ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/507-10/34813.10.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта ЛТД Плюс»
до Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.»
в особі Київської філії «Київстар Дж.Ес.Ем.»
про визнання недійсними додаткових угод до угоди
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 8.11.2010р.);
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність № 430 від 10.12.2010р.).
В судовому засіданні 13 жовтня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта ЛТД Плюс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.»в особі Київської філії «Київстар Дж.Ес.Ем.»про визнання недійсними 50 додаткових угод до угоди № 2702943 між ТОВ «Дельта ЛТД Плюс»та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»про надання послуг мобільного стільникового зв'язку від 4.04.2008 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі 9/507 від 23.03.2011р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р., в позові відмовлено в повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 9.08.2011р. у справі № 5/507 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта ЛТД Плюс»задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011р. у справі № 9/507 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням № 04-1/948 від 16.08.2011р., у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи № 9/507 до Господарського суду міста Києва на новий розгляд, призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року порушено провадження у справі, присвоєно їй номер - № 9/507-10/348, розгляд справи призначено на 5.09.2011 року.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 5.09.2011 року судом ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу та розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідачів було відкладено до 19.09.2011 року.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року судом відмолено в клопотанні представника відповідача про відкладення розгляду справи, відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про призначення колегіального розгляду справи, в судовому засіданні оголошено перерву до 3.10.2011р.
В судовому засіданні 3 жовтня 2011 року технічна фіксація судового процесу, у зв'язку з неполадками в системі «Документообіг господарського суду», не здійснювалася про що було складено відповідний акт.
3.10.2011р. в засіданні оголошено перерву до 10.10.2011р., про що сторін було повідомлено під розписку.
10 жовтня 2011 року по справі було оголошено перерву до 13 жовтня 2011 року, про що сторони повідомлялися під розписку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за своєю правовою природою угода про надання послуг стільникового мобільного зв'язку № 2702943 та 50 додаткових угод до неї є публічними, а тому умови додаткових угод є нікчемними і відповідно мають бути визнані в судовому порядку недійсними з огляду на ст.ст. 203, 215, 216, 633, 634 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України.
Відповідач надав до суду відзив на позовну в якому заперечував проти позовних вимог позивача та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
6 грудня 2007 року між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Київстар», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Витягом зі Статуту (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи) (надалі - Оператор) та ТОВ «Дельта ЛТД Плюс»(далі по тексту - Клієнт) була укладена Генеральна угода на корпоративне використання послуг мобільного стільникового зв'язку стандарту GSM № КК1212/2007 (належним чином засвідчена копія генеральної угоди міститься в матеріалах справи, надалі -Генеральна угода), згідно п. 1.1. якої її предметом є надання Оператором Клієнту послуги мобільного стільникового зв'язку стандарту GSM у мережі оператора, включаючи послуги міжнародного роумінгу, системи коротких повідомлень, передачі факсів та даних.
Відповідно до п. 1.2. Генеральної угоди угода обумовлює основні положення надання послуг зв'язку. Конкретні умови надання послуг зв'язку визначаються в додаткових документах до угоди -стандартних угодах надання Оператором послуг зв'язку, що є невід'ємною частиною угоди.
Згідно п. 4.1. Генеральної угоди при припиненні угоди, крім випадків форс-мажорних обставин, сторона, що припиняє дію угоди, повідомляє про це іншу сторону в письмовій формі за 30 днів до припинення дії угоди. Відповідно до п. 4.2. укладеної Генеральної угоди всі додатки і додаткові документи до угоди являються її невід'ємною частиною, якщо вони виконані письмово і підписані уповноваженими представниками сторін.
Умовами укладеного між сторонами Додатку № 1 до Генеральної угоди сторонами було погоджено тарифні плани «Корпоративний 2007»та «Корпоративний 120» (належним чином засвідчена додатку міститься в матеріалах справи.
14 січня 2008 року між сторонами була укладена угода про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM - 900 та GSM -1800 № 2702943 (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Угода), зі змісту п. 6.7. якої випливає, що Угода є окремим та самостійним правочином між сторонами, в зв'язку з чи положення будь-яких інших правочинів, укладених між сторонами до моменту набуття сили Угодою, не розповсюджуватимуться на взаємовідносини сторін щодо користування абонентом послугами стільникового заявку оператора з використанням телефонних номерів в мережі, наданих абоненту на підставі Угоди.
4 квітня 2008 року між сторонами було укладено 50 додаткових угод до Угоди щодо конкретних телефонних номерів (належним чином засвідчені копії угод містяться в матеріалах справи, надалі -Додаткові угоди).
