 2 400 кв.м., що розташована на АДРЕСА_1 Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Статтями 123 та 124 Земельного кодексу України визначено умови надання земельних ділянок комунальної власності у користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину (щодо земельної ділянки, набутої у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення); державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд відзначає, що землею, яка перебуває у комунальній власності міста Києва розпоряджається Київська міська рада шляхом прийняття відповідних рішень про надання зацікавленій особі у користування земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 4 пункту а частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону.
Пунктом 3 рішення Київської міської ради № 930/1591 від 26.06.2007 року «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві»визначено, що комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтранспарксервіс»є єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.
Рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року «Про Правила благоустрою міста Києва» затверджено Правила благоустрою міста Києва, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність у відповідності з Кодексом України про адміністративні правопорушення, згідно з додатком.
Відповідно до пункту 17.3.1 Правил благоустрою міста Києва платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.
Згідно з пунктом 17.3.2 Правил благоустрою міста Києва особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку визначеному цими Правилами. Допускається відсутність дорожньої розмітки в залежності від погодних умов, бруду тощо при наявності установлених відповідних за змістом дорожніх знаків, що позначають межі та спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку.
30.12.2010 р. рішенням Київської міської ради від № 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік»затверджено «Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів в м. Києві», додатком й до якого є перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за КП «Київтранспарксервіс».
Додатком № 13 до рішення Київської міської ради 30.12.2010 N 573/5385, визначений перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», з якого вбачається, що земельна ділянка за адресою вул. Волкова, 8 а не ввійшла до вищезазначеного переліку.
Пунктом 1.1 «Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів в м. Києві»передбачено, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням Київської міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування та спеціально відведених автостоянках.
Збір за місця для паркування транспортних засобів Податковим кодексом України (далі -ПК України) віднесено до місцевих податків та зборів (ст. 10 ПК України).
Визначення платників збору за місця для паркування транспортних засобів, порядок визначення земельних ділянок, об'єкт і базу оподаткування містить ст. 266 ПК України.
Зокрема, відповідно до вказаної норми, платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору. Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради органу державної податкової служби в порядку, встановленому розділом I цього ПК України.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
З вищезазначеного вбачається, що Київська міська рада, як власник земельної ділянки, в межах наданих чинним законодавством повноважень прийняла рішення, яким визначила перелік паркувальних майданчиків, порядок їх експлуатації та використання, а також визначила оператора КП «Київтранспарксервіс», якому надано право експлуатувати зазначені майданчики або передати це право на підставі договорів іншим особам.
В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на наступне.
26.06.07р. Деснянською районною у місті Києві радою прийнято рішення №9 про надання КП «Деснянськпарксервіс»дозволу тимчасового облаштування паркувальних дільниць та можливості залучення інвесторів, яким було вирішено доручити КП «Деснянськпарксервіс» Деснянської районної у м. Києві ради, як єдиному оператору в районі, що здійснює стягнення паркувального збору в Деснянському районі м. Києва, організувати паркування автотранспорту за адресами, зазначеними в додатку 1, у порядку, визначеному, чинним законодавством. Відповідно до додатку № 1 до вказаного рішення до переліку адрес майданчиків для паркування автотранспорту КП «Деснянськпарксервіс»Деснянської районної у м. Києві ради включена вул. Волкова, 8а.
11.10.07р. Деснянською районною у місті Києві радою прийнято рішення №3 про розгляд протесту прокурора Деснянського району міста Києва, яким було вирішено внести зміни до рішення №9 від 26.06.07р. «Про надання КП «Деснянськпарксервіс»дозволу тимчасового облаштування паркувальних дільниць та можливості залучення інвесторів», в тому числі: назву рішення викласти в наступній редакції: «Про організацію місць тимчасового відстою транспорту на території району»; пункт 1 рішення викласти в наступній редакції: «Доручити КП «Деснянськпарксервіс»Деснянської районної у м. Києві ради вжити заходів щодо організації місць тимчасового відведення відстою автотранспорту за адресами зазначеними в додатку №1».
08.01.09р. між КП «Деснянськпарксервіс»та відповідачем був укладений договір №2 з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.07.10р., відповідно до яких КП «Деснянськпарксервіс»співпрацює з відповідачем з питань організації місця тимчасового відстою транспортних засобів вул. Волкова, 8а у м. Києві.
Однак, зазначені твердження відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Як встановлено вище, єдиним законним оператором щодо використання та експлуатації паркувальних майданчиків на території міста Києва є КП «Київтранспарксервіс», яке уповноважене Київською міською радою, відповідно до рішення останньої, договори між відповідачем та КП «Київтранспарксервіс»щодо експлуатації зазначеної земельної ділянки відсутні, крім того, спірна земельна ділянка до додатку № 13 до рішення Київської міської ради 30.12.2010 N 573/5385, яким визначений перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» не ввійшла.
Зважаючи на викладене вище, діяльність відповідача щодо експлуатації зазначеної ділянки з посиланням на договір № 2 від 08.01.2009 в будь -якому випадку є неправомірною та підпадає під ознаки самовільного зайняття, так як договір на експлуатацію укладений з неуповноваженою особою (КП «Деснянськпарксервіс»), що окрім викладеного підтверджується ліквідацією районних в місті Києві рад на підставі рішення Київської міської ради від 9 вересня 2010 року N 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві».
Тобто, єдиним уповноваженим органом щодо визначення місць паркування та операторів паркувальних майданчиків є Київська міська рада, яка ні КП «Деснянськпарксервіс», ні відповідача не уповноважувала на організацію діяльності з експлуатації місць платного паркування транспортних засобів на земельній ділянці за адресою вул. Волкова 8-а площею 2 400 кв.м.
Відповідно до частини 2 пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Враховуючи те, що власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 є територіальна громада міста Києва, від імені якої діє Київська міська рада, а також зважаючи на те, відповідач використовує згадану вище земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів, доказів того, що на спірній земельній ділянці розташоване правомірно набуте відповідачем нерухоме майно також не надано, а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про звільнення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 2 400 кв.м. та приведення її у придатний для використання стан є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 звільнити земельну ділянку площею 2 400 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та повернути її Київській міській раді (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883143), привівши її у придатний для використання стан.
3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Головуючий суддя Спичак О.М.
Суддя Івченко А.М.
Суддя Пригунова А.Б.
Дата підписання рішення
17.10.2011 року