Запорізької області
17.10.11 Справа № 23/5009/6186/11
Суддя Шевченко Т.М.
Господарський суд у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни, розглянувши матеріали заяви
за заявою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. Запоріжжя)
про порушення справи про банкрутство,
14.10.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх.№6704/09-05) ФОП ОСОБА_1 про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.ст. 6, 7, 11, 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст.ст. 4, 12 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, вважає, що вказана заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно із ч. 13 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.
Розмір ставок державного мита передбачений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93.
Також, пунктом 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно із ст. 471 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року N 1258.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Виходячи з приписів ст. 57 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», заявник при подачі заяви про порушення справи про банкрутство має надати суду докази сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заявник на момент подання заяви не виконав приписи вищезазначених статей Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та Господарського процесуального кодексу України в частині обов'язковості додання до заяви документів, що підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У заяві про порушення справи про банкрутство взагалі відсутнє посилання на будь-які докази, що підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскільки заява про порушення провадження у справі про банкрутство повинна бути подана з додержанням вимог, встановлених вищезазначеними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарського процесуального кодексу України, відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі і доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставами для повернення заяви без розгляду у відповідності до абзаців 3, 5 ч. 1 ст. 9 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про повернення заяви кредитору без розгляду з зазначених вище підстав.
Керуючись ст. 5, абз. 3, 5 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 41, 45, п. 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. Запоріжжя) про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду.
Завірений примірник ухвали надіслати: ФОП ОСОБА_1
Додаток на адресу заявника: заява (вх.№6704/09-05) з додатками на 35-ти арк.
Суддя Т.М. Шевченко