ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1788/2011-19/94
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд", вул. Вовчинецька,26, м. Івано-Франківськ,76018
до відповідача: державного підприємства дослідного господарства "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва с. Підпечари, Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл.
про стягнення 44 295,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник , (довіреність №58 від 05.09.11 )
від відповідача: не з"явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" звернулось в суд із позовом до державного підприємства дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва про стягнення 44 295,00 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо повернення безвідсоткової тимчасової зворотної фінансової допомоги.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, причин нез"явлення суду не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 04.10.11, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 21063301, яке вручено 11.10.11.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
На день розгляду справи в судове засідання 18.10.11 письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, подані позивачем та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
11.05.10 між сторонами даного спору укладено договір безвідсоткової тимчасової зворотної фінансової допомоги №01/05 ПФД, згідно якого позивач зобов”язався надати відповідачу безвідсоткову тимчасову зворотну фінансову допомогу в сумі 100000 (сто тисяч ) гривень, , а відповідач в свою чергу повернути таку ж суму грошей у порядку і в строки , визначені в цьому договорі (п.1.).
Відповідно до п.3 договору, позичальник зобов"язується повернути позикодавцю суму фактично наданої останнім безвідсоткової тимчасової зворотної фінансової допомоги - не пізніше 30 серпня 2010 року. Позичальник має право на дострокове повернення суми фактично наданої безвідсоткової тимчасової зворотної фінансової допомоги.
Пунктом 6 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту фактичного передання позикодавцем суми безвідсоткової тимчасової зворотної фінансової допомоги і діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов"язань за ним.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу безвідсоткову тимчасову зворотну фінансову допомогу в сумі 100000 (сто тисяч ) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 54 від 11 травня 2010 року, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи (а.с.17).
Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач частково повернув надані грошові кошти в сумі 65000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 03 березня 2011 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 16).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №40 від 04.07.11, яка отримана 12.07.11, з вимогою погасити заборгованість. Проте, станом на день винесення рішення дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 35000,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо повернення наданої безвітсоткової тимчасової зворотної фінансової допомоги, тому вимоги позивача про стягнення 35000,00 грн. боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 5 договору безвідсоткової тимчасової зворотної фінансової допомоги №01/05 ПФД від 11.05.10 сторони узгодили, що у разі порушення позичальником строку повернення фактично наданої останнім безвідсоткової тимчасової зворотної фінансової допомоги, передбаченого в п.3 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.
Позивачем за період з 30.08.10 по 22.08.11 нарахована відповідачу пеня в розмірі 5250,00 грн.
Суд зробив перерахунок нарахованої позивачем пені, оскільки позивачем при здійсненні даного розрахунку не враховано положення п.6 ст.232 ГК України.
В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За таких обставин, сума пені, яка підлягає стягненню по договору за період з 30.08.10 по 28.02.11 становить 2719,93 грн. та підлягає до задоволення.
В решті пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
На підставі вказаної норми закону позивачем відповідачу за період з 30.08.10 по 22.08.11 нараховані три відсотки річних в сумі 3000,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 1045,00 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Зважаючи на викладене, суд самостійно здійснив перерахунок річних, оскільки позивачем 3% річних нараховано на всю суму наданої допомоги, а не на суму заборгованості, що становить 35000,00 грн. Отже, сума річних, що підлягає стягненню становить 1029,86 грн., у стягненні решти річних слід відмовити.
Також, господарським судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат .
Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом (а.с. 21), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі, що перевищує заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 1045,00 грн., в межах заявлених позовних вимог.
За таких обставин суд прийшов до висноку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 35000,00 грн. - основного боргу, 2719,93 грн. - пені, 1029,86 грн. - 3% річних та 1045, 00 грн. - інфляційних втрат.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно до задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 546, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, 173, 216, 230, 231, 232 ГК України, керуючись ст.ст.4-7, 22, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" до державного підприємства дослідного господарства "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва про стягнення 44295,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства дослідного господарства "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва с. Підпечари, Тисменицький р-н, Івано-Франківська область (код 25790150) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд", вул. Вовчинецька,26, м. Івано-Франківськ,76018 (код 36497730)- 35000,00 (тридцять п"ять тисяч гривень) - основного боргу, 2719,93 (дві тисячі сімсот дев"ятнадцять гривень дев"яносто три копійки) - пені, 1045,00 (одну тисячу сорок п"ять гривень) - інфляційних нарахувань та 1029,86 (одну тисячу двадцять дев"ять гривень вісімдесят шість копійок) - 3 % річних, а також 397,94 (триста дев"яносто сім гривень дев"яносто чотири копійки ) - судових витрат по сплаті державного мита та 212,02 (двісті дванадцять гривень дві копійки) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Максимів Т. В.
Повне рішення складено 21.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Матейко І. В. 21.10.11