Підлягає публікації в ЄДРСР
"03" жовтня 2011 р.Справа № 12/17-2189-2011
За позовом: Білгород-Дністровської міської ради;
до відповідача: громадської організації "Житлово-будівельне об'єднання "Загор'є";
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі:
Головуючий суддя: Цісельський О.В.
Судді: Малярчук І.А.
Фаєр Ю.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю № 35/51 від 10.01.2011р.
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Білгород-Дністровська міська рада (надалі -БМР) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до громадської організації "Житлово-будівельне об'єднання "Загор'є" (надалі -ГО "ЖБО "Загор'є") в який просить суд внести зміни до п.8 договору щодо розміру орендної плати шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.05.2007р.
Ухвалою господарського суду від 06.06.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/17-2189-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. справу № 12/17-2189-2011 було призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2011р. справу № 12/17-2189-2011 було прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., суддя Малярчук І.А., суддя Фаєр Ю.Г.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2011р. строк розгляду справи було продовжено до "18" жовтня 2011 р.
В ході розгляду справи позивачем неодноразово подавались до суду уточнення позовних вимог. Згідно останніх уточнень до позовної заяви від 23.09.2011 р., поданих позивачем до суду 27.09.2011 р. (вх. 33556/2011), позивач просив суд внести зміни до п. 4 та 8 договору оренди земельної ділянки від 17.05.2007 р. укладений між Білгород-Дністровською міською радою та ГО "ЖБО "Загор'є" шляхом викладення п. 4 у наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 21 553 728,00 грн. (двадцять один мільйон п'ятсот п'ятдесят три тисячі сімсот двадцять вісім грн.) та п. 8 в редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з застосуванням 3%, який застосовується на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради № 473-У від 17.04.2008 року «Про визначення та встановлення орендної плати за землю у м. Білгород-Дністровському»та складає - 53 884,32 грн. (п'ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят чотири грн.) 32 коп. і підлягає щомісячному перерахуванню (протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця) на розрахункових рахунок № 33218812700011, одержувач - Держказначейство, код: 23215019, банк: УДК в Одеській області м. Одеса, МФО: 828011, код платежу - 13050200. Орендна плата за рік складає 646 611,84 грн. (шістсот сорок шість тисяч шістсот одинадцять грн.) 84 коп.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.07.2011р. наданими суду позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Між Білгород-Дністровською міською радою (Орендодавець) та ГО "ЖБО "Загор'є" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.05.2007 № 2864 (надалі Договір) на підставі п. 1.10 рішення від 15.01.2007 № 187-У Білгород-Дністровської міської ради «Про затвердження проектів відведення, матеріалів інвентаризації земельних ділянок та надання суб'єктам підприємницької діяльності в оренду земельних ділянок на території м. Білгород-Дністровського».
Відповідно до п. 2 Договору, позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку загальною площею 42,630 га. в межах плану, яка розташована за адресою мкр. «Південний-1/2»та «Південинний-4»в м. Білгород-Дністровському, Одеської області.
Відповідно до п. 38 Договору, даний договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.
Договір був зареєстрований 17.05.2007 року № 2092753, цей факт підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів.
Згідно п.7 Договору, договір укладено на 49 років.
Відповідно до п. 4 Договору, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить -171841153 грн.
В п. 8 договору вказано, що розмір орендної плати на момент укладення правочину становила 171840 грн. на рік та складає не більше 10% від нормативно грошової оцінки.
Згідно п. 11 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіціентів індексації, визначених законодавством;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках передбачених законом.
Як зазначає позивач, 17.04.2008 року Білгород-Дністровська міська рада, в межах своїх повноважень, рішенням № 473-У “Про визначення та встановлення орендної плати за землю в м. Білгород-Дністровському” було визначено формулу відповідно до якої розраховується розмір орендної плати та зазначено коефіцієнт яким визначено для земель житлової забудови в розмірі 3-х, тобто мінімальну законодавчо визначену ставку орендної плати. Рішення діє з 17.04.2008 року, є чинним та відповідно обов'язковим для виконання.
Згідно інформації наданою відділом земельних ресурсів Білгород-Дністровської міської радою, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за договором оренди від 17.05.2007 р. у 2009 році складала - 20 351 562 грн., у 2010 році - 21 553 728 грн., 2011 р. - 21 553 728 грн.
Розмір річної орендної плати за вищезазначеним договором оренди з урахування 3-х кратного розміру земельного податку складав: у 2009 р. - 610 546,92 грн., у 2010 р. -646 611,84 грн., а у 2011 р. - 646 611,84 грн.
Як вбачається з вищевикладеного, позивач при укладені договору оренди від 17.05.2007 р. не міг передбачити зміну розміру земельного податку та визначити розмір орендної плати з урахуванням трикратного розміру земельного податку.
Відповідно до п. 26.5 Договору, позивач має право вимагати від відповідача збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до закону розмірів земельного податку, а також у випадках визначених у п. 11 договору.
Згідно п. 31 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.
На підставі вищевикладеного позивач неодноразово звертався до відповідача щодо укладання додаткової угоди у зв'язку з істотною зміною розміру земельного податку. Проте, відповідач на всі письмові звернення не звертає будь-якої уваги та ухиляється від перегляду розміру орендної плати та укладання додаткової угоди.
Мотивуючи підстави звернення з позовом Білгород-Дністровська міська рада зазначає, що після укладення між сторонами спірного договору оренди, на законодавчому рівні був встановлений розмір орендної плати за землю, якому не відповідає встановлений у спірному договорі розмір орендної плати. Відтак, на думку позивача, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами спірного договору.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.
