"30" вересня 2011 р. Справа № 5016/2625/2011(13/188)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Астахова С.І.,
з участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 71 від 12.08.11р.;
від відповідача - ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України Миколаївської області 24.03.2000 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз”,
65045, вул. Катерининська, 25, оф. 15, м. Одеса,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
юридична адреса: АДРЕСА_1,
фактична адреса: АДРЕСА_2,
про розірвання укладеного сторонами договору фінансового лізингу, про зобов'язання повернути об'єкт лізингу, про стягнення основного боргу і неустойки, -
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз” звернулося з позовною заявою від 28.07.2011 р. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання укладеного між ними договору фінансового лізингу, про стягнення грошових коштів у сумі 16427 грн. 54 коп. основного боргу і в сумі 936 грн. 89 коп. пені, а також про зобов'язання підприємця ОСОБА_2 повернути об'єкт лізингу: автомобіль Fiat doblo 2008 року, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_4, та про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, посилаючись на те, що підприємець ОСОБА_2, всупереч умовам укладеного з ним договору фінансового лізингу від 19.11.2008 р. № 0011-НК-А-Ф-047, порушив свої грошові зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати лізингових платежів згідно графіку (додаток № 4 до договору) за період з 28 серпня 2010 року по 28 липня 2011 року.
У судовому засіданні представник позивача вимоги щодо розірвання укладеного між сторонами договору лізингу та повернення об'єкту оренди підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві; в частині позовних вимог про стягнення грошових коштів підтримав вимоги, викладені в заяві від 30.09.2011 р. про зменшення позовних вимог, а саме, про стягнення основного боргу в сумі 915 грн. 87 коп.
Відповідач позовні вимоги не визнав повністю, подавши в судовому засіданні документи щодо оплати заборгованості в загальній сумі 23272 грн. 84 коп.
Вислухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Між сторонами укладено договір фінансового лізингу від 19.11.2008 р. № 001-НК-А-Ф-047 (з наступними додатками до нього), за котрим позивач зобов'язався передати в лізинг автомобіль підприємцю ОСОБА_2, а останній зобов'язався оплатити його вартість та сплачувати інші лізингові платежі в узгоджених сумах і в строки згідно графіку.
На виконання укладеного сторонами договору ТОВ “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз” передала підприємцю ОСОБА_2 об'єкт лізингу автомобіль Fiat doblo 2008 року, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_4, вартістю 45026 грн. 67 коп., що підтверджується актом приймання-передачі від 28.11.2008 р.
Протягом дії договору відповідач здійснював лізингові платежі, проте несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 28.07.2011 року заборгованість зі сплати лізингових платежів склала 16427 грн., на котру позивачем нараховано пеню за період з 28.08.2010 р. по 28.07.2011 року в загальній сумі 936 грн. 89 коп.
Отже, на момент звернення позивача з позовом до суду підприємець ОСОБА_2 мав заборгованість за укладеним сторонами договором в загальній сумі 17363 грн. 89 коп.
У відповідності до статті 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” (надалі -Закон) фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з чч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Цивільним законодавством передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України). Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ст. 782 ЦК України).
Господарським законодавством встановлено порядок розірвання господарських договорів, згідно котрого сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, а сторона, яка отримала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст.188 ГК України).
Що стосується поданого позивачем повідомлення від 23.05.2011р. № 0236/11, то суд його відхиляє як доказ звернення ТОВ “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз” до підприємця ОСОБА_2 про розірвання укладеного сторонами договору, тому що із змісту даного повідомлення, котре направлено відповідачу, випливає, що товариство ставить питання про сплату боргу, а не направляє пропозицію про розірвання договору.
З огляду на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, з якими ст. 188 Господарського кодексу України пов'язує право звернення з позовом про розірвання договору, то позовні вимоги про розірвання укладеного сторонами договору фінансового лізингу та про зобов'язання відповідача ОСОБА_2 повернути об'єкт лізингу не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення грошових коштів у загальній сумі 17363 грн. 89 коп., із яких 16427 грн. 54 коп. -основний борг, 936 грн. 89 коп. - пеня, то на даний час відсутній предмет спору. Підприємцем ОСОБА_2 надано в судовому засіданні 30 вересня 2011 року платіжні доручення від 31.08.2011 р. № 68; від 14.09.2011 р. № 66; від 27.09.2011 р. № 71; від 27.09.2011 р. № 72, які підтверджують сплату ним боргу в загальній сумі 23272 грн. 84 коп., і дане представником позивача визнається.
Викладені обставини є підставою для припинення провадження у справі в даній частині позовних вимог на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, - за відсутності предмету спору.
Щодо заяви представника позивача від 30 вересня 2011 року про уточнення позовних вимог.
Представник позивача подав до господарського суду письмову заяву від 30 вересня 2011 року про уточнення позовних вимог у порядку ст.22 ГПК України. Із змісту цієї заяви випливає, що представник позивача просить господарський суд стягнути з підприємця ОСОБА_2 борг у сумі 915 грн. 87 коп., посилаючись на те, що відповідач, сплативши в ході розгляду даної справи грошові кошти в сумі 23272 грн. 84 коп., повністю погасив заборгованість, що виникла станом на 28 липня 2011 року, проте заборгованість, що виникла у серпні-вересні 2011 року в сумі 915 грн. 87 коп. унаслідок несплати в повному обсязі лізингових платежів, підприємцем ОСОБА_2 не погашена.
Дана заява по своїй суті є не заявою про уточнення позовних вимог у частині зменшення їх розміру, а новою вимогою, по котрій провадження у справі не порушено, тому що ухвалою господарського суду від 08.08.2011 р. провадження порушено за позовною заявою з вимогами до відповідача з обставин, які мали місце станом на 28.07.2011 р.
Отже, представником позивача заявою від 30.09.2011 р., котра може бути розглянута в позовному провадженні на загальних підставах, порушено правило об'єднання позовних вимог, і це є підставою для залишення її без розгляду.
Оскільки підприємцем ОСОБА_2 сума заборгованості погашена після порушення провадження в даній справі, то відшкодування витрат ТОВ “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз” на оплату державним митом позовної заяви в частині стягнення грошових коштів у загальній сумі 17363 грн. 89 коп., із яких 16427 грн. 54 коп. -основний борг, 936 грн. 89 коп. -пеня, та на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. належить покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.
У судовому засіданні 30 вересня 2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. 43, 49, п.5 ч.1 63, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз” до підприємця ОСОБА_2 про розірвання укладеного між ними договору фінансового лізингу від 19.11.2008 р. № 0011-НК-А-Ф-047 та про зобов'язання підприємця повернути об'єкт лізингу відмовити повністю.
2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з підприємця ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 16427 грн. 54 коп. основного боргу і в сумі 936 грн. 89 коп. пені припинити за відсутністю предмету спору.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз”, 65045, вул. Катерининська, 25, оф. 15, м. Одеса, ідентифікаційний код 31502612, грошові кошти на відшкодування витрат у сумі 173 (сто сімдесят три) грн. 64 коп. з оплати державним митом позовної заяви та в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
4. Залишити без розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна лізингова компанія “Ленд-ліз” про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 915 грн. 87 коп. - основного боргу, що виник унаслідок несплати в повному обсязі лізингових платежів за укладеним сторонами договором лізингу протягом серпня-вересня 2011 року.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 10.10.2011 р.
Суддя Ю.М. Коваль