ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/24310.10.11
За позовомМалого приватного підприємства Фірми «Ерідон»
ДоНаціонального університету оборони України
Простягнення 8 971, 21 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1., дов. № б/н від 03.10.2011 р.
ОСОБА_2, дов. б/н від 12.01.2011 р.
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»до Військової частини А-2250 Міністерства оборони України про стягнення 8 971, 21 грн. збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.06.2011 р. на просп. Повітрофлотському, 46, у м. Києві за участю транспортних засобів «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, та «Камаз-5511», державний номер НОМЕР_2, яким керував військовослужбовець Військової частини А2250 ОСОБА_3., якого визнано винним у скоєнні даного ДТП.
Ухвалою суду від 04.08.2011 р. було порушено провадження у справі № 37/243, призначено її розгляд на 12.09.2011 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2011 р. надав суду письмові пояснення щодо доцільності залучення третьою особою Міністерства оборони України та недоцільності залучення третьою особою Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, які залучаються судом до матеріалів справи. На виконання вимог ухвали суду від 04.08.2011 р. надав документи частково, зокрема, не надав статутні документи Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»та оригінали доданих до позовної заяви документів.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представником позивача було надано суду клопотання про заміну первісного відповідача - Військової частини А-2250 Міністерства оборони України належним відповідачем - Національним університетом оборони України.
Згідно зі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
У відповідності до листа Головного управління оборонного та мобілізаційного планування генерального штабу Збройних Сил України № 322/1/2195 від 20.05.2011 р., Військова частина А2250 не є окремою юридичною особою та підпорядковується Національному університету оборони України та знаходиться у нього на фінансовому забезпеченні.
За таких обставин дане клопотання позивача суд визнав таким, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 02.10.2011 р., представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив.
З метою заміни первісного відповідача належним відповідачем ухвалою суду від 12.09.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 21.09.2011 р., замінено відповідача - Військову частину А-2250 Міністерства оборони України належним відповідачем - Національним університетом оборони України.
Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2011 р. позовні вимоги підтримав, на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2011 р. надав витребувані судом документи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.09.2011 р., яке підтверджує отримання ним 20.05.2011 р. ухвали від 12.09.2011 р.
Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 12.09.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 21.09.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 05.10.2011 р.
Представники позивача у судовому засіданні 05.10.2011 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, а також надав суду документи у справі.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 04.11.2011 р. від Головного управління Державного казначейства України у м. Києві надійшли письмові пояснення по суті спору.
З метою дослідження доказів у справі у судовому засіданні 05.10.2011 р. було оголошено перерву до 10.10.2011 р. об 11 год. 30 хв.
У судовому засіданні 10.19.2011 р. представники позивача пояснили, що просять суд стягнути з відповідача 8 971, 21 грн. шкоди, про що зазначено в обґрунтуванні позовної заяви. Позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
03.06.2011 р. о 12 год. 30 хв. на проспекті Повітрофлотському, 46, у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема -зіткнення транспортних засобів «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, та «Камаз-5511», державний номер НОМЕР_2, яким керував військовослужбовець Військової частини А2250 ОСОБА_3.
ОСОБА_3., керуючи автомобілем «Камаз-5511», державний номер НОМЕР_2, в середній смузі, під час перестроювання в крайню праву смугу, не переконався в безпеці маневру, не надав дорогу автомобілю «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку в правій смузі, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив п. 10.3. Правил дорожнього руху України,
Про наведене свідчить довідка про дорожньо-транспортну пригоду від 03.06.2011 р., видана Відділом Державної автомобільної інспекції з обслуговування Солом'янського району м. Києва, та постанова Солом'янського районного суду в м. Києві від 16.06.2011 року в адміністративній справі № 3-5840/11.
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Факти, які встановлені постановою Солом'янського районного суду м. Києві від 16.06.2011 року в адміністративній справі № 3-5840/11, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.
Вищезазначеною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить Малому приватному підприємству Фірмі «Ерідон».
Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.
На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення розміру шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, замовив у Товариства з обмеженою відповідальністю «Правда Текнолоджиз»(сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 8573/09 від 12.05.2009 р.) виконання автотоварознавчого дослідження.