Таким чином, у відповідача з моменту державної реєстрації договору оренди землі 17.05.2007р. виникло право користування, а позивач зі своєї сторони передав вищезазначену земельну ділянку в орендне користування, чим виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору в повному обсязі, а у відповідача виникло зобов'язання по сплаті орендної плати.
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
В силу п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із змісту Договору, пунктом 11 встановлено, що розмір орендної плати переглядається сторонами щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіціентів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом. При цьому, п.31 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір вирішується у судовому порядку.
У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як зазначено позивачем, обставинами, які стали винятковими для внесення змін в умови спірного договору, є внесення змін до чинного законодавства щодо розміру орендної плати за землю, внаслідок чого визначений в договорі розмір орендної плати значно нижчий мінімально законодавчо встановленого розміру орендної плати.
Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України” від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України „Про оренду землі”, у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: „Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)...”.
Так, пунктом 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 288.4. ст. 288 вказаного Кодексу передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Відповідно до п. 288.5. ст. 288 того ж Кодексу, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Крім того п. 288.5.2. цієї статті встановлено розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до п. 271.1.2. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є площа земельних ділянок, в т.ч. й тих, нормативно грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому за п. 289.2 ст. 289 цього ж кодексу, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за відповідною формулою.
Під час укладення договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 17184153, крім того, згідно інформації отриманої позивачем від відділу земельних ресурсів Білгород-Дністровської міської радою, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за договором оренди від 17.05.2007 р. у 2009 році складала - 20 351 562 грн., у 2010 році - 21 553 728 грн., 2011 р. - 21 553 728 грн.
Крім того, згідно рішення № 473-У “ Про визначення та встановлення орендної плати за землю в м. Білгород-Дністровському ” від 17.04.2008 року, Білгород-Дністровська міська рада, в межах своїх повноважень, встановила розмір орендної плати для земель житлової забудови в розмірі 3-х відсотків від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
З огляду на зазначене, визначена позивачем річна орендна плата за займану ГО "ЖБО "Загор'є" земельну ділянку, загальною площею 42,630 га., у сумі 646611,84 грн., розрахована із розміру 3% від встановленої нормативної грошової оцінки 21553728 грн. є вірною та не перевищує встановленого Податковим кодексом України граничного розміру орендної плати.
Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Пунктом 31 спірного договору оренди передбачено, що у разі недосягнення згоди щодо змін умов договору, спір вирішується у судовому порядку.
До того ж статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
В силу приписів ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, існування одночасно умов є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору.
При цьому, слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" виконанні договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.
Істотна зміна обставин як правило має правове значення для договорів коли їх укладення не збігається з виконанням, а дія договору та виконання має бути довго триваючою у порівняні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).
Виходячи з аналізу положень договору, сторонами було досягнута домовленість про зміну умов договору у інших випадках, передбачених законом, перелік яких не є вичерпним. Відтак, умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну законодавством мінімального розміру орендної плати. При цьому, слід зазначити, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а саме було змінено розмір орендної плати, що сторони не могли передбачити. У випадку, якби сторони могли передбачити інший розмір орендної плати, то вони б уклали договір на інших умовах, тобто передбачили більшу суму орендної плати. Зміна обставин зумовлена причинами, які позивач як заінтересований орендодавець не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, оскільки порядок розрахунку та ставки податку за оренду земель водного фонду встановлено законом. Виконання договору на умовах, що передбачені у діючому договорі, порушує співвідношення майнових інтересів і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме отримання орендної плати у розмірі, не нижче вставленого мінімального розміру орендної плати та ставки податку за оренду земель в м. Білгород-Дністровський. Також в спірному договорі не передбачено, що ризик зміни обставин несе орендодавець.
Відтак, судом, на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами договору та інших доказів по справі, встановлено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість зміни спірного договору оренди за рішенням суду, згідно ч. 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Таким чином, враховуючи викладене та те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а умовами договору оренди передбачена можливість зміни розміру орендної плати, яка є регульованою ціною відносно земельних ділянок державної та комунальної власності, відповідно така законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 27.12.2010 р. по справі № 3-47гс10, постанові від 23.05.2011р. №11/036 по справі №7/105-10 (30/234-09) які є обов'язковими для суду, згідно положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 17.05.2007 р. укладений між Білгород-Дністровською міською радою та громадською організацією "Житлово-будівельне об'єднання "Загор'є" щодо оренди земельної ділянки площею 42,630 га, шляхом викладення пунктів 4 та 8 договору в наступній редакції:
- пункт 4. договору "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 21 553 728,00 грн. (двадцять один мільйон п'ятсот п'ятдесят три тисячі сімсот двадцять вісім грн.)";
- пункт 8. договору "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з застосуванням 3%, який застосовується на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради № 473-У від 17.04.2008 року «Про визначення та встановлення орендної плати за землю у м. Білгород-Дністровському»та складає - 53 884,32 грн. (п'ятдесят три тисячі вісімсот вісімдесят чотири грн.) 32 коп. і підлягає щомісячному перерахуванню (протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця) на розрахункових рахунок № 33218812700011, одержувач - Держказначейство, код: 23215019, банк: УДК в Одеській області м. Одеса, МФО: 828011, код платежу - 13050200. Орендна плата за рік складає 646 611,84 грн. (шістсот сорок шість тисяч шістсот одинадцять грн.) 84 коп.".
3. Стягнути з громадської організації "Житлово-будівельне об'єднання "Загор'є" (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шевченко, 1, кім. 111, код 34508079) на користь Білгород-Дністровської міської ради (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, 56, код 26275763) держмито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 05.10.2011р.
Головуючий суддя: Цісельський О.В.
Судді: Малярчук І.А.
Фаєр Ю.Г.
Суддя Цісельський О.В.