ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 59/11721.09.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"
До Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"
3-тя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача ОСОБА_1
Про стягнення 2684,70 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача ОСОБА_4- представник (дов. № 325/2011 від 02.08.2011 р.)
від відповідачаОСОБА_3- представник (дов. № 198 від 20.04.2011 р.)
3-тя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідачане з'явився
Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору страхування транспортних засобів № 28517 від 05.01.2010р. в розмірі 4 236,62 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ПАТ "Європейський страховий альянс" за договором страхування транспортних засобів № 28517 від 05.01.2010р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Ніссан", державний номер НОМЕР_1 -ОСОБА_5 в розмірі 8473,24 грн., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Тойота", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, застрахований у ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7469202, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 4 236,62 грн. В обґрунтування суми стягнення в розмірі 4 236,62 грн., позивача зазначає, що відповідно до Постанови Печерського районного суду міста Києва від 08.10.10р. у справі №3-4285/10 та Постанови Печерського районного суду міста Києва від 08.10.10р. у справі №3-4284/10 по факту дорожньо-транспортної пригоди і страхувальник позивача гр-н ОСОБА_5 і гр.-н Кочерга, який керував автомобілем "Тойота", державний номер НОМЕР_2 були визнані винними у вчиненні ДТП. Отже, їх вина у вчиненні ДТП є рівнозначною, тому частка відповідальності кожного має становити 50% (8473,24 / 2=4236,62грн.).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/117, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 розгляд справи призначено на 21.09.2011 р.
20.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України лист на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 59/117.
В судовому засіданні 21.09.2011 р. представник позивача надав суду уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до яких зменшує розмір позовних вимог з урахуванням суми франшизи передбаченої договором № 28517 від 05.01.2010р.ПАТ "Європейський страховий альянс" в розмірі 800 грн., суми франшизи передбаченої договором ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське" (Поліс ВС/7469202) в розмірі 510 грн., та 20% ПДВ від суми страхового відшкодування в розмірі 1797, 35 грн., а тому просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 2684,70 грн.
Представник відповідача відзив не подала, проте проти позову не заперечувала.
Представник 3-ї особи в судове засідання 21.09.2011 р. не з?явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 21.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
05.01.2010р. між Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс", та Ходос Віталієм Вікторовичем був укладений Договір страхування транспортних засобів №28517 (далі - Договір страхування), відповідно до умов якого Позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно довідки ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 08.09.2010 р. на перехресті вулиць Саксаганського та В.Васильківська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Тойота", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Ніссан", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5
Відповідно до Постанови Печерського районного суду міста Києва від 08.10.10р. у справі №3-4285/10 та Постанови Печерського районного суду міста Києва від 08.10.10р. у справі №3-4284/10 по факту дорожньо-транспортної пригоди і страхувальник позивача гр-н ОСОБА_5 який керував автомобілем "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і гр.-н Кочерга, який керував автомобілем "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були визнані винними у вчиненні ДТП.
19.10.2010р. до ПАТ "Європейський страховий альянс" звернувся ОСОБА_5 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 140/10 від 28.09.2010 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 8986,75 грн.
16.12.2010 р. ПАТ "Європейський страховий альянс" на підставі Страхового акту № 2135/10/50ТР25/00/2 від 23.11.2010р., враховуючи Звіт про визначення вартості матеріального збитку № 140/10 від 28.09.2010 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 8473,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22481 від 16.12.2010 р.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Враховуючи той факт, що і Страхувальник Позивача гр-н ОСОБА_5 і гр-н ОСОБА_1 були визнані винними у вчиненні ДТП, їх вина у ДТП є рівнозначною, тому частка відповідальності кожного має становити 50 %.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_1
Однак, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорові була застрахована у ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/7469202).
Вина водія який керував автомобілем "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, підтверджується Постанови Печерського районного суду міста Києва від 08.10.10р. у справі №3-4284/10.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/7469202), а до ПАТ "Європейський страховий альянс" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортних засобів №28517, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_1 як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/7469202) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Враховуючи вимоги ст. 1190 ЦК України, також той факт, що і гр-н ОСОБА_5 і гр-н ОСОБА_1 були визнані винними у вчиненні ДТП, їх вина у ДТП є рівнозначною, тому частка відповідальності кожного водія становить 50 %.
Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 2 684,70 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 Б, Код ЄДРПОУ 25186738) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) шкоду в розмірі 2 684, 70 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 70 коп., державне мито в розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Картавцева
Дата складання
повного рішення: 28.09.2011 р.