Дата укладання Додаткових угод вбачається зі змісту вступних частин Додаткових угод.
Відповідно до змісту п. 4 Додаткових угод у випадку розбіжностей між положеннями Угоди та Додаткової угоди, положення Додаткової угоди матимуть пріоритет.
Згідно п. 5 Додаткових угод ця додаткова угода є невід'ємною частиною Угоди.
Пунктом 6 Додаткових угод передбачено, що додаткова угода набуває чинності з дати її підписання та діє упродовж 540 календарних днів.
З положень п. 7 Додаткових угод випиває, що у випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг зв'язку з ініціативи оператора з підстав, обумовлених Угодою, або за заявою абонента в період строку дії додаткової угоди, дія додаткової угоди продовжується на весь строк протягом якого надання послуг зв'язку було обмежено (призупинено).
6 березня 2008 року між сторонами було підписано Доповнення до Угоди (належним чином засвідчена копія доповнення міститься в матеріалах справи), відповідно до п. 1 якого строк дії Угоди встановлюється в 270 днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін цього доповнення.
Якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про свій намір припинити дію угоди за два тижні до закінчення строку її дії, угода вважається продовженою на невизначений строк (п. 2 доповнення).
Угода продовжена на невизначений строк, може бути припинена абонентом шляхом надіслання попереднього письмового повідомлення оператору не менш як за 5 днів до планованої дати припинення дії угоди (п. 3 доповнення).
Доповнення до угоди є її невід'ємною частиною (п. 6 доповнення).
Позивач зазначає, що за своєю правою природою Угода та Додаткові угоди до неї є публічними. При цьому, позивач вказує, що умови Додаткових угод допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку Оператора, вимагають від Абонента сплату непропорційно великого розміру санкцій і не встановлюють аналогічної санкції для Оператора, та порушують вимоги Цивільного кодексу щодо однаковості умов публічного договору для всіх споживачів, а тому ці умови порушують права та законні інтереси Абонента та відповідно до ст. 207 Господарського кодексу та ст. 633 Цивільного кодексу є нікчемними.
Окрім цього, у своїх нормативних обґрунтуваннях до позовних вимог від 23.02.2011р. позивач звернув увагу суду на той факт, що договору про надання телекомунікаційних послуг розміщуються на сайті оператора та є стандартними для всіх споживачів, також до них не можуть бути внесені зміни, то вони є ще й договорами приєднання, а тому, за правовою позицією позивача угода про надання послуг стільникового мобільного зв'язку № 2702943 є договором приєднання.
З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що до договору від 14.01.2008р. в подальшому сторонами були внесені зміни за погодженням його сторін, виходячи з принципу свободи договору, що, на думку відповідача, повністю спростовує твердження позивача про те, що додаткові угоди є публічними договорами.
Відповідач також звернув увагу суду на той факт, що за своєю суттю додаткові угоди містять додаткові умови до договору, які в будь-якому випадку відрізняються від змісту договорі, до яких такі додаткові угоди не укладені, а тому, за позицією відповідача, виходячи із принципу свободи договору додаткові угоди не є договорами приєднання.
Частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В постанові від 9.08.2011р. у справі 9/507 Вищий господарський суд України вказав, що в матеріалах справи відсутні оригінал чи належним чином засвідчена копія Генеральної угоди № КК1212/2007 від 6.12.2007р., угода від 14.01.2008р. № 2702943 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM - 900 та GSM -1800 та 50 додаткових угод до угоди № 2702943.
Вищий господарський суд України також зазначив, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено питання щодо правової природи укладених спірних додаткових угод.
Так, на виконання викладених Вищим господарським судом України в постанові від 9.08.2011р. у справі 9/507 вказівок, ухвалою від 18.08.2011р. Господарським судом міста Києва було зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 9.08.2011р.
На виконання вимог ухвали суду від 18.08.2011р. сторонами були надані до матеріалів справи письмові пояснення, а також належним чином засвідчену копію Генеральної угоди № КК1212/2007 від 6.12.2007р. та Додатку № 1 до Генеральної угоди (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Дане положення цивільного кодексу також кореспондує до ст. 188 Господарського кодексу України, за якою зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ст. 653 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 179 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Закон України «Про телекомунікації»визначає загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги, як мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості, доступний усім споживачам на всій території України; рухомий (мобільний) зв'язок, як електрозв'язок із застосуванням радіо технологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції; споживача телекомунікаційних послуг (споживач), як юридичної або фізичної особи, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.