Відповідно до звіту про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 1643 від 14.06.2011 р., виконання якого було доручено ОСОБА_4. (кваліфікаційне свідоцтво з напрямку «Оцінка об'єктів у матеріальній формі»і спеціалізації «Оцінка автотранспортних засобів», свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 12.09.2009 р., свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_4 від 06.10.2009 р.), складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, та змін до неї від 08.12.2004 р. та інших використаних джерел, розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «КІА», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 становить 8 471, 24 грн.
Позивач у судовому засіданні повідомив суду, що за проведення оцінки транспортного засобу «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, ним було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Правда Текнолоджиз»500, 00 грн., що підтверджується договором про проведення оцінки № 07/06/11 від 07.06.2009 р., актом виконаних робіт № 07/06/11 від 20.06.2001 р. та платіжним доручення № 2505 від 17.06.2011 р.
За таких обставин Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А-2250 Міністерства оборони України про стягнення 8 971, 21 грн. шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.06.2011 р. на просп. Повітрофлотському, 46. в м. Києві за участю транспортних засобів «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, та «Камаз-5511», державний номер НОМЕР_2, яким керував військовослужбовець Військової частини А2250 ОСОБА_3., якого визнано винним у скоєнні даного ДТП.
Представником позивача у судовому засіданні було надано суду клопотання про заміну первісного відповідача - Військової частини А-2250 Міністерства оборони України належним відповідачем - Національним університетом оборони України, яке суд, керуючись ст. 24 ГПК, задовольнив з огляду на те, що Військова частина А2250 не є окремою юридичною особою та підпорядковується Національному університету оборони України та знаходиться у нього на фінансовому забезпеченні.
На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з Національного університету оборони України 8 471, 21 грн. шкоди, завданої ОСОБА_3. позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, а також 500, 00 грн. понесених ним витрат на проведення оцінки вищезазначеного транспортного засобу в результаті ДТП, що сталася 03.06.2011 р. на просп. Повітрофлотському, 46. в м. Києві.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Вина ОСОБА_3., військовослужбовця Військової частини А2250, який керував транспортним засобом «Камаз-5511», державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду в м. Києві від 16.06.2011 року в адміністративній справі № 3-5840/11.
Пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Дана позиція закріплена також в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», у відповідності до якого відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
На підставі звіту про оцінку розміру збитку, заподіяного пошкодженням колісного транспортного засобу № 1643 від 14.06.2011 р. визначено розмір матеріальної шкоди, розмір який складає 8 471, 24 грн. За проведення оцінки автомобіля «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, позивачем було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Правда Текнолоджиз» 500, 00 грн.
Таким чином, фактичні витрати позивача, що пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 03.06.2011 р. на просп. Повітрофлотському, 46, у м. Києві за участю транспортних засобів «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, та «Камаз-5511», державний номер НОМЕР_2, які підлягають відшкодуванню відповідачем, складають 8 971, 21 грн., що є є розміром матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, - Малому приватному підприємству Фірмі «Ерідон»та сумою понесених позивачем витрат на проведення оцінки пошкодженого в результаті вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу.
Судом встановлено, що особою, відповідальною за шкоду, завдану Малому приватному підприємству Фірмі «Ерідон», являється Національний університет оборони України з огляду на те, що винним у ДТП, що сталася 03.06.2011 р. на просп. Повітрофлотському, 46, у м. Києві, визнано ОСОБА_3, який є військовослужбовцем Військової частини А-2250, яка не є окремою юридичною особою та підпорядковується Національному університету оборони України та знаходиться у нього на фінансовому забезпеченні.
Таким чином, враховуючи те, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 8 471, 21 грн. шкоди, завданої Малому приватному підприємству Фірмі «Ерідон»внаслідок пошкодження транспортного засобу «Кia Cerato», державний номер НОМЕР_1, а також 500, 00 грн. понесених позивачем витрат на проведення оцінки вищезазначеного транспортного засобу в результаті ДТП, що сталася 03.06.2011 р. на просп. Повітрофлотському, 46. в м. Києві, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»щодо стягнення з Національному університету оборони України 8 971, 21 грн. шкоди визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Національного університету оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 28, м. Київ, 03049, ідентифікаційний код 07834530) на користь Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон»(вул. Леніна, буд. 46, с. Княжичі, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08153, ідентифікаційний код 19420704) 8 971 (вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одну) грн. 21 коп. завданої шкоди, 102 (сто дві) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення складено
14.10.2011 р.