Рішення від 23.09.2011 по справі 59/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/10423.09.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

До Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

3-тя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача ОСОБА_2

Про стягнення 24 990,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 -представник (дов. № 08-03-28/402-10 від 05.12.2010 р.)

від відповідачаОСОБА_3 -представник (дов. № 185/07/11 від 11.07.2011 р.)

3-тя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" про стягнення з відповідача страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів № 317 від 30.10.2006 р., в розмірі 24 990,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що НАСК "Оранта" за договором добровільного страхування транспортних засобів № 317 від 30.10.2006 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Opel Astra", державний номер НОМЕР_1 -ОСОБА_4, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Chery Amulet", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні, ОСОБА_2, застрахований у ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2474772, позивач просить стягнути з ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", суму страхового відшкодування в розмірі 24 990,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.07.2011 р. порушено провадження у справі №59/104, залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, розгляд справи призначено на 20.07.2011 р.

19.07.2011 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України лист на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.07.2011 р.

Представники відповідача, 3-ої особи в судове засідання не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 20.07.2011 р. представників відповідача, 3-ої особи, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.08.2011 р.

В судовому засіданні 26.08.2011 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повідомляє, що Відкрите акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія" було перейменовано у Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія", а також відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

НАСК "Оранта" мала заборгованість по однорідних регресно-претензійних вимогах перед ПрАТ "СТ "Гарантія". 23.07.2010 р. ПрАТ "СТ "Гарантія" направило на адресу НАСК "Оранта" заяву № M 663/10 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог, в порядку ст. 601 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Таким чином, згідно з даною заявою ПрАТ "СТ "Гарантія", заявило про припинення зобов'язання щодо сплати ПрАТ "СТ "Гарантія" на користь HACK "ОРАНТА" грошової суми в розмірі 24 604, 59 грн.

Крім того, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем пропущено строк позовної давності. Виконуючи свої договірні зобов'язання, на підставі страхового акту від 19.10.2007 р. HACK "Оранта" було сплачено страхувальнику 37849 грн. 85 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 604 від 26.10.2007 р.

Таким чином основне зобов'язання HACK "Оранта" було виконано 26.10.2007 р., а отже останнім днем звернення до суду було 26.10.2010 р.

В судовому засіданні 26.08.2011 р. представник позивача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів та про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначені клопотання.

У зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів, суд, відповідно до статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 23.09.2011 р.

В судове засідання 23.09.2011 р. представник 3-ї особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 23.09.2011 р. представник відповідача надав суду заяву про залишення без розгляду клопотання про застосування строку позовної давності щодо позовної заяви у зв'язку із тим, що представником позивача надано докази переривання строку позовної давності.

В судовому засіданні 23.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2006 р. між НАСК "Оранта" та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 317, згідно якого НАСК "Оранта" взяло на себе зобов'язання відшкодувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Opel Astra", державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 24.08.2007 р. в м. Києві, по пр.-ту 40-років Жовтня, в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Opel Astra", державний номер НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_4 та "Chery Amulet", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.09.2007 р.

26.08.2007 р. до НАСК "Оранта" звернувся ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту № 7760 дослідження аварійного комісара від 21.09.2007 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Opel Astra", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 38 220,83 грн.

26.10.2007 р. НАСК "Оранта" на підставі Страхового акту від 19.10.2007 р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи Звіт № 7760 дослідження аварійного комісара від 21.09.2007 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 37 849, 85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 604 від 26.10.2007 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 37 849, 85 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Chery Amulet", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Opel Astra", державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2

Однак, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації "Chery Amulet", державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ПрАТ "СТ "Гарантія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/2474772).

Вина водія який керував автомобілем "Chery Amulet", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.09.2007 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Opel Astra", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/2474772), а до НАСК "Оранта" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 317 від 30.10.2006 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_2 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/2474772) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки вони є недоведеними та необґрунтованими.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 249,90 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, Код ЄДРПОУ 14229456) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) шкоду в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 30.09.2011 р.

Попередній документ
18762605
Наступний документ
18762607
Інформація про рішення:
№ рішення: 18762606
№ справи: 59/104
Дата рішення: 23.09.2011
Дата публікації: 28.10.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: