"05" жовтня 2011 р.Справа № 1/88/5022-1191/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Чопко Ю.О. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Меблі", м. Львів, вул. Литвиненка,3
до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення 7 873 грн. 27 коп.
За участю представників сторін:
Позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № 28/07/2011 від 28.07.2011р.
Відповідача : не з"явився
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 -1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мальви-Меблі", м. Львів, вул. Литвиненка,3 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 - 7 873 грн. 27 коп., з яких: 7 025 грн. 00 коп. -основного боргу; 47 грн. 92 коп. - 3 % річних, 28 грн. 10 коп. -втрат від інфляції та 772 грн.25 коп. -1% штрафу за порушення строків оплати поставленого товару.
Ухвалою господарського суду від 31.08.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 05.10.2011р. на 15 год. 00 хв.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду від 11.08.2011р., яке підписане 02.09.2011р. особисто відповідачем (повідомлення в матеріалах справи).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, також заявив усне клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Суд, керуючись п.3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" в якому, зокрема, зазначаються, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача задовільнив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та оцінивши представлені докази, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
14 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мальви-Меблі" (надалі -позивач) в особі директора Скочиляса А.Б. (Виконавець за договором), який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, (Замовник за договором), з другої сторони, було укладено Договір поставки товару (виставка) № 14/В-3. У відповідності до умов даного договору Виконавець зобов'язався постачати Замовнику меблі на виставку (далі товар), згідно замовлення, яке невід"ємною частиною цього договору, а Замовник зобов"язувався прийняти замовлені вироби і вчасно та в повному обсязі оплатити їх вартість на умовах цього Договору.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
09 грудня 2010р. на підставі Договору поставки товару (виставка) № 14/В-3 від 14.01.2010р. та у відповідності до Акту прйому-передачі виставкових експонатів № 14/В-3 (надалі Акт) ТзОВ "Мальви-Меблі" передало в ПП ОСОБА_2 для представлення клієнтам наступні взірці меблів та комплектуючих:
1. Куток "Атлант" - 2442 грн.
2. Диван "Квебек" -2410 грн.
3. Диван "Лондон" -2716 грн.
4. Кушетка розкладна -1876 грн.
В пункті 1.1 Акту сторони чітко зазначили, що надані взірці є власністю Виконавця -ТзОВ "Меблі-Мальви" і у випадку їх втрати чи пошкодження Замовником, він зобов"язаний відшкодувати Виконавцю їх вартість згідно заявленої ціни шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п.1.2 Акту).
Зазначені в Акті меблі були доставлені позивачем відповідачу за вказаною ним адресою АДРЕСА_2 ТЦ "Подоляни".
Однак, як стверджує позивач, незважаючи на те, що меблі, надані відповідачу в безоплатне користування та призначались лише для виставки, відповідач, не отримавши на те дозвіл у позивача, реалізував частину виставкових експонатів, що належать позивачу на праві власності, чи порушив як умови Договору так і умови Акту прийому-передачі виставкових експонатів, зокрема були реалізовані: Куток "Атлант", диван "Лондон", кушетка розкладна.
Отже, реалізувавши без дозволу позивача виставкові експонати, що належать позивачу на праві власності, відповідачем було порушене право власності позивача на меблі.
Цивільним кодексом України, зокрема статтями 316, 317, 319, 321 передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Разом з тим, сторони домовилися щодо доповнення існуючих Договору та Акту усними умовами про комісію і на підставі цього позивач погодився не витребовувати у відповідача наданий на умовах безоплатного користування товар, а відповідач повинен був підписати звіт комісіонера (ст.1022 ЦК України).
Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов"язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ст.1022 ЦК України).
На підставі вищезазначеної усної домовленості щодо комісії, сторонами підписаний звіт комісіонера за 18.05.2011р., згідно якого відповідач підтвердив реалізацію меблів, а саме:
1. Куток "Атлант" - 2442 грн.
2. Диван "Лондон" -2716 грн.
3. Кушетка розкладна -1876 грн.
Загальна сума реалізованого відповідачем товару складає 7025 грн.00 коп.
Однак, незважаючи на всі вищезгадані домовленості, кошти за реалізований відповідачем товар позивачу на день заявлення позову не повернені.
Згідно ст. 205 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Строк оплати сторонами не був обумовлений, а тому відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Адресована відповідачу вимога № 18 від 17.05.2011р., якою повідомлено відповідача про наявність у нього перед позивачем заборгованості в сумі 7025 грн.00 коп. та прохання перерахувати цю суму на розрахунковий рахунок позивача, залишена відповідачем без відповіді та задоволення, тому суд вважає доведеним позивачем факт порушення відповідачем строків оплати послуг з дня отримання ним вимоги направленої в порядку передбаченому ст. 530 ЦК України у формі претензії.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про сплату відповідачем реалізованого товару не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 7025 грн.00 коп..
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за розрахунками позивача за період з червня по липень 2011р. включно становить 28 грн.10 коп., а також 3% річних, що за розрахунками позивача за період з 27.05.2011 по 18.08.2011р. становить 47 грн.92 коп.
Крім того, пунктом 4.3 Договору поставки товару № 14/В-3 від 14.01.2010р. сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати товару Замовник сплачує штраф у розмірі 1 % від суми, яка підлягає сплаті на даний момент за кожних 5 робочих днів, що за підрахунками позивача складає 772 грн.25 коп.
Оцінивши подані докази на предмет належності по даній справі, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7025 грн.00 коп. -боргу, 28 грн.10 коп. індексу інфляції, 47 грн. 92 коп. -3% річних, 772 грн.25 коп. штрафу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не спростований відповідачем.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 48, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Меблі", м. Львів, вул. Литвиненка,3 (ідентифікаційний код 13835835) - 7025 (сім тисяч двадцять п"ять) грн. 00 коп. -боргу, 772 (сімсот сімдесят дві) грн.25 коп. штрафу, 28 (двадцять вісім) грн.10 коп. індексу інфляції, 47 (сорок сім) грн. 92 коп. -3% річних, 102 (сто дві) грн. рівно в повернення державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. рівно в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом десяти днів з дня складення повного тексту цього рішення сторони мають право подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду через цей суд.
Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2011р.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8172
Суддя Ю.О. Чопко