ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 59/12523.09.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія
"Українська страхова група"
До Закрите акціонерного товариства "Українська екологічна страхова
компанія"
3-тя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача ОСОБА_1
Про стягнення 9 476,89 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 -представник (дов. № 0111-174 від 03.06.2011 р.)
від відповідачане з'явився
3-тя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідачане з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 0101-4211-AVIC-1327, від 22.12.2008р. в розмірі 10 960, 00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 0101-4211-AVIC-1327, від 22.12.2008р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника пошкодженого автомобіля "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 -Приватного підприємства "ВІП-Рент", а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Богдан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за участю якого скоєно ДТП, водій якого, ОСОБА_1, визнаний винним у її скоєні, застрахований у ЗАТ "Українська екологічна страхова компанія", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8627060, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 10 960, 00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.08.11 р. порушено провадження у справі №59/125, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 23.09.2011 р.
06.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України лист на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 59/125.
В судовому засіданні 23.09.2011 р. представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких зменшує розмір позовних вимог, та з урахуванням звіту та франшизи в розмірі 510 грн., просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 9476,89 грн.
В судове засідання 23.09.2011 р. представники відповідача та 3-ї особи в судове засідання не з?явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 59/125 від 23.08.2011р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-б), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 871821 від 22.09.2011 р.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.09.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 23.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
22.12.2008р. між Приватним підприємством "ВІП-Рент" та Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 0101-4211-AVIC-1327, предметом якого є страхування транспортного засобу "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Згідно довідки ВДАІ при УМВСУ у Львівській області, 30.01.2008 р. у м. Львові, на вул. Патона 7а, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та "Богдан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1. п. 10.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Личаківського районного суду міста Львова від 19.02.2010р.
Відповідно до Звіту з оцінки автомобіля "Рено кліо" держномер НОМЕР_2 № 44/10 від 04.02.2010р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 9986, 89грн.
13.04.2010 р. ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на підставі Страхового акту № 42516Т від 12.04.2010 р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи Звіт з оцінки автомобіля "Рено кліо" держномер НОМЕР_2 № 44/10 від 04.02.2010р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 10960,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 303 від 13.04.2010 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Богдан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належить АТП - 14631.
Однак, цивільно-правова відповідальність АТП - 14631 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Богдан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 будь якою особою, була застрахована у ЗАТ "Українська екологічна страхова компанія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/8627060).
Вина водія який керував автомобілем "Богдан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджується постановою Личаківського районного суду міста Львова від 19.02.2010р.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Рено", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8627060), а до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 0101-4211-AVIC-1327, від 22.12.2008р, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до АТП - 14631 як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/8627060) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9476, 89 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-б, Код ЄДРПОУ 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32, літ. А, код ЄДРПОУ 30859524) шкоду в розмірі 9476 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 89 коп., державне мито в розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Картавцева
Дата складання
повного рішення: 30.09.2011 р.