ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 57/29811.10.11
За позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави
в особі Київської міської ради
до Міжнародного благодійного фонду "Молодь з місією"
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
від прокуратури не з'явився
від позивача не з'явився
від відповідача ОСОБА_1 (Дов.).
У судовому засіданні 11.10.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
До Господарського суду міста Києва звернулася Київська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) з позовом до Міжнародного благодійного фонду "Молодь з місією" (далі - відповідач) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки водного фонду площею 0,12555 га, що знаходиться за адресою: Русанівська набережна у Дніпровському районі м. Києва уздовж лівого берегу р. Дніпро між мостами Дніпро та ім. Є. Патона від плавзасобу, інших будівель, споруд, устаткування та передати її Київській міській раді у первинному стані.
Позивач, посилаючись на приписи ст. 212 ЗК України, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства самовільно використовує зазначену вище земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться в комунальній власності шляхом розміщення на ній майна - плавзасобу, інших будівель, споруд, устаткування.
Також в позовній заяві Київська транспортна прокуратура просить вжити заходів до забезпечення позову у даній справі, шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з використанням вказаної земельної ділянки водного фонду.
Проте суд відмовляє в задоволенні вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на наступне.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Однак в позовній заяві, Київською транспортною прокуратурою не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2011р. порушено провадження у справі № 57/298 та призначено розгляд справи на 06.09.2011р.
06.09.2011р. через діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано письмові пояснення по справі, в якому позивач просить позов Київської транспортної прокуратури задовольнити в повному обсязі та слухати справу без участі представника позивача - Київської міської ради.
В судовому засіданні 06.09.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечує, а також просить суд припинити провадження у справі.
В судовому засіданні 23.09.2011р. представник прокуратури надав пояснення по справі, згідно з яким просить задовольнити позовні вимоги. Також представником прокуратури подано клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку ст. 69 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/298.
В судовому засіданні 23.09.2011р. оголошено перерву на 11.10.2011р.
В судове засідання, призначене на 11.10.2011р., представник прокуратури та позивача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.10.2011р. проти позову заперечує, вважає їх безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника відповідача, суд
Київська транспортна прокуратура, стверджує, що вказане вище майно, а саме: плавзасіб, інші будівлі, споруди, устаткування на земельній ділянці загальною площею 0,12555 га за адресою: Русанівська набережна у Дніпровському районі м. Києва, розміщено відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, а таким чином відповідач самовільно здійснює користування зазначеної земельної ділянки. Такі протиправні дії відповідача завдають шкоду економічним та суспільним інтересам територіальної громади міста Києва, а відповідно й інтересам держави, а тому Київська транспортна прокуратура змушена звернутись до суду за захистом державних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним Управлінням Держкомзему у місті Києві проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при швартуванні плавзасобів уздовж лівого берегу р. Дніпро між мостами Метро та ім. Є. Патона у Дніпровському районі м. Києва та складено акт №А-293/05 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.05.2011р.
Відповідно до акту № А-293/05 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04.05.2011р. у результаті зазначеної перевірки встановлено, що станом на 04.05.2011р. відповідачем використовується земельна ділянка (проекція на дно р. Дніпро разом зі швартовими канатами) загальною орієнтовною площею 0,12555 га за адресою: Русанівська набережна у Дніпровському районі м. Києва при швартуванні дебаркадера уздовж лівого берегу р. Дніпро між мостами Метро та ім. Є. Патона. Частину зазначеної земельної ділянки (орієнтовна площа 0,0584 га) складають: зазначений плавзасіб - 0,0243 га, трап (залізний місток) - 0,00195 га, швартова залізобетонна платформа - 0,0160 га, причал - 0,0162 га. Також біля дебаркадера пришвартовано човен, причал не огороджено, має вільний прохід.
Документів, які б посвідчили право власності або правом користування на вказану земельну ділянку водного фонду відповідачем на надано.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частина 3 ст. 125 Земельного кодексу України містить загальне правило щодо заборони використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.
Порушення даної норми тягне за собою відповідальність, визначену ст. 212 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
У відповідності до ст. 212 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав.
Проте, як зазначає відповідач та як встановлено судом, на виконання Договору № 140п від 02.06.2011р., укладеного між відповідачем та Державним підприємством водних шляхів "Укрводшлях", останнім надано послуги відповідачу по буксирові дебаркадера "Д-109" від пункту Русанівська протока до пункту залив Млиново, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, підписаними сторонами договору.
Відповідно до Акта № А586/10 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.09.2011р. у результаті зазначеної перевірки встановлено, що станом на 15.09.2011р. відповідачем - Міжнародним благодійним фондом "Молодь з місією" земельна ділянка за адресою: Русанівська набережна у Дніпровському районі м. Києва при швартуванні дебаркадера уздовж лівого берегу р. Дніпро між мостами Метро та і. Є. Платона не використовується. Згідно з даним актом встановлено, що спірна земельна ділянка має вільний доступ.
Таким чином, як вбачається з наявних в матеріалах документів, відповідачем усунуто порушення вимог земельного законодавства при використанні ним спірної земельної ділянки.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Оскільки відповідачем належним чином доведено усунення ним порушень земельного законодавства та вчинено відповідні дії для звільнення земельної ділянки загальною орієнтовною площею 0,12555 га за адресою: Русанівська набережна у Дніпровському районі м. Києва шляхом буксирування дебаркадера "Д-109" від пункту Русанівська, то суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Київської транспортної прокуратури.
Щодо позиції Київської транспортної прокуратури, викладеної в поясненнях, що надані в судовому засіданні 23.09.2011р., стосовно не надання відповідачем акту-прийому передачі земельної ділянки Київській міській раді, та підтвердження перебування плавзасобу "Д-109" в іншому місці, оскільки відповідач, на думку прокуратури, у будь-який час може повернути вказаний плавзасіб, то суд зазначає наступне.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку відповідача передавати самовільно зайняту земельну ділянку власнику, в даному випадку Київській міській раді, шляхом укладення акту прийому-передачі. Крім того, відповідачем здійснено дії щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки від плавзасобу "Д-109", що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, а дана земельна ділянка не використовується відповідачем, як встановлено перевіркою від 16.09.2011р. Тому вказані вище твердження Київської транспортної прокуратури визнаються судом такими, що не мають жодних правових підстав. Позиція Київської транспортної прокуратури щодо можливості повернення плавзасобу на земельну ділянку водного фонду, що знаходиться за адресою: Русанівська набережна у Дніпровському районі м. Києва є лише припущенням вчинення порушення відповідачем в майбутньому, а тому не береться судом до уваги.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Гулевець
Дата підписання рішення 17.10.2011р.