"13" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2512/2011(6/162)
м. Миколаїв
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва, 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94.
До відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
Про: стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 1657,26 грн., 19,06 грн. -пені, 16,73 грн. -інфляційних втрат, 3,42 грн. -3% річних.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_2, довіреність від 10.05.2011 року № 01/33-189.
Від відповідача ОСОБА_1
ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 1657,26 грн., 19,06 грн. -пені, 16,73 грн. -інфляційних втрат, 3,42 грн. -3% річних.
Відповідач відзив не надав, проте у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в частині стягнення 808,74 грн. (з урахуванням ПДВ 970,49 грн.), зазначеної в рядку 2. рахунку № 44/6047/2/1 від 22.02.2011 року суми послуг з перетікань реактивної електроенергії за лютий 2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
Встановив:
31.08.2006 р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»(правонаступником якого у відповідності до п.1.1. Статуту є позивач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 44/6047 на постачання електричної енергії, за умовами якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок (п. 1.), а відповідач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки, здійснювати оплату за спожиту електроенергію, а також вносити інші платежі згідно з умовами договору.
У відповідності до п. 6.33. Постанови Нацкомелектроенергетики від 31.07.1996 № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19 ( z0093-02 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.
Між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 було укладено додаток № 5 до договору № 44/6047, яким врегульовано порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.
Згідно п. 8 додатку № 10 до договору № 44/6047сторонами встановлено, що кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок позивача протягом 5 діб від дня отримання розрахункових документів.
Як вказує позивач, у відповідності до умов договору позивач відпустив відповідачу реактивної електричної енергії за період у лютому 2011 року у кількості 3928кВАр/год. на загальну суму 1657,26 грн., у зв'язку з чим відповідачу на оплату були направлені рахунки № 44/6047/2/1 від 22.02.2011 року та № 44/6047/3/1 від 23.03.2011р.
Судом встановлено, що згідно рахунку № 44/6047/2/1 від 22.02.2011 року за спожиті послуги з перетікань реактивної електроенергії в загальному розмірі 3097 кВт/г нараховано 1078,96 грн., що разом з ПДВ становить 1294,75 грн. При цьому дана сума за послуги з перетікань реактивної електроенергії за лютий була отримана як сума даних по трьом позиціям, а саме:
- В графі № 1 за фактичне споживання послуг з перетікань реактивної електроенергії у лютому 2011 року в розмірі 2034 кВт/г за тарифом 0,08904 грн. нараховано 181,11 грн.;
- В графі № 2 за фактичне споживання послуг з перетікань реактивної електроенергії у лютому 2011 року в розмірі 0 кВт/г за тарифом 0,00000 грн. нараховано 808,74 грн., що разом з ПДВ складає 970,49 грн.;
- В графі № 3 фактичне споживання послуг з перетікань реактивної електроенергії у лютому 2011 року в розмірі 1063 кВт/г за тарифом 0,08383 грн. нараховано 89,11 грн.
З викладеного вбачається, що проведене в графі № 2 рахунку № 44/6047/2/1 від 22.02.2011 року нарахування суми за фактичне споживання послуг з перетікань реактивної електроенергії у лютому 2011 року в розмірі 0 кВт/г за тарифом 0,00000 грн. не може складати 808,74 грн. (що з врахуванням ПДВ вказано в сумі 970,49 грн.), а тому суд погоджується з доводами відповідача та вважає включення цієї складової в загальний розмір визначеної до сплати суми по даному рахунку безпідставним. З огляду на викладене, необґрунтованим є також і нарахування по даному рахунку 1,33 грн. пені на послуг з перетікань реактивної електроенергії у лютому 2011 року.
Проте, відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов'язання в частині оплати послуг з реактивної електроенергії за березень 2011 року, у зв'язку з чим існує заборгованість в розмірі 362,51 грн.
Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. -2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.
На підставі наведеного пункту договору за невиконання грошових зобов'язань зі своєчасної оплати рахунків за спожиту активну та реактивну електричну енергію за період з листопада 2010 року по березень 2011 року відповідачу у відповідності до наданих розрахунків (а.с. 39-42) за загальний період з 29.11.2010 року по 23.03.2011 року було нараховано пеню, розмір якої склав 19,06 грн.
Враховуючи, що визначення боргу за фактичне споживання послуг з перетікань реактивної електроенергії у лютому 2011 року по рахунку № 44/6047/2/1 від 22.02.2011 року в сумі 808,74 грн. (що з врахуванням ПДВ склало 970,49 грн.) визнано судом безпідставним, необґрунтованим є також і нарахування по даному рахунку 1,33 грн. пені на послуги з перетікань реактивної електроенергії у лютому 2011 року.
Таким чином, заявлений до стягнення розмір пені суд вважає за необхідне зменшити та задовольнити в розмірі 17,73 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, як свідчать надані розрахунки (а.с 49-51), при нарахуванні індексу інфляції та трьох процентів річних позивач виходить з суми боргу, до складу якої входять несвоєчасно сплачені рахунки за спожиту активну та реактивну електричну енергію за період з листопада 2010 року по березень 2011 року.
З огляду на наведене, на підставі ст. 625 ЦК України, п. 4.2.1. договору позивачем, визначено розмір трьох процентів річних з прострочених сум, що за період з 29.11.2010 року по 23.03.2011 року становить 3,42 грн., та суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що за період з грудня 2010 року по березень 2011 року становить 16,73 грн.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 686,77 грн., 17,73 грн. -пені, 16,73 грн. -інфляційних втрат, 3,42 грн. -3% річних.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»в особі філії у м. Миколаєві (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок №26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 борг за реактивну електричну енергію в сумі 686,77 грн., 17,73 грн. -пені, 16,73 грн. -інфляційних втрат, 3,42 грн. -3% річних, 43,57 грн. витрат по сплаті держмита та 100,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні стягнення 970,49 грн. боргу за послуги з перетікань реактивної електроенергії у лютому 2011 року та 1,33 грн. пені.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя О.В.Ткаченко
Повне рішення складено: «18»жовтня 2011 року.