Згідно ст. 32 Закону України «Про телекомунікації»споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право, зокрема, на: вибір оператора, провайдера телекомунікацій; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; відмову від телекомунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання телекомунікаційних послуг; інші права, визначені законодавством України та договором про надання телекомунікаційних послуг.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про телекомунікації»до загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів, універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв'язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв'язку за допомогою таксофонів, за винятком послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу. Дзвінки з телекомунікаційних мереж фіксованого телефонного на телекомунікаційні мережі рухомого (мобільного) зв'язку не належать до загальнодоступних телекомунікаційних послуг.
Згідно ст. 63 Закону України «Про телекомунікаційні послуги»телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Відповідно до п. 2.1. Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку «Про затвердження основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг»від 26.03.2009 року, договір укладається відповідно до законодавства, цих Вимог та повинен містити істотні умови, визначені законодавством. Якщо окремі умови договору збігаються з вимогами Правил чи інших нормативно-правових актів, вони можуть викладатись у вигляді посилань на відповідні положення нормативно-правових актів, з якими оператор, провайдер зобов'язані ознайомити споживача. Окремі положення договору можуть викладатися чи деталізуватися у додатках, які є його невід'ємною частиною. Договір із споживачем (абонентом) про надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг укладається лише в письмовій формі шляхом оформлення єдиного документа, підписаного сторонами, за винятком доступу до послуг служб екстреної допомоги, довідкових служб зв'язку за допомогою таксофонів. Умови договору про надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг повинні оприлюднюватись та передбачати надання послуг на умовах, однакових для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги. Оператор, провайдер, які надають загальнодоступні телекомунікаційні послуги, не мають права відмовити споживачу в укладенні договору на надання цих послуг за наявності в нього технічної можливості їх надання.
Як вбачається з матеріалів справи, умови Генеральної угоди та Угоди відповідають умовам встановленим для публічних договорів, в тому числі договорів про надання послуг зв'язку. Зазначені угоди містять умови, зокрема, що передбачають право абонента відмовитися від телекомунікаційних послуг.
Законодавець не забороняє за домовленістю сторін вносити зміни до договорів, в тому числі і до публічних договорів. Як встановлено судом, а з матеріалів справи випливає, що до Угоди за домовленістю сторін були внесені зміни, що були оформлені додатковими угодами, які відповідно до Цивільного кодексу України набрали чинності з моменту їх підписання сторонами. Угоди підписані сторонами та засвідчені печатками позивача та відповідача. Строк укладення таких угод -4.04.2008р., про що вбачається зі змісту вступної частини угод. Дія Додаткових угод упродовж 540 календарних днів з дати підписання Додаткових угод (п. 6).
Виходячи з зазначеного, проаналізувавши ч. 2, 6 ст. 633 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що однакові умови для всіх споживачів послуг зв'язку встановлюються даною нормою саме на етапі укладання публічного договору. І в подальшому сторони за домовленістю між собою мають право їх змінювати на власний розсуд та в цьому праві не обмежені.
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, уклавши 14.01.2008р. Угоду сторони повністю погоджувалися з викладеними в ній умовами.
Щодо тверджень позивача про те, що до правовідносин, що склалися між сторонами застосовуються абз. 3 п. 2.1. Основних вимог до договорів про надання телекомунікаційних послуг, затверджених Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку від 26.03.2009 року № 1420, то суд зазначає, що у вказаній нормі йдеться саме про договори про надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, а із змісту ст. 62 Закону України «Про телекомунікаційні послуги»випливає, що послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM -900 та GSM -1800 до них не відносяться. Зазначені вище основні вимоги до договорів про надання телекомунікаційних послуг були затверджені після укладання сторонами оспорюваних додаткових угод. Відповідно до а. 4 п. 1.4. зазначених вимог договори між споживачами та операторами, провайдерами, укладені до набрання чинності Основними вимогами до договору про надання телекомунікаційних послуг, є чинними та можуть бути переоформлені на вимогу споживача. Матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу такої вимоги.
Суд не погоджується з твердженням позивача, що Угода і Додаткові до неї угоди, як і загалом договір про надання послуг зв'язку є договором приєднання з наступних підстав.
Згідно ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В свою чергу, відповідно до ст. 32 Закону України «Про телекомунікації»споживач має право на вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг, тобто на укладання договору на таких умовах, які відповідають саме потребам конкретного споживача, і йому найбільш вигідні.
Частиною 6 статті 633 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемними є умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладанні і виконанні публічних договорів. Судом встановлено, що укладаючи Угоду умови ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України сторонами не порушувалися.
Враховуючи все вищевикладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позивачем, в силу ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведені обставини справи на які він посилається як на підставу своїх вимог, і відповідно його позовні вимоги до відповідача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 18.10.2011